Фейгін: відео кастрації та вбивства українського полоненого – це доказ, але Путіну потрібен трибунал. Інтерв'ю
Відео знущань, кастрації та вбивства російськими військовими українського полоненого, яке потрапило до мережі, – прямий доказ їхньої провини. Воно може бути використане у суді. Україна може відкрити кримінальне провадження, визначити винних та засудити їх – очно чи заочно.
Водночас з огляду на величезну кількість воєнних злочинів, скоєних армією президента країни-агресора Росії Володимира Путіна, найкращим варіантом було б створення міжнародного трибуналу по Україні. У такому разі до відповідальності можуть бути притягнуті не лише безпосередні виконавці, а й ті, хто віддавав їм накази, включно з першими особами держави разом із Путіним.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський правозахисник Марк Фейгін.
– Що ви можете сказати про суто юридичний бік відповідальності російських військових за злочини в Україні? Зокрема, за знущання та вбивство українського військового, відео якого було викладено в мережу? Чи можуть ці злочинці бути засуджені лише на основі відео?
– Це відео є об'єктивним доказом насамперед для суду національної юрисдикції. Рішення про порушення кримінальної справи та про притягнення до відповідальності осіб, які вчинили цей злочин, може ухвалити сама Україна.
Для цього є достатні підстави. Плівку може перевірити експертиза на предмет різноманітних цифрових втручань, але це все можна зробити. Безумовно, цей запис є доказом провини. Поза всякими сумнівами, на підставі запису може бути відкрито кримінальне провадження.
З'ясовується, що це за особи, потім їх оголошують в оперативний розшук. Україна може вимагати видачі цих осіб або засуджувати їх заочно. Кримінальний кодекс України має такі статті. Але тут важливо наголосити, що це воєнні злочини, і я впевнений, що в українському законодавстві є статті, які стосуються саме таких злочинів.
Але щодо юрисдикції універсальної, то притягнення злочинців до відповідальності теж можливе, якщо буде створено трибунал як спеціально діючий орган з війни в Україні, як був трибунал з колишньої Югославії тощо. У такому разі до відповідальності можуть бути притягнуті не лише особи, які вчинили злочини, а й ті, хто віддав наказ.
Оскільки цей трибунал універсальний, судитимуть країну, відповідальних осіб, до перших. За конкретні злочини відповідають конкретні виконавці, а за ухвалення рішень, за геноцид, за злочинне ведення війни, за злочини проти миру, проти людяності мають відповідати перші особи держави.
Так, особисто Путін не кастрував і не вбивав цього військовополоненого, і постає питання: як притягнути до відповідальності тих, хто віддавав наказ – міністра оборони, командувачів відповідних напрямів, представників генштабу…
– Отже, для цього потрібен лише трибунал.
– Ми ж відштовхуємося від практики. В принципі, Україна могла б засудити і Путіна, але ми розуміємо, що це питання лежить не в юридичній площині. Воно лежить у сфері міжнародних відносин, міжнародного права та, зрештою, політичної волі.
Піти на те, щоб заочно засудити Путіна в Україні, можна. Але як його отримати? Це абстрактні речі.
– Але ми бачимо, як міжнародні слідчі вже серйозно зайнялися збиранням матеріалів із численних воєнних злочинів російської армії. Як буде використано ці матеріали?
– Є ж інша юрисдикція, Міжнародний кримінальний суд. Там триває своя особлива робота. Адже вони не розслідують індивідуальні злочини, а визначають загалом відповідальність країни, насамперед матеріальну. Але для того, щоб притягнути конкретних осіб, потрібна інша юрисдикція.
– Уточніть, будь ласка. За знущання та вбивство українського військового, за злочини в Бучі можуть бути притягнуті до відповідальності як конкретні особи, так і держава Росія загалом?
– Звісно. Держава від імені конкретних осіб, які віддавали накази про початок воєнних дій. Наприклад, з'ясується, що був наказ знущатися з полонених, вчиняти дії задля залякування тощо.
Але повторю: для цього все ж таки потрібен окремий трибунал. Йдеться про видачу ордера на арешт Путіна Міжнародним кримінальним судом, але це не зовсім те. У системі універсальної юстиції ми бачили позитивні приклади вирішення таких питань, притягнення до відповідальності саме у межах окремо створених трибуналів у країні, а не якихось постійно діючих органів.
Суд розглядає всі питання, що стосуються геноциду, воєнних злочинів, порушень правил ведення війни та решти. Він може розбиратися в окремих випадках, в сумі утворюючи загальну картину.
Тому найкращий варіант – створення трибуналу, тому що цих злочинів так багато! І так багато злочинів і рішень, що випливають з рішення про початок "спецоперації" 24 лютого, що, звичайно, жоден суд цього не потягне. Тим паче, що трибунал триває десятиліттями. Це також дуже важливо розуміти.