Фронт стабілізувався, але ворог планує наступ з півночі: військовий експерт оцінив ризики

Попри поступове повільне просування російської окупаційної армії на сході України, на півдні ворог, навпаки, втрачає території. Швидкість просування і втрати територій фактично зрівнялися, тому можна говорити про стабілізацію фронту. Аби досягти успіхів на полі бою, Кремль, напевно, вдасться до нової мобілізації. Проте, вона через об’єктивні причини не зможе принести швидкого і суттєвого посилення ворожого війська. Водночас перспектива залучення до бойових дій солдат Північної Кореї також не зробить "погоди", враховуючи рівень їхньої підготовки і прогнозовані втрати.

Кремль, як і раніше, продовжить діяти на двох напрямках, які визначив для себе давно: схід і південь України. Утім, можлива активізація на півночі, але виключно з метою розтягнути українські війська, адже сил на відкриття нового фронту в окупанта просто немає.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Як ви оцінюєте ситуацію, що склалася в районі Слов'янсько-Краматорської агломерації та Костянтинівки? Чи вважаєте ви її загрозливою для наших Сил оборони?

– Вона є загрозливою, тому що росіяни намагаються проникнути в Костянтинівку малими групами, інфільтруватися. Проте, інформація надходить різна. З одного боку, про те, що ворог вже контролює більшу частину міста, а з іншого – що це не відповідає дійсності. Тому давайте почекаємо офіційних повідомлень від нашого оновленого Генерального штабу.

– Щодня у зведеннях Генштабу фігурує цифра втрат ворога – близько 1300 на добу і більше. Це дійсно дуже великий рівень втрат. Однак, завдяки чому ворог продовжує, хоч і поступово, але все одно просуватися саме на цій ділянці фронту?

– У них є певні плани, вони віддали певні бойові розпорядження. Росіяни вирішили, що саме ця ділянка фронту є для них пріоритетною. Путін прагне відзвітувати про захоплення усієї Донецької області перед населенням і навіть перед США, аби довести, що все йде за планом, що вони не збираються йти на жодні поступки, що вони просуваються і досягають мети.

Так, це дуже великі втрати, але ми всі пам'ятаємо приблизну кількість бойових зіткнень, які були ще пів року чи рік тому на лінії фронту – близько сотні на добу, а зараз менше 200 практично не буває.

Тому збільшення кількості бойових зіткнень приводить до додаткових втрат з боку росіян, бо вони наступають. Принаймні російська армія, коли наступає, зазнає більших втрат, ніж армія, яка тримає оборону. Але так буває не завжди. Коли ми наступали, ворог в захисті, в обороні зазнавав більших втрат, ніж ми в наступі.

Такі втрати вони не здатні повністю поновити, і в цьому полягає одна з причин, чому вони планують збільшити приховану мобілізацію. Хоча в Росії рішення про мобілізацію було схвалене ще в 2022 році, фактично воно не виконувалось. Але я впевнений, що після виборів мобілізація пришвидшиться. Хоча, дивне питання, навіщо їм чекати на вибори? Ми розуміємо, що в Росії вибори без вибору, як напишуть, так і буде.

– За вашими оцінками, наскільки може збільшитися російське окупаційне військо, якщо мобілізаційні заходи будуть посилені?

– Я думаю, мобілізувати 500 тисяч чи декілька мільйонів, про що весь час говорять, цілком можливо, але постає питання, за який час? На сьогоднішній день не виконаний план мобілізації на 2026 рік. Вони планували мобілізувати 404 тисячі. Якщо мається на увазі пів мільйона за рік, то це означає збільшення на 20%. Тобто вони можуть відправляти на лінію бойового зіткнення не 30-35 тисяч на місяць, а 40-45 тисяч.

Колись Путін казав, що їм потрібно в місяць мобілізувати в різний спосіб 50 тисяч. Чи зможуть вони вийти на таку цифру? Можна припустити, що так, але наскільки це будуть підготовлені, екіпіровані згідно штатного розходу підрозділи? Адже одразу підготувати пів мільйона просто неможливо, в них немає великих центрів підготовки. Вони не здатні підготувати за місяць навіть 100 тисяч. Їм не вистачає інструкторів, не вистачає місць, де можна було б ці навчання проводити тощо.

Так само для формування з якоїсь кількості людей військового підрозділу треба, щоб він був структурований. Наприклад, у роті мають бути командири, заступники командира роти. Якщо це батальйон, то там мають бути певні служби, зокрема, служба озброєння, автопарк, медична служба тощо. Тобто всі ці посади мають обіймати люди, які мають хоча б якусь військову підготовку.

