Блог | Россия столкнулась с неизвестной угрозой: патриоты сорвали планы врага

Тепер давайте розберемо останню атаку Росії та стратегічний геній нашого Генштабу і розвідок.

Дані про підготовку надпотужного ракетного удару по нашій країні відповідні служби отримали більше тижня тому. Для нанесення цього удару Росія проводила концентрацію ракетоносіїв дальної авіації на декількох летовищах, в тому числі Енгельсі та Дягілево, що під Рязанню. Сумарний залп ракет, в разі застосування усіх носіїв + Чорне Море навіть консервативно оцінювався у 100-120 одиниць.

Знаючи це, "невідомі патріоти" і вночі провели відповідні заходи проти цих літовищ. "Невстановлені особи в невстановлений спосіб", як то кажуть.

Вочевидь, великих матеріальних втрат противник внаслідок цих заходів не поніс. Але ці дії, здійснені з повним розумінням стратегії рефлексивного управління, поставили ворога в ситуацію оперативної невизначеності. Ворог зіштовхнувся з невідомою до цього часу загрозою в критичний для нього часовий проміжок концентрації літаків, без забезпечення відповідних засобів ППО та неземного захисту дефіцитний ракетоносіїв!

Таким чином, "невідомі патріоти" скерували ворога до передчасної дії, яка була обумовлена терміновою необхідністю розосередження літаків.

Отже, ракетний удар був нанесений "з коліс" тими силами та засобами, які були готові до цього. І, вже можна про це казати, не досяг мети. 60 + з 70 + ракет були збиті силами нашої ППО, а враження енергетичної інфраструктури, хоча і відбулися, але не набули критичного і непоправного характеру!

Більше того, надалі у плануванні власних ракетних атак Росія буде вимушена звертати увагу на фактор невизначеності - адже будо продемонстровано, що тилові літовища стратегічної авіації можуть вражатися засобами, які вже є в наявності. А може й тими, про які поки що ніхто не знає.

Не знаю, як і хто з "невідомих патріотів" планував цей геніальних хід. Але 100% їх треба таємно встановити та нагородити відповідними орденами!

І хай масштабну ракетну атаку на Україну неможливо назвати перемогою. Але з точку зору військової стратегії - так, перемога. Підірвати віру ворога у власну могутність, заставити метушитися та робити помилки - це і є верх воєнного мистецтва!