Фейгін: Путін боїться реальної зброї, його оточення біля червоної межі. Інтерв'ю
Глава Кремля Володимир Путін зіткнувся з проблемами "часткової мобілізації". Щоб надихнути росіян брати зброю в руки та воювати проти українців, було влаштовано виставу, в якій Путін нібито побував на реальному полігоні і навіть стріляв із реальної зброї. Але боягузливий окупант ніколи в житті не стикався з реальною небезпекою, і все, що зняла камера, була бутафорією.
З тієї ж причини страху перед будь-якою небезпекою Путін ніколи не опиниться на передовій або в окупованому Херсоні. Він готовий покласти мільйони життів своїх солдатів заради божевільної мети поневолення України. Пересічні росіяни вибачать йому і це, але владний клас підійшов до червоної межі і готовий змінити ситуацію. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський правозахисник Марк Фейгін.
– Путін постріляв на камеру на полігоні. Невже з мобілізацією в Росії зовсім кепські справи? Як ще Кремль може мотивувати росіян іти на війну?
– Звичайно, це була вистава. Не можна сприймати його поїздку на полігон як щось справжнє. Бутафорські ряджені охоронці з ФСО, реальність, що доповнює, у вигляді полігону, стрілянини тощо. Нові камуфляжі, розвантаження, все чистеньке, блискуче. Хіба армія складається із цього? Хіба мобілізовані на полігоні мають такий вигляд?
Там були офіцери-десантники, оскільки це Рязань, там розташоване найзнаменитіше училище ВДВ. Але все одно все це була вистава.
Навряд чи там стріляли б з використанням бойових патронів – це небезпечно. Мало що… Путін не бере участі в шоу, де є реальний ризик виникнення непередбачених обставин, пов'язаних із використанням вогнепальної зброї. Обговорювати тут нема чого.
Навіщо Путін це робить? Напевно, таки проблеми з мобілізацією є. І з бажанням, і якістю мобілізованих. Тож це було зроблено заради пропагандистських цілей. Не знаю, як це може вплинути на процес. Чесно кажучи, я маю сумнів.
Якби Путін приїхав на передову, з'явився б десь у Херсоні, мабуть, це могло б когось надихнути. Реальна війна, реальні умови. Але він ніколи цього не зробить. Швидше для нього збудують бутафорський Херсон і там покажуть Путіна. Із реальною небезпекою Путін ніколи у своєму житті не стикався.
У тих, хто ухвалює рішення, цей жест викликає сміх, а у тих, хто готовий вірити Путіну, нічого нового не додасться.
– Російський ексдипломат Борис Бондарєв заявив, що Путін готовий покласти заради перемоги в цій війні 20 млн своїх солдатів. Російське суспільство і це прийме чи все ж таки є якась межа, червона лінія терпіння росіян?
– Путін, звичайно, може покласти скільки завгодно. Але ж ми бачимо це вже давно, і йому вибачають що завгодно. Візьміть мобілізацію, яка вже забирає життя не професійних військових, а звичайних людей. Тому, щиро кажучи, на російське суспільство розрахунок невеликий. Я не думаю, що суспільна думка обуриться. Ми її не бачимо.
А ось сама влада, сам владний клас – так. Вони можуть обуритися. Не заради суспільства, а заради себе самих, бо вся ця історія веде їх у глухий кут. Безперечно, таке можливо. Сам владний клас задля запобігання може змінити цю ситуацію.
– Що буде червоною лінією саме для них, для "еліт"?
– Подальше скочування всієї ситуації загалом. Це і жертви, і ризики, і санкції, і незрозуміле майбутнє. Все разом. Тому що простіше все це вирішити, аніж терпіти.
Я сказав би, що до цієї критичної межі все підбирається. Якщо вони вже заговорили про "брудну бомбу", то зворотного шляху не буде ні для кого. Але вони не цього прагнули. Це стосується хоч армії, хоч спецслужб, хоч адміністративного чиновницького апарату.
20 млн загинуть унаслідок чого – застосування ядерної зброї? Чи просто на полі бою? Тут велике питання. Є червоні лінії, які вони вже самі перетнули. Залишилися останні, зокрема, використання ядерної зброї. Путін, може, до цього й готовий, але в решти великого стимулу не видно.