Найбільше на Донеччині: Опендатабот назвав кількість церков УПЦ МП в Україні. Карта
Протягом повномасштабної війни їх кількість зменшилася лише на 685 громад
Скоро вже буде 4 місяці війни, і ключовий синдром цього часу — це втома. Я бачу її повсюдно. Виснажені солдати, які з перших днів на фронті. Виснажені волонтери, які вже видохлись ресурсами і силами. Зрештою, виснажене саме суспільство, яке все більше починає психологічно закриватись від війни.
Економічні проблеми починають витісняти проблеми війни з першого місця. За чотири місяці майже спустошені запаси бізнесу і громадян. Люди починають шукати засоби для існування, і тут дуже мало опцій для них. Роботи практично немає, гуманітарна допомога працює не всюди, і ще й серйозно зменшується. Ціни ростуть в космос, вартість палива потягне за собою ціну на більшість продуктів. На цьому тлі з Європи повернулось майже 5 млн наших громадян, такі ж виснажені складними умовами життям там, і майже нічого, окрім житла, не отримуючи додатково тут.
Виснажені від війни і наші закордонні партнери. Ні, вони не воювали і не страждали. Але війна позначається на їхніх економіках, і новини про війну дедалі більше їх втомлюють. Свіже опитування в ЄС показало, що 35% хочуть миру чим скоріше, і тільки 22% хочуть справедливості будь-якою ціною. На цьому тлі взагалі катастрофічно виглядають німецькі настрої: 83% виступають за діалог з Путіним, а 68% не підтримують критику Шольца за затримку озброєння для нас. Це багато, що пояснює.
Втома, на жаль, це не ефемерне поняття, а дуже реальне за своїми наслідками. Втомлені солдати не можуть безкінечно утримувати населені пункти під ковровими бомбардуваннями. Втомлені волонтери не можуть забезпечити солдат, які постійно чекають на цю допомогу. Втомлені громадяни — менше готові підтримувати боротьбу. Втомлені європейці починають придумувати Мінськ 3. Втома зараз стає нашим великим ворогом, на рівні з окупантом.
Війна буде довгою і ми не можемо дозволити собі втоми вже на 4 місяці. У нас немає вибору: ми можемо тільки перемогти. Тому потрібно вже щось робити, щоб подолати сьогоднішню втому і майбутню.
1. Друге дихання фронту
Сьогодні наш фронт може отримати друге дихання завдяки двом речам. Перше — це західне озброєння. На жаль, за останні два місяці тут більше розмов ніж реальних дій. Наші хлопці тримають фронт в умовах страшної переваги противника в артилерії. І це їх дуже деморалізує. Тому що хороший воїн насправді мало що може зробити проти коврових бомбардувань. Тож приїзд західної техніки підніме сильно бойовий дух. Я вірю, що все це станеться, оскільки Захід довго запрягає, але надійно їде.
По-друге — це нова хвиля добровольців. Я великий противник роздачі повісток біля басейнів чи метро. Хоча я постійно звертав увагу, що це буде мати негативні наслідки — не дослухались. В результаті сьогодні це призводить до появи відмовників на фронті. І це теж дуже деморалізує. Тому що ті, хто воює, мають ще тепер воювати і за того, хто відмовився. Найкращими воїнами безперечно є добровольці. І ми маємо організувати нову хвилю добровольців на фронт. Як?
Інформаційна мобілізація. Потрібна потужна хвиля про наших героїв і їхні успіхи. Дуже бракує такої інформації про хлопців, які підбили багато танків, брали в полон орків, відбивали атаки, а їх сотні. Герої мають поїхати в турне Україною, виступати в кожному місті, зустрічатись з молоддю тощо. Їхня звитяга, безперечно, мотивує багатьох піти з ними. І тоді на фронт знову прибуде велика кількість мотивованих солдат.
Ще один важливий напрям — масове навчання військовій справі. Сьогодні всі, хто підлягають призову, але не мобілізовані, мають проходити базові курси. У всіх областях має запрацювати масова система базового навчання, розрахована на сотні тисяч людей. Це згуртовує дух нації, дозволяє мотивувати нових бійців, і головне мінімально їх підготувати. Багато людей стримують свій порив на війну саме через брак базових навиків і розуміння війни.
2. Друге дихання волонтерів
Коштів більше не стане, і волонтерів більше не стане. Скоріше стане менше. Це данність. Чи можна з цим щось поробити? Так. Це розширення мережі волонтерів з України на всі країни-партнери. В Європі і США гігантський волонтерський рух, там — це частина культури. Тисячі їхніх організацій необхідно горизонтальним способом з’єднати з нашими. Вони можуть допомагати з гуманітарною допомогою, авто, відновленням житла тощо. Чи можуть вони допомагати армії? Так! Там сотні військових і ветеранських організацій, які готові збирати допомогу для солдат і багато з них вже це робили.
Поки я пишу ці рядки, ми отримали повідомлення від наших казахських друзів, які відправили нам кошти на закупівлю їжі для волонтерів будівельного батальйону Добробат, а також дві фури генераторів та інструментів. Я переконаний, що прямі контакти між нашими організаціями і волонтерами — стануть новою хвилею волонтерства.
Зрештою, таке пряме залучення волонтерів інших країн змінить там громадську думку на нашу користь.
3. Друге дихання суспільства
Серед найбільшої втоми я бачу втому інформаційну. Людей втомлює існуючий формат подачі інформації: сухі факти, сводки, цифри, фото і відео вибухів, знищені міста. За 4 місяці ця інформація стала дуже одноманітною. У ній мало емоцій і життя. Минулого тижня я їхав з іспанською журналісткою в село Ягідне і спитав її чому вона не хоче написати щось про війну. Вона відповіла, що іспанці вже не хочуть читати про війну, а от історії людей, які після окупації почали відновлювати своє життя, історії про допомогу їм інших — це для них цікаво. Але ж так само й ми. Ми б хотіли читати історії, як хтось долає труднощі після війни, ми б хотіли читати історії про солідарність, дружбу і підтримку. Про креативні виходи зі складних ситуацій, про порятунок і початок нового життя.
Віра в перемогу потребує емоцій і нових історій. Перемогу створюють люди й історії цих людей, які творять перемогу, які будуть надихати на віру в неї — сьогодні як ніколи необхідні українцям. Та й мабуть усьому світу.
Я переконаний, що ми відкриємо своє друге дихання вже найближчим часом.
Віримо в нашу перемогу!
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...
Ми в Telegram! Підписуйся! Читай тільки найкраще!
Протягом повномасштабної війни їх кількість зменшилася лише на 685 громад
Катастрофічні події на полі бою небезпечніші для Путіна, аніж втрата національних околиць РФ
Росія не має достатньо сил, щоб здійснити серйозний наступ до 9 травня
Скорпіони отримають несподівані прибутки, а Терези втілять давні мрії