Дев'ять років тому в Україні почалася АТО на Донбасі: головні факти про агресію РФ і героїчний опір воїнів ЗСУ
Рівно дев'ять років тому, 13 квітня 2014 року, в Україні було прийнято рішення про початок антитерористичної операції (АТО). Це рішення ухвалила Рада Національної безпеки й оборони України для протидії незаконному вторгненню російських формувань у східних областях країни.
Так, весною 2014 року для зупинки російської агресії влада обрала режим антитерористичної операції, оскільки необхідно було провести вибори президента та парламенту, а умови введення воєнного стану унеможливили б проведення виборів. OBOZREVATEL спробує поетапно відтворити події того часу.
Офіційно АТО розпочалася 13 квітня 2014 року, після заяви тодішнього в. о. президента України Олександра Турчинова про запуск операції проти збройних формувань, які контролювали частину Донецької та Луганської областей.
В цей час проросійські сепаратистські угруповання проголосили "незалежність Донецької та Луганської Народних Республік" та оголосили про проведення референдуму про відокремлення від України.
У перші дні АТО українська армія та силові структури зазнавали значних втрат і відступали під тиском бойовиків. Проте з часом ситуація змогла стабілізуватися, українські військові зуміли відбити частину території та контролювати ситуацію на фронті.
Головні факти та події АТО
На початку 2014 року у Києві відбулися протести "Євромайдану", які спричинили повалення проросійського режиму Віктора Януковича.
У березні 2014 року Росія захопила Крим. Президент Російської федерації ввів війська на територію Криму, а згодом 16 березня в автономній республіці було проведено незаконний референдум. Цей референдум відбувся в умовах військової окупації півострова Росією, і був невизнаний багатьма країнами. Вже 18 березня 2014 року, Росія оголосила про анексію Криму.
Опісля на сході України почалися проросійські повстання. Так, 12 квітня 2014 року, диверсійні групи, які очолював колишній полковник ФСБ Ігор Гіркін, взяли під свій контроль управління МВС в Слов'янську та Краматорську, і розпочали подібні дії в інших населених пунктах Донбасу. Зокрема загін, яким керував Ігор Безлер, спробував захопити Горлівку. Кількома днями раніше, проросійські силовики захопили будівлю облдержадміністрації в Донецьку та оголосили про створення квазідержави під назвою "Донецька Народна Республіка", аналогічні дії були виконані у Харкові, де було заявлено про створення "Харківської Народної Республіки", яка протрималася лише один день.
У відповідь на ці події 13 квітня 2014 року була оголошена АТО, з метою протидії російській агресії та збереження територіальної цілісності України. Згодом у травні 2014 року були проведені президентські вибори, в результаті яких Петро Порошенко став новим президентом України. А вже у липні 2014 року були проведені вибори до Верховної Ради України.
Так, починаючи з 2014 року сили АТО почали поступово звільнювати захоплені міста і села на Донбасі в результаті бойових дій. У липні 2014 року значна частина території Донецької й Луганської областей перейшла під контроль сил АТО. Розпочинається операція по розблокуванню Луганського аеропорту, який був захоплений бойовиками, та оточення самого міста.
Через постійну підтримку Росії та її пряму участь в конфлікті на боці "Л/ДНР", війна на сході України стала довготривалим конфліктом. Так, російська армія 11 серпня завдала ракетного удару по українських формуваннях під Зеленопіллям, що знаходиться кілька за кілометрів від російсько-українського кордону. З того моменту обстріли стали регулярними. Кінцевим етапом стало завершення серпня 2014 року, коли Росія ввела на територію України свої регулярні війська, зупинивши наступ на Донецьк. Так, під Іловайськом війська АТО потрапили в оточення (6-29 серпня), і при виході з нього російські війська майже впритул розстрілювали українські колони. Згідно з офіційними даними загинули 366 українських бійців, ще 158 вважаються зниклими безвісти.
Перші Мінські угоди були підписані 5 вересня 2014 року, внаслідок чого сторони домовилися про тимчасове перемир'я у Війні на сході України. Укладена угода була учасниками Тристоронньої контактної групи: послом Гайді Тальявіні (від ОБСЄ), другим Президентом України Леонідом Кучмою (від України), послом Російської Федерації в Україні Михайлом Зурабовим (від Росії). Після цього війна в Україні перейшла у фазу позиційного протистояння, хоча військові дії продовжувалися.
У 2015-2016 роках на передовій було проведено ряд великих бойових операцій, зокрема в Дебальцевому та оборона Донецького аеропорту. Також в ці роки були серйозні бої в районі Світлодарської дуги, Маріуполя, Широкине та Мар’їнки.
У 2017-2018 роках бойові дії зменшилися, але інциденти на лінії фронту та в тилу продовжувалися. У квітні 2018 року ООС (Операція Об'єднаних сил) замінила АТО на сході України.
Згідно з даними ООН, більше ніж 40 тисяч людей стали жертвами російської агресії. З них понад 13 тисяч загинули. Так, найбільша одномоментна втрата під час антитерористичної операції відбулась у червні 2014 року. Тоді російські бойовики збили транспортний літак Іл-76 у Луганську, в результаті якого загинуло 49 осіб, серед яких 9 членів екіпажу та 40 десантників.
Більше ніж 1,5 мільйона людей змушені були покинути свої будинки через бойові дії.