Бронековдри, жіночі бронежилети та захист від FPV: як війна змінює забезпечення військових

Повномасштабна війна змінила не лише підходи до застосування озброєння, а й уявлення про те, яке спорядження потрібне військовому на сучасному полі бою.

Якщо раніше базовий комплект асоціювався насамперед із бронежилетом, шоломом і формою, то сьогодні перелік необхідного значно ширший. Масове застосування дронів, зокрема FPV, велика кількість уламкових уражень, бойова робота на воді, тривале перебування на позиціях і зміна умов служби сформували нові запити до екіпірування.

Частина рішень спочатку з’являлася безпосередньо у підрозділах – коли військові адаптували наявне спорядження під реальні умови або шукали додаткові способи захисту. Згодом цей досвід почав формувати нові категорії забезпечення.

Загалом поява нових рішень у забезпеченні – це не швидкий процес окремих закупівель, а послідовний ланцюг дій. Потреби формуються на рівні військових і підрозділів та узагальнюються у взаємодії з Генеральним штабом. Далі разом із профільними структурами Міністерства оборони ці потреби перетворюються на технічні вимоги, після чого відбувається розробка або адаптація рішень і їх випробування.

На цьому етапі до процесу долучається Агенція оборонних закупівель ДОТ – як інституція, що працює з ринком, організовує взаємодію з виробниками та забезпечує готовність постачання під визначені вимоги. Після завершення всіх етапів саме Агенція здійснює централізовані закупівлі та організовує постачання визначених категорій майна до війська.

В Агенції також діє напрям адвокації потреб військових – він дозволяє системно узагальнювати запити з підрозділів, аналізувати їх і враховувати при формуванні подальших закупівельних рішень. Одним із інструментів цього підходу є опитування військовослужбовців: вони допомагають не лише фіксувати потреби, а й оцінювати практичний досвід використання вже наявного спорядження.

Одним із ключових факторів змін став досвід застосування спорядження в умовах сучасної війни. Масове використання безпілотників і постійна загроза ураження з повітря сформували нові вимоги до індивідуального захисту.

Саме тому останніми роками увага зміщується не лише до захисту корпусу, а й до розширення площі балістичного захисту та додаткового захисту очей і слуху.

У 2025 році до комплектації модульного бронежилета додали нові елементи – захист передпліччя, гомілок і куприка. Це дозволило краще закривати зони, які найчастіше уражаються уламками під час роботи в окопах, укриттях або під час переміщення відкритою місцевістю.

У відповідь на цю потребу Агенція оборонних закупівель розпочала закупівлі модульних бронежилетів у розширеній комплектації. У 2025 року поставили війську 15 тисяч таких комплектів. Балістичні окуляри та активні навушники сьогодні дедалі частіше використовуються як частина базового комплекту спорядження військовослужбовця. Раніше ці позиції здебільшого відносили до додаткового захисту, однак у сучасних умовах їх застосування стало більш системним.

Балістичні окуляри – це засіб захисту очей від уламків, пилу та інших механічних впливів, які можуть виникати під час виконання бойових завдань. Активні навушники – це засіб захисту слуху, який приглушує шкідливі імпульсні шуми (наприклад, постріли), але дозволяє зберігати можливість чути команди та навколишні звуки.

Зокрема, Агенція оборонних закупівель законтрактувала активні навушники 3M Peltor – цю номенклатуру раніше не закуповували в межах централізованих закупівель.

Паралельно з’являються рішення для специфічних умов. Для підрозділів, які працюють на воді або долають водні перешкоди, передбачені бронежилети з елементом позитивної плавучості. Спеціальний модуль дозволяє утримувати військовослужбовця на поверхні води у повному спорядженні разом зі зброєю та боєкомплектом.

Ще одним прикладом появи нової номенклатури спорядження у відповідь на потреби військових стали бронековдри. Напочатку 2026 року Агенція оборонних закупівель поставила 5300 універсальних польових тентів, які поєднують функції мобільного укриття та засобу балістичного захисту.

На відміну від класичних засобів захисту, бронековдра не закріплюється за конкретним військовослужбовцем. Її можна використовувати колективно – під час евакуації, облаштування позицій, переміщення відкритою місцевістю або як додатковий захист техніки та укриттів.

Зміни відбуваються і через трансформацію самого війська. Зі збільшенням кількості жінок у Силах оборони зросла потреба в екіпіруванні, яке враховує особливості жіночої антропометрії – зокрема посадку бронежилета та баланс навантаження під час тривалого носіння.

У 2026 році жіночі бронежилети вперше стали окремою категорією централізованого забезпечення. Це означає, що рішення перейшло з рівня окремих підрозділів або точкових потреб у системну закупівлю для війська. Такий перехід передбачає етапи випробувань, оцінки досвіду використання та подальше масштабування обсягів постачання залежно від потреб.

Втім, запитів від військових завжди більше, ніж уже наявних рішень. Частина нових розробок проходить випробування, інші ще мають пройти необхідні процедури перед тим, як потрапити до системи забезпечення. Війна постійно ставить нові вимоги не лише до зброї, а й до захисту, одягу, спорядження та речей щоденного використання.

Це підтверджує і зворотний зв’язок від військових, зокрема, опитування, яке ДОТ провів спільно з Армія+, дозволило системно підсвітити низку важливих запитів військових щодо одягу та спорядження.

Йдеться не лише про потребу в нових категоріях майна, а й можливість більш гнучкого вибору спорядження з урахуванням завдань і досвіду його використання.

Тому сьогодні дедалі частіше обговорюються підходи, які могли б дати військовим більше впливу на вибір спорядження.

У підсумку повномасштабна війна не просто розширила перелік спорядження. Вона показала, що екіпірування більше не може розглядатися як фіксований набір речей – воно стає системою, яка змінюється разом із характером завдань, умовами на полі бою та досвідом його використання у військах.