Ця війна була очікуваною і несподіваною водночас.
Здається, ще вчора я керував консалтинговою компанією, а вже сьогодні я роблю все від мене залежне задля допомоги нашій армії, медикам та територіальній обороні.
Українці ще раз доказали свою згуртованість та здатність до самоорганізації у критичні моменти.
Ми це вже бачили у 2014му, коли руками волонтерів була укомплектована армія та забезпечена всім необхідним. Ми знову бачимо це зараз.
Це – унікальний код нашої нації. Це саме та фатальна помилка нашого ворога, який вирішив просто закрити на це свої очі або повірити в свою ж нісенітницю, що українці такі ж самі, як і росіяни.
І ця помилка коштуватиме ворогу життя і нормального майбутнього для багатьох поколінь їх людей.
Ворог розраховував на свої hard skills та зробив ставку на свою вогньову міць проти наших soft skills, цінностей та національної ідентичності. І програв.
Так, ми ще не перемогли ворога і не закінчили війну, але ворог вже отримав нищівного удару. Його хвалена армія розбита вщент, а держава – на грані економічного колапсу.
Але не треба себе тішити швидким закінченням цієї війни. На жаль, нам треба готуватись до довгострокової роботи і перебудови життя під нові воєнні реалії. Наразі задача кожного з нас – сісти і виважено подумати, як саме я можу бути корисний своїй сім’ї, своїм близьким, своїй державі. А далі –почати діяти, робити роботу, яка буде нас крок за кроком рухати до перемоги.
Від дій людей, волонтерів, бізнесу та політиків залежить наше майбутнє і кожен з нас має зробити якомога більший вклад у його забезпечення.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...