Фальстарт весняно-літнього наступу армії Росії в Україні жорстко вдарив по ворогу: аналіз втрат за місяць

Втрати російських окупаційних військ у березні 2026 року значною мірою стали наслідком старту весняно-літньої наступальної кампанії – яка буквально відразу ж провалилася. І це призвело не тільки до зростання втрат ворога, а й до низки інших негативних для нього чинників.

Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA і групи "Інформаційний спротив".

Втрати особового складу

У березні російські окупаційні війська зазнали найвищих втрат особового складу з початку 2026 року – 31 960 осіб.

Це досить високий навіть як для середньостатистичного показника за попередній рік і в пропорції втрат до захоплення територій.

Минулого місяця РОВ захопили 155 км² території України, що є одним із найнижчих показників першої половини 2025 року. Важливо пам'ятати, що тільки під час минулорічного літнього наступу армії Росії середній показник захоплення територій України окупантами на тиждень становив 130-150 км². Іншими словами, темп знизився майже в чотири рази.

Найнегативнішою ділянкою фронту за показниками захоплених територій продовжує залишатися східний фланг Слов'янсько-Краматорського плацдарму (колишній Сіверський напрямок) – понад 70 км² втрачених територій за місяць.

При цьому пропорція втрат РОВ до захоплених територій у березні склала рекордні 206 тіл на 1 км².

Хочу нагадати, що під час весняно-літньої наступальної кампанії 2025 року аналогічна пропорція у РОВ мала такий вигляд:

квітень – 36 260 осіб на 186 км² або 194 тіла/1 км²;

травень – 35 370 осіб на 440 км² або 80 тіл/1 км²;

червень – 32 420 осіб на 497 км² або 65 тіл/1 км²;

липень – 33 220 осіб на 537 км² або 61 тіло/1 км²;

серпень – 27 940 осіб на 467 км² або 59 тіл/1 км².

Також зазначу, що в щомісячній статистиці втрат противника незмінно вкрай високою залишається категорія вбитих – "200-х". Цей показник стабільно тримається з кінця 2025 року на рівні 60-65%.

З урахуванням щомісячного зростання втрат противника, зокрема незмінно великих цифр у категорії "200-х", а також низького рівня мобілізації в Росії (середній показник добровільної зберігається на рівні 20-22 тис. на місяць), можна говорити, що в разі збереження нинішніх тенденцій у РОВ найближчим часом виникне серйозна нестача людського ресурсу. І вирішити цю проблему режим Путіна зможе тільки проведенням загальної мобілізації.

Окремо також слід згадати те, що згідно із заявами Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, з 29 січня 2026 року завдяки системним контратакам СОУ вдалося звільнити 480 км² територій України. З огляду на озвучені ним й інші дані можна зробити висновок, що близько 80 км² було звільнено саме в березні. І якщо цю площу відняти від результату захоплення українських територій російськими окупантами, то в підсумку РОВ за березень, згідно з кореляцією, захопили менш ніж 75 км² за втрат у пропорції 426 тіл/1 км². І це є абсолютним антирекордом за весь час повномасштабного вторгнення в Україну.

Втрати танків

У березні 2026 року російські окупанти втратили доволі помірну (трохи вищу за середньостатистичний показник минулого року) кількість танків – 119 одиниць.

Навіть наступальна кампанія РОВ, що стартувала 17 березня, не призвела до різкого зростання втрат у цій категорії, хоча механізовані штурми на фронті й справді почастішали.

Дефіцит, сувора економія і нездоланні kill-zone без кардинальних рішень у захищеності основних бойових танків призвели практично до зникнення цього типу техніки на полі бою.

Втрати ББМ

Втрати бойових броньованих машин у РОВ у березні показали зростання майже вдвічі у порівняні з січнем і лютим, а також стали найвищими з червня 2025 р. – 219. Однак при цьому не стали рекордними або одними з наймасштабніших за весь час вторгнення в Україну. Скажу так: у загальній статистиці вони досить помірні.

Причини практично повністю аналогічні ситуації, що склалася з виснаженням запасів і потенціалу танків, а зростання втрат було спровоковане наступальною кампанією і спробою розширити низку зон контролю механізованими штурмами. Але, як видно, особливого масштабу в цих спробах не спостерігалося.

Втрати ствольної артилерії

У березні 2026 року російські окупанти втратили 1 448 одиниці ствольної артилерії, що зовсім трохи не дотягнуло до третього рекордного результату – умовної бронзи.

Варто зазначити, що рівень втрат також є наслідком активізації окупаційних військ на фронті. І незважаючи на домінування тактичних дронів у повітрі, необхідність у застосуванні ствольної артилерії під час наступу та оборони не відпала. При цьому на озброєнні РОВ не далекобійні, буксировані артилерійські системи епохи СРСР, що й призводить за інтенсифікації їх застосування до різкого зростання втрат.

Втрати РСЗВ

Протягом березня РОВ втратили 50 одиниць реактивних систем залпового вогню, що є максимальним показником у цій категорії з листопада 2023 року!

Важливо звернути увагу на те, що зростання втрат РСЗВ у російських окупантів зумовлене не лише провальним стартом наступальної кампанії, а й поставками реактивних систем з Північної Кореї. І це своєю чергою дало змогу ворогу частіше застосовувати цю компоненту.

Втрати ППО

У березні втрати ППО в армії Росії склали 30 одиниць. Це є найвищим показником з березня 2025 року.

У наявності й очевидна інтенсифікація полювання на комплекси протиповітряної оборони противника з січня 2026 року. Тоді як у другій половині 2025-го середній показник втрат ППО у РОВ становив до 15 одиниць на місяць, то зараз можна констатувати збільшення втрат удвічі.

Це повністю відповідає цілям Сил оборони України щодо знекровлення російської ППО і перетворення повітряного простору Росії на прохідний двір.

Втрати автотранспорту

У березні РОВ втратили абсолютно рекордну кількість легких транспортних засобів за весь час повномасштабного вторгнення в Україну – 6 068 одиниць!

Думаю, причини такого рекорду чудово зрозумілі – з урахуванням інтенсифікації наступальних дій, поліпшення погодних умов, але при цьому погіршення тактичної ситуації на фронті для росіян.

Втрати спецтехніки

У цій категорії з березня 2025 року традиційно без особливих змін – 32 одиниці.

Гостра криза та дефіцит, що виник у 2024 році, продовжує впливати на російські інженерні війська.

Висновки

Березень-2026 мав стати місяцем старту весняно-літньої наступальної кампанії РОВ, яку можна охарактеризувати як хід "ва-банк". Це остання можливість ворога домогтися оперативно-тактичного успіху у війні, в якій з другої половини 2022 року російське командування так і не змогло реалізувати операцій вище тактичного рівня.

Своєю чергою, цей старт став справжнім фальстартом: з високими втратами і катастрофічними антирекордами за деякими категоріями, мінімальними територіальними розширеннями і найнегативнішою пропорцією втрати особового складу на 1 км². І це все на тлі триваючих на тактичному рівні контратак СОУ – які розпочалися з кінця січня і не ставилися на паузу жодного дня.

Тоді як за лютий і березень РОВ сумарно окупували близько 293 км² території України, СОУ звільнили 480 км². Диспропорція більш ніж очевидна і явно вказує якщо не на переломний момент у тривалому позиційному протистоянні двох армій, то щонайменше на явні проблеми окупантів у питаннях можливостей, сил і засобів проведення загальновійськових наступальних операцій.

А той, хто не може повноцінно наступати, з часом не зможе і повноцінно оборонятися. І березень це показав подібно до лакмусового паперу.

Демілітаризація і денацифікація армії Росії проходять строго за планом!