Британські мисливці на "шахедів": що за ПЗРК Martlet застосовує Україна проти ворожих безпілотників

З початком нового року Росія змінила тактику масованих ударів по Україні, змістивши акцент з крилатих та балістичних ракет на баражувальні боєприпаси (вони ж дрони-камікадзе), які щоночі десятками скеровуються на українські міста. За офіційною інформацією, до відбиття нападу залучаються зенітні ракетні підрозділи, винищувальна авіація Повітряних cил та мобільні вогневі групи, плюс дедалі активніше залучається техніка та озброєння, надані Україні західними партнерами.

Як тут не пригадати, що з весни минулого року Велика Британія постачає Україні переносні протиракетні зенітні комплекси Martlet, розроблені саме для знищення маломірних низьколітаючих цілей, як-от ворожі безпілотники.

Актуальність

Україна перебуває у процесі створення багатоешелонованої системи протиповітряної і протиракетної оборони, яка потребує зенітних комплексів різного спрямування: великої, середньої і малої дальності, а також переносних комплексів ближньої дії.

Після того, як Росія почала здійснювати масовані атаки на українські міста отриманими від Ірану ударними безпілотниками Shahed-131 і Shahed-136, особливо гостра необхідність постала у системах протиповітряної оборони ближнього радіуса дії. Адже іранські дрони-камікадзе, які росіяни ребренднули під "Герань-1" і "Герань-2", через свої характеристики часто проскакують повз радари ППО, тому їхнє знищення відбувається переважно за візуальним наведенням.

У цьому контексті добре зарекомендували себе мобільні групи, озброєні легкою зенітною зброєю, завданням яких є візуальне виявлення і знищення ворожих безпілотників. І хоч фото чи відео підтверджень цієї інформації наразі немає, проте навряд чи обходиться без обладнаних тепловізорами легких британських ПЗРК Martlet.

Що таке ПЗРК Martlet

Martlet ("Матліт", у перекладі з англійської – "Ластівка" або "Стриж") – це легка багатоцільова керована ракета (Lightweight Multirole Missile – LMM), створена для потреб військових Великої Британії компанією Thales Air Defense. Це відносно нова розробка – перші ракети зійшли з конвеєра лише у 2013 році.

Ракета розроблялась для використання в різних режимах, включно з морським, повітряним і сухопутним. Морський режим передбачає знищення малих надводних суден противника пуском ракет з морської авіації чи плавучих платформ (кораблів, катерів, барж тощо). Повітряний режим передбачає знищення ворожих повітряних цілей пуском ракет з бойової авіації. Сухопутний режим передбачає використання ракети проти широкого кола наземних цілей, включаючи легку та середню броню (БМП, БТР, самохідна та буксирувальна артилерія тощо).

Окремим напрямком розвитку ракет Martlet стало використання їх як зенітної зброї. Таке застосування було успішно випробуване у липні 2019 році з надводної установки (катера) і переносного зенітного ракетного комплексу проти безпілотників-мішеней Meggitt Banshee. Саме версія з ПЗРК навесні 2022 року почала надходити в Україну.

Цікаво, що у версії ПЗРК ракета Martlet може використовуватись як "з плеча", так і з триноги з блоком управління та іншою апаратурою від зенітного комплексу Starstreak (через це інколи виникає плутанина у ЗМІ з ідентифікацією). Відрізнити їх можна за формою пускового циліндричного контейнера. При цьому пускові установки є повністю сумісними для обох ракет.

При довжині 1,3 метра та діаметрі корпусу 76 міліметрів ракета Martlet важить усього 13 кілограмів, з яких 3 кілограми має кумулятивно-уламкова бойова частина, яка на підльоті до цілі підривається неконтактним лазерним підривником. Ракета може зберігатися у транспортному контейнері протягом 15 років без технічного обслуговування.

Дальність польоту ракети, за різними даними, від 6 до 8 кілометрів. Двоступеневий твердопаливний двигун забезпечує відносно невелику швидкість 1,5 Маха (510 м/с), що вдвічі повільніше за вже згаданий Starstreak. Але зменшення швидкості, за словами військових, дещо спрощує процес керування та наведення ракети. При цьому ракета має м'який старт – маршевий двигун починає роботу на відстані понад 10 метрів від оператора.

Однією з особливостей ракет LMM Martlet є використання двоканальної системи наведення: лазерної променевої – на марші, та інфрачервоної – на кінцевій ділянці наведення.

Політ ракети "за променем" забезпечує стійкість до оптико-електронного придушення та дозволяє повністю ігнорувати теплові пастки. Щоправда, при цьому оператор змушений утримувати ціль у об'єктиві прицілу аж до її знищення. Серед додаткових "бонусів" Martlet можна відзначити наявність тепловізора на пусковій установці, що значно спрощує пошук повітряних цілей, особливо вночі.

Застосування в Україні

Відеодокази застосування українськими військовими LMM Martlet регулярно з'являються у мережі починаючи з квітня 2022 року, коли військові 95-ї окремої десантно-штурмової бригади збили кілька російських безпілотників "Орлан-10" (відео датовані 10 і 22 квітня). Ще два БПЛА "Орлан-10" були знищені в 20-х числах травня.

За даними командування ДШВ, на початку червня 2022 року на рахунку одного молодшого сержанта 95-ї ОДШБр було дев'ять збитих засобів повітряної розвідки противника.

А 27 червня 2022 року з'явилась офіційна інформація, що воїни 95-ї ОДШБр ракетою Martlet з ПЗРК збили російський розвідувально-бойовий вертоліт Ка-52. Спочатку повідомлялося, що вертоліт збили з ПЗРК Starstreak, однак форма пускового циліндричного контейнера на відео вказує на те, що це була саме ракета Martlet.

Перспективи

Легкість, мобільність, простота використання і ефективність проти малорозмірних низьколітаючих цілей робить ПЗРК LMM Martlet дуже затребуваним в українській армії, особливо зараз – коли доводиться протистояти смертоносним дронам-камікадзе. Однак інформації про цей ПЗРК на озброєнні ЗСУ вкрай мало.

Зі зрозумілих причин точна кількість отриманих від Великої Британії ракет LMM Martlet не розголошується. Відомо лише, що на озброєнні британської армії знаходиться 1000 таких ракет. Очевидно, частина з них і надходить в Україну, тому що інформації про нові замовлення у завода-виробника таких ракет також немає.

Цікаво, що про Martlet згадав міністр оборони України Олексій Резніков у своїй статті 17 жовтня 2022 року за підсумками шостого засідання Ukraine Defence Contact Group, відомого у нас як "Рамштайн-6". Перелічуючи отриману Україною зброю західних зразків, пан Резніков відзначив "більше тисячі переносних зенітно-ракетних комплексів (у тому числі Stinger, Piorun, Mistral, Martlet, Starstreak, Stormer)".

Серед цього переліку ПЗРК з ракетами LMM Martlet виділяються мобільністю, легкістю застосування і вартістю. За інформацією з відкритих джерел, одна ракета Martlet коштує близько 30 тисяч доларів, що менше вартості дрона Shahed-136, який коштує 50 тисяч доларів. Для порівняння, ракета для американського ПЗРК Stinger коштує від 60 до 119 тисяч доларів залежно від модифікації.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!