Фейгін: після програшу у війні Путіна скинуть, а росіяни потребуватимуть терапії. Інтерв'ю
Програш у війні проти України запустить численні процеси всередині та за межами Росії, зокрема й процес руйнування влади. Главу країни-агресора Володимира Путіна, найімовірніше, скинуть. Його поразка на полі бою конвертується в політичну поразку. Зміну влади в РФ здійснить не народ, не вулиця, а сили, які вже сьогодні перебувають у кремлівських кабінетах.
Щодо пересічних росіян, яких щодня "обробляє" пропаганда, то їм буде потрібна спеціальна "терапія", щоб повернути собі здатність сприймати реальність такою, якою вона є. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський правозахисник Марк Фейгін.
– Питання щодо наслідків поразки армії Путіна у війні проти України. А такий варіант, погодьтеся, є цілком імовірним. Припустімо, що вся армія РФ залишила територію нашої країни. Які процеси відразу ж розпочнуться в самій Росії?
– Тут дуже багато залежить від того, за яких обставин це сталося і з якими наслідками. Якщо Росія залишила всю Україну, і Крим, і Донбас, то в РФ розпочнуться внутрішні процеси. Влада опиниться під жорстким тиском, причому і зсередини, і ззовні. Бо ситуація тотальної військової поразки конвертується в політичну поразку.
Мій прогноз: процеси, які запустяться в цьому випадку, однозначно матимуть революційний характер. Причому не обов'язково це буде революційний реванш ліберального спрямування. Але влада навряд чи втримається, якщо станеться така масштабна військова, геополітична поразка. Безумовно, владі Путіна настане кінець.
– А хто знесе владу? Хто виступить у ролі ініціатора?
– Якщо відштовхуватись від історичних конотацій, які нам добре відомі, то це, звісно, відбудеться всередині влади. Знайдуться якісь особливі конструктивні сили всередині влади, які мають можливості, щоб знести якусь групу, самого Путіна, його найближче оточення та спробувати зберегти свої важелі управління, пожертвувавши певною частиною влади, на яку повісять усі гріхи.
Мовляв, це вони затіяли цю авантюру, а ми добрі, за нас усе буде інакше. Тільки не копаймо глибше, щоб революція не торкнулася всіх.
Такий варіант розвитку подій є, але він дуже радикальний. Безперечно, його якось підтримає вулиця. Можливо, це навіть інспіруватиметься з боку влади.
Можуть бути й різноманітні помірні варіанти з тихим відпливом Путіна у бік пенсії чи чогось такого. Цього також виключати не можна. Але повторю: все практично чвертьстолітнє правління Путіна ознаменоване приростанням Кримом і рухом на захід – розширенням, відновленням, реваншем імперії.
І якщо ці чверть століття увінчаються втратою всіх цих територіальних захоплень, то постане питання: заради чого тоді все це було? Йдеться не лише про людські втрати, а й про соціально-економічні витрати від цих авантюр. Адже людям продавали наратив: так, зараз ви зазнаєте кризи, санкцій, але ж у нас є велика ідея – ідея відновлення СРСР, історичної Російської імперії тощо.
А якщо цього не сталося, то заради чого терпіли? Чому цьому режиму треба було надавати такий аванс? Це питання лежить у морально-політичній площині.
Тому, гадаю, простіше буде знести цю владу тим, хто не хоче постраждати внаслідок усіх цих дій.
– Ми розуміємо, як щільно населення Росії обробляється пропагандою. І також розуміємо, що свідомість людей неможливо змінити відразу. Чи потрібна якась спеціальна "терапія", щоб привести росіян до тями?
– Терапія – це час, правильний спосіб життя, за якого свобода дасть цей ефект. Але в будь-якому випадку наративи, які створюються, мають отримати контрзаходи. Пропаганда повинна зникнути з життя, але натомість має з'явитися вільний обмін інформацією та зворотний пропаганді наратив.
Потрібно змінити всю країну. Неможливо просто відразу почати говорити протилежні речі: що Сталін був поганий, що імперія в ХХ столітті відтягла всі сили Росії на підтримку її наддержавного статусу, на вічне відновлення – після 1917 року, потім після 1991-го тощо.
Мають відбутися такі серйозні зміни, що пропаганда та контрпропаганда будуть лише їх частиною. Сама свідомість не може себе вилікувати. Для цього потрібні сторонні заходи.