Блог | Розмова українця та росіянина: ви ж живете якось без Пушкіна і ми зможемо
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
РОЗМОВ
Українець – росіянину:
- Ніяк не можеш забути про моє існування. Відчепися від мене!
Росіянин:
- Ні, ти мене послухай!
Українець:
- Забудь про мене. Нехай мене для тебе не буде. Скільки тобі можна про це говорити?
Росіянин:
- Ні, ти мене таки послухай. У твоїй особі я звертаюся до всіх людей культури у твоїй країні. Дорогі українські друзі, будь ласка, не треба чіпати Достоєвського. Він не винен у тому, що ми наробили.
Українець:
- Гаразд. Тоді послухай, як твоє звернення виглядає у наших очах. Сидить російська культурна людина по вуха в кривавому лайні, болісно обтяжується цим, проклинає за це свою владу, а все одно не може не висунути голову з цього лайна, щоб що? Щоб зауважити українця.
Росіянин (майже плаче):
- Але як ви житимете без Пушкіна, Достоєвського, без… без…
Українець (спокійно):
- Але ж ви якось без них живете.
Примітка. "Дорогі українські друзі, будь ласка, не треба чіпати Достоєвського. Він не винен у тому, що ми наробили" - це цитата, справжнє звернення одного прогресивного московського літератора.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...