Білоруські залізничники-партизани залишили армію РФ без їжі та палива в перші дні війни: як це було
Коли російські війська вперше проїхали територією Білорусі для вторгнення в Україну, то не врахували, що заважати їм будуть "залізничні партизани". Окупанти хотіли використовувати обширну залізничну мережу РБ для постачання й підкріплення своїх сил, але в підсумку зіткнулися з величезними проблемами з логістикою.
Про те, як небайдужі білоруські опозиціонери допомогли Україні в перші дні війни, написало американське видання The Washington Post. Журналісти зазначили: робота партизанів із РБ стала однією з причин логістичного хаосу, який швидко залишив війська росіян на передовій без продовольства, палива й боєприпасів на початку вторгнення.
Починаючи з перших днів повномасштабної війни, таємна мережа залізничників, хакерів і дисидентських сил безпеки Білорусі почала діяти, щоб відключити або порушити залізничне сполучення, яке з'єднує Росію з Україною через Білорусь.
Після цього глава УЗ Олександр Камишин подякував білоруським диверсантам. "Це сміливі та чесні люди, які нам допомогли", – сказав він.
За словами членів мережі активістів, атаки були простими, але ефективними. Вони були орієнтовані на релейні шафи, що управляють сигналами, необхідними для функціонування залізниці. Протягом кількох днів рух потягів був паралізований, що змушувало росіян намагатися поповнити запаси своїх військ іншими шляхами.
Важко сказати, яка частина хаосу може бути пов'язана із саботажем, а яка – із поганим логістичним плануванням з боку противника. Проте Емілі Ферріс, наукова співробітниця лондонського Королівського Інституту об'єднаних служб, вважає: армія РФ частково залежала від потягів. Тож це негативно позначилося на просуванні окупантів на півночі України.
"Вони не могли просунутися далі на українську територію й обривали свої шляхи постачання, тому що їм доводилося покладатися на вантажівки", – сказала Ферріс.
Судячи з усього, це виграло трохи часу для українських збройних сил, які змогли нанести ефективну відповідь на російське вторгнення.
"Я не можу сказати, що ми були найважливішим фактором, але ми були важливою цеглою у стіні", – сказав Юрій Рававой, білоруський активіст та профспілковий діяч, який утік у Польщу під загрозою арешту через протести.
За словами підполковника Олександра Азарова, колишнього співробітника служби безпеки, який проживає у Варшаві, до руху білоруських партизанів залучено три основні групи: це залізничники, перебіжчики із сил безпеки та фахівці з кібербезпеки.
Співробітники залізниці передали подробиці про російські пересування та місцезнаходження ключової інфраструктури.
Кіберпартизани розпочали першу атаку, зламавши комп'ютерну мережу залізниці РБ за кілька днів до вторгнення й заблокувавши рух ще до того, як російські війська перетнули кордон.
Фахівці із сил безпеки теж ділилися цінною інформацією, допомагаючи українській розвідці.
Додамо: білоруський режим здійснив активні зусилля щодо переслідування диверсантів. Міністерство внутрішніх справ ухвалило, що пошкодження залізничної інфраструктури є терористичним актом – злочином, за який передбачено 20-річне ув'язнення.
За даними журналістів, силовики Лукашенка довільно затримували десятки залізничників та обшукували їхні телефони. За даними правозахисних груп, щонайменше 11 білорусів перебувають під вартою за звинуваченням в участі у терактах.
Як писав OBOZREVATEL:
раніше українська розвідка отримала докази підготовки Росії до військового вторгнення в Білорусь у 2020 році, коли в Мінську та інших містах спалахнули масові протести через фальсифіковані результати виборів президента.
Перша танкова армія РФ мала захопити територію, а звинуватити у всьому в Кремлі традиційно збиралися НАТО.