Артилерист Кобзар: ЗСУ мають змогу вдарити по "параду" в Маріуполі, але ми мочимо русню. Інтерв’ю
ЗСУ мають змогу завдати ракетного удару по "параду перемоги", який готують окупанти в Маріуполі, зокрема можуть знищити й пропагандиста Володимира Соловйова, який прибув туди. Але у нашої армії є кращі цілі, на які варто використовувати озброєння.
Упродовж останніх трьох тижнів окупаційні війська вдаються до масованого наступу на одному з напрямків в Україні, але успіхів у них немає. Українські захисники вправно молотять ворога й не дають просунутися вперед.
Такі заяви в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL зробив боєць ЗСУ, артилерист Андрій Кобзар.
– Напередодні "параду" в Маріуполі до міста приїхав російський пропагандист Соловйов, про всяк випадок у касці. Чи можливо, суто теоретично, завдати удару під час цього "заходу" та знищити ворога?
– Чесно кажучи, я трохи відірваний від останніх подій, трохи відстав від життя. Ми зараз у полях, мочимо русню.
Вище керівництво України має ухвалити рішення щодо вогневого ураження. Але, підозрюю, якщо такий "парад" відбудеться, ворог, найімовірніше, прикриватиметься місцевими жителями. Такий удар може становити загрозу для них.
– Але така можливість у ЗСУ є – завдати точний ракетний удар?
– Все одно кожна ракета має кругове ймовірне відхилення. Такої ракети, яка б точно цілила в око, наразі немає. Знаючи їхні звички, вони напевно прикриватимуться мирними жителями. Тож мені це не здається доцільним.
Звісно, я не є вищим військовим керівництвом країни, але вважаю, що є значно пріоритетніші цілі. Це, зокрема, логістичні колони ворога, особовий склад, техніка, озброєння, які зараз активно переміщуються на гарячі ділянки фронту, на одній з яких я й перебуваю.
Вогневого ураження варто завдавати насамперед по тому, що несе загрозу. А проведення параду, будь-якого, в касці чи без каски, військової загрози для нас не становить. Загрожують нам батальйонні тактичні групи, ворожа артилерія, літаки, крилаті ракети.
– Як, на вашу думку, розвиватиметься ситуація з "Азовсталлю"? Чи вдасться нашим утриматися там?
– Я не знаю, яка там ситуація, це відбувається на зовсім іншій ділянці. Але я знаю одне: що наші військові оборонятимуть наші рубежі самовіддано, застосовуючи всі наявні озброєння. А якщо не буде озброєнь, зубами гризтимуть. Це й відбувається по всій лінії зіткнення з ворогом. Це мені достеменно відомо.
– На тій ділянці, де ви зараз перебуваєте, чи помітили ви збільшення інтенсивності дій ворога?
– Я перебуваю на ділянці, де відбувається найпотужніший наступ останні два чи три тижні. Тут сконцентровані найбільші сили. Але успіхів у них немає.
Тобто вони пішли в наступ, зайняли якісь "Малі Пісюни", майже не просунулися, а втрат зазнали таких, що… Ми їх постійно молотимо. Вони нові ресурси переправили – ми їх знищили, нові – знищили і так далі по колу.
Три тижні тут намагаються пробитися найбільші угруповання, але успіху не мають. За цей час просування лише на кілька кілометрів – це ніх*ра не успіх.