Неможливо поставити людину керівником служби озброєння, якщо вона тільки вчора прийшла з цивільного життя. Вона просто не буде розуміти, що робити. Тобто, це мають бути підготовлені люди. Але такої кількості молодших командирів в Росії на сьогодні немає. Навіть прискорені курси і прискорений випуск поки ще не дають можливості підготувати одразу таку велику кількість людей у військові підрозділи.

Більше того, спочатку року вони планували створити дев'ять нових дивізій, але створили тільки п'ять. Від чотирьох відмовились, бо не вистачає необхідного забезпечення. Тут справа навіть не підготовці. Підготовка може бути скорочена, але якщо немає чим забезпечити, то це не військовий підрозділ, це просто купа людей з автоматами, з кулеметами, але не більше.

Тому можливо збільшити на 20% на місяць, але малоймовірно, що в жовтні чи в листопаді вони наберуть 500 тисяч. 500 тисяч – це десять армій.

– Як змінить ситуацію на фронті наявність додаткової живої сили в кількості, скажімо, 20 тисяч на місяць плюс 30 тисяч солдат з Північної Кореї, яких обіцяли країні-агресорці Росії? Куди будуть кинуті ці додаткові сили?

– Зараз росіяни зазнають втрат до 40 тисяч щомісяця. Тим не менше, вони збільшили кількість своїх збройних сил на лінії бойового зіткнення з 712 до 722 тисяч, тобто на 10 тисяч за пів року, попри втрати, яких вони зазнають. Мета мобілізації росіян – забезпечити ті дії, які вони ведуть, у той спосіб, яким вони діють, їм потрібно в місяць мобілізовувати близько 50 тисяч.

30 тисяч північнокорейців – це ні про що. Враховуючи, що вони не підготовлені, не мають бойового досвіду, щоб їх знищити, виходячи з математики, нам буде потрібно 2-3 тижні. Окрім того, я не впевнений, що ці військовослужбовці будуть використовуватись у бойових діях на території України, навіть на тимчасово окупованій, адже це означатиме перетин не добровольцями, а комбатантами, чинними регулярними військовослужбовцями, кордону іншої країни. Це є актом агресії згідно резолюції Генасамблеї ООН 3314 (перетин державного кордону чинними регулярними військовослужбовцями (комбатантами) іншої країни без законної згоди приймаючої сторони кваліфікується як акт агресії згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 3314, ухваленої 1974 року. – Ред.)

У такому випадку Північна Корея вважатиметься країною-агресоркою, і Україна отримує право на самооборону, зокрема, право завдавати ударів по території ворога, по вищому військовому керівництву. Тобто, згідно міжнародного права, ми матимемо право бити по всіх військових об'єктах, а також по центрам схвалення рішень.

У тому, що ми вміємо це робити, ні в кого сумнівів немає. Тому, якщо Кім Чен Ин віддасть наказ своїм солдатам перетнути кордон України, він стане законною ціллю для нас. І швидше за все, ми це реалізуємо.

– Якщо подивитися на мапу бойових дій, чи можна помітити, що ворог реалізує якийсь певний план? Чи в нього єдиний план – просуватися якомога далі територією України?

– Нічого такого там немає. Про плани наступальної операції, які вони анонсували, починаючи з осені минулого року, нам було відомо. Вони визначили для себе два напрямки – південний, умовно, Запорізький, і східний, умовно, Покровський.

Вони продовжують бойові дії вже пів року, але якихось суттєвих успіхів не мають, адже, коли проводиться наступальна операція, просування на п'ять кілометрів – це нічого для такої численної армії. За червень місяць вони захопили приблизно 30 квадратних кілометрів, натомість ми звільнили приблизно так само 30 квадратних кілометрів. Кількість бойових зіткнень росіян і кількість наших контрударів приблизно однакова. Це означає, що лінія фронту стабілізована.

Єдине, про що стало відомо, що вони готують наступ із північного напрямку, щоб збільшити лінію фронту на щонайменше ще 160 кілометрів й змусити нас додатково перекидати туди додатково не менше 7-8 бригад або один корпус. Зокрема, повідомляється, що вони хочуть перекинути туди елітні війська з Запорізького напрямку, тобто десантні російські війська і морську піхоту. Плюс, можливо, ті військові підрозділи, бригади і дивізії, які вони наразі формують.

Наразі немає ознак того, що переміщення військ