Чого Україні чекати від російських окупантів і на яких напрямках: прогноз до кінця року та на перший квартал 2025-го
Нещодавно з подачі західних аналітиків інформаційний простір сколихнуло повідомлення про те, що російські окупанти мають намір наступати на Дніпропетровщині. Раніше були й інші повідомлення про те, що РОВ до нового року "закриють" Донецьку область, захоплять Дніпро та Запоріжжя та інші фантасмагоричні пророцтва. Що ж, спробуймо спрогнозувати, чого можна очікувати від російських окупаційних військ наприкінці 2024 та на початку 2025 років.
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".
Перш ніж заглибитися в тему, яка найближчим часом буде однією з найважливіших у списках ЗМІ, хочу звернути вашу увагу на попередній прогноз, на 2024 рік.
У грудні 2023-го, відповідаючи на численні запити про те, яким буде 2024 рік на полі бою, я багатьох розчарував, наголошуючи, що переважно це буде оборона. Причому оборона, під час якої ми відходитимемо, втрачаючи території, і для більшості українців це може стати серйозним демотиваційним чинником, адже складно зрозуміти, що навіть у такій ситуації можна наближатися до перемоги. Так і сталося.
Зараз мало хто звертає увагу на те, що РОВ зазнали безпрецедентних, найважчих втрат протягом року (як у людських ресурсах, так і в техніці). Окрім того, це стосується не лише Російської Федерації, а й СРСР, який після Другої світової війни в жодному конфлікті не втрачав стільки ресурсів.
На жаль, більшість фокусується на втраті Україною того чи іншого села, яке не грає жодного оперативно-тактичного (не кажучи вже про стратегічний рівень) значення і сумує, що чергова посадка перейшла під контроль РОВ.
На жаль, деякі не зрозуміли, що основна фаза війни зараз – це гальмування та виснаження ворога (і воно з урахуванням тотального дисбалансу сил виконується військовими на досить високому рівні), тому й сформувалося негативне сприйняття "оборонної стратегії" України.
Але до кінця цього року і щонайменше в першому кварталі 2025-го саме ця стратегія і зберігатиметься. Тому тим, хто так і не зрозумів, як це працює, бажано запасатися валідолом.
Завдання РОВ
Російські окупаційні війська мають низку завдань, які вони повинні виконати до нового року або ж до інавгурації Дональда Трампа. Всі ці завдання підв'язані під те, щоб переконати наступного президента США в тому, що іншого шляху, окрім як домовлятися про "мир" з Росією на її умовах, просто немає, адже її ресурс нібито просто нескінченний і вона може продовжувати наступати, доки не дійде до кордонів країн НАТО.
Важливим моментом для нас є те, що ми маємо переконати Трампа у зворотному. Зокрема зробити так, щоб він не здійснював жодних миротворчих ініціатив і переконався, що лише тотальна військова допомога Україні може вирішити не лише питання війни в нашій країні, а й створити хвилю по всьому світу, яка поверне США колишню впевненість та вплив.
Тому найближчі місяці будуть як ніколи складними і при цьому рекордно кривавими. Як і рік тому, закликаю всіх зрозуміти те, про що хочу сказати, і бути до цього морально та психологічно готовими.
Тепер щодо завдань, які ставляться перед російськими окупаційними військами, – за напрямками.
Курахівський напрямок
Насамперед РОВ збираються закрити питання з Курахівським напрямком (виступом) до нового року. Це необхідно їм для того, щоб напередодні інавгурації Дональда Трампа повним ходом розвивався наступ на Покровськ.
Тим часом низка західних ЗМІ, що не особливо вирізняються високими інтелектуальними здібностями, у цьому періоді тільки й будуть говорити про загрозу Покровську, що і перебільшуватиме в очах не особливо обізнаного західного споживача суть того, що відбувається.
Тому для Сил оборони України дуже важливо на Курахівському напрямку максимально гальмувати та виснажувати російських окупантів, щоб до інавгурації Трампа вони не змогли розгорнути наступ на Покровськ (або не мали для цього сил та засобів).
На жаль, не маючи особливих ілюзій, не можу сказати, що СОУ вдасться утримати так довго Курахове, але сам виступ цілком можливо перетворити для РОВ на найпроблемнішу ділянку на всьому театрі бойових дій. Хоча вона і зараз такою є, тому що там окупанти втрачають найбільше особового складу та техніки.
Времівський напрямок (Велика Новосілка)
На цій ділянці бойових дій найближчим часом може розпочатися штурм Великої Новосілки, яку РОВ спробують охопити з правого (західного) флангу, частково заходячи до Дніпропетровської області.
У цій ситуації слід очікувати хвилю панічних заяв про те, що окупанти розпочали наступ у Дніпропетровській області, тобто виходять за межі Донецької та Запорізької областей. Насправді це не так, оскільки ресурсу для наступу в Дніпропетровській області вони просто не мають, але хвиля матиме саме такий істеричний характер.
Для російських окупаційних військ Велика Новосілка є важливим транспортним вузлом, який дозволить ефективніше використовувати логістику в подальшому розвитку наступальних дій. Думаю, що російське командування саме не очікувало настільки швидкого просування до східних та південно-східних околиць цього населеного пункту, що прискорило їхню реалізацію планів на цій ділянці.
Не відкидається ймовірність, що завдання щодо Времівського напрямку вже скориговані і тут для РОВ пріоритет – якнайшвидше захопити Велику Новосілку. З урахуванням російського фетишу на датах крайнім терміном може бути Новий рік.
Варто зазначити, що для цих завдань активно використовуватимуться оперативні резерви УВ "Восток". Ймовірно, навіть посилення підрозділами інших угруповань.
Краматорський напрямок (Часів Яр)
Російські війська змогли закріпитися на правому березі каналу в межах Часового Яру і наполегливо намагаються зараз прорватися до центру міста. Оборона міста тримається на досить високому рівні, і нагадаю, що Часів Яр тримає її вже більше року.
А втім, командування РОВ не шкодує ресурсів для взяття міста під свій повний контроль, оскільки це відкриття дороги на Костянтинівку. Цей напрямок відіграє важливе значення і для охоплення Торецької агломерації з півночі, що не було зроблено із самого початку, і це одна з тих причин, чому в РОВ настільки важко проходять бої за Торецьк.
Сіверський напрямок
Під кінець року було знято з посади командувача російського угруповання військ "Юг" генерал-полковника Геннадія Анашкіна, однією з причин чого, за повідомленнями "військкорів", став провал на Сіверському напрямку. Тимчасово виконувати обов'язки командувача угруповання було призначено генерал-лейтенанта Олександра Санчика, який відзначився провалом наступу на Київ у 2022 році, але мова навіть не про це.
Сіверський напрямок справді виглядає як найпровальніший для командування РОВ, де не лише відзначається стагнація лінії бойових зіткнень, а й критична дилема наративу псевдореспублік – східний фланг, Білогорівка. Це останні території Луганської області на кордоні з Донецькою, які окупаційним військам так і не вдається взяти під свій контроль та заявити хоча б про одну повністю "закриту" українську область.
Але насправді Сіверський напрямок – це лише привід, адже угруповання військ "Юг" загалом не демонструє високої ефективності та результативності у своїй зоні відповідальності – Донецькій області. Наприклад, у 2023 році на Авдіївському напрямі для посилення УВ "Юг" було направлено найбоєздатніші підрозділи УВ "Центр" для інтенсифікації наступу. Там вони залишаються й донині, але вже на Покровсько-Курахівському напрямку. Крім того, частково УВ "Юг" посилили УВ "Восток", особливо в ході наступу на Вугледар та південного охоплення по Сухих Ялах.
Через призначення командувача угрупування "Юг" слід очікувати активізацію РОВ на цьому напрямку – вони хочуть швидко показати результат вищому командуванню.
Торецький напрямок
До кінця 2024 року, у найкращому разі для нас – на початку 2025 року, РОВ встановлять контроль над Забалкою, що спростить їхні можливості щодо виходу на південні рубежі промислової зони Торецька.
Для командування РОВ важливо закрити питання щодо Торецька до кінця року, щоб повністю сконцентруватися на Покровську, але зважаючи на все, цим планам не судитиметься здійснитися у встановлені терміни.
Запорізька область
До кінця 2024-го та в першому кварталі 2025 року в Запорізькій області РОВ продовжуватимуть намагатися повернути під свій контроль території, звільнені Силами оборони України під час контрнаступу 2023 року. Насамперед увага буде зосереджена на Роботинському виступі (Оріхівський напрямок) та на розширенні зони контролю в районі Гуляйполя.
А втім, говорити про якийсь "великий наступ" на обласний центр Запоріжжя не доводиться. Достатнього ресурсу для цього російські окупанти не мають і найближчим часом поява його не передбачається.
Херсонська область
Угруповання військ "Днепр", що оперує лівим берегом, сконцентрує основні зусилля на взятті під свій контроль херсонських островів, а також на спробах висадження ДРГ на правому березі.
Говорити про якусь велику десантну операцію з виходом та закріпленням на правому березі, з загрозою окупації Херсона, у період з кінця 2024 по перший квартал 2025-го не доводиться. Знову ж таки, необхідного ресурсу та можливостей проведення настільки масштабної операції у УВ "Днепр" немає.
Лимано-Куп'янська вісь
На Лиманському напрямку РОВ зосередяться на виході на Сіверський напрямок з півночі, через "ліс чудес", а також на формуванні умов виходу на Лиман. Одним із елементів цих умов є вихід та повне охоплення лівого берега річки Жеребець, з контролем Терни-Ямполівка-Зарічне.
На цій ділянці в цей період може бути втрачено контроль над селом Терни, а також зрости загроза для Ямполівки.
На Куп'янському напрямку РОВ інтенсифікують наступ на Куп'янськ, особливо на його північні околиці. На південь окупанти одночасно рухатимуться з Колесниківки на північ, поетапно формуючи фланги, аналогічно і з Кругляківки, у південному напрямку на Борову.
На півночі Харківської області особливих поступів у РОВ у районі Липців та Вовчанська не передбачається, хоча у грудні буде очікувана чергова хвиля активізації. Цьогорічним складом Бєлгородського угруповання командування російських окупаційних військ не зможе досягти поставлених завдань, і вони так і будуть скутими на півночі Харківщини.
Курськ (РФ)
Сьогодні в Курській області сконцентровано найбільше угруповання військ з усіх прикордонних, що дає РОВ абсолютну кількісну перевагу. Але при цьому на тактичному рівні вони не мають переваги по лінії бойових зіткнень і до нового року шанси повернути всю територію області під свій контроль настільки мінімальні, що прагнуть до нуля.
Проте до інавгурації Дональда Трампа може бути проведено щонайменше ще дві хвилі "контрнаступу" РОВ на Курщині – у грудні та січні. Викликано це тим, що інтенсивність бойових дій дуже швидко виснажує РОВ у Курській області і для відновлення боєздатності та компенсації втрат необхідно брати хоч і короткочасні, але паузи.
Висновки
Україна продовжить до кінця 2024-го і щонайменше у першому кварталі 2025 року дотримуватись оборонної стратегії. Політичні тенденції, що виходять від Вашингтона, формуватимуть ситуацію на фронті – і тільки від них залежить, чи зміниться наша стратегія у другій половині наступного року.
2024 рік став для російської армії надзвичайно виснажливим. Рекордні втрати та виснаження ресурсів даються взнаки, і це є визначальним фактором як у діалозі з нашими партнерами, так і в ультиматумах до Росії. Однак, незважаючи на це, Росія щонайменше перший квартал 2025 року намагатиметься демонструвати напускну міць та активність, продовжуючи сточувати свої стратегічні резерви на тактичному рівні лише заради однієї мети – здивувати та налякати Дональда Трампа.
Для голого короля настає остання гастроль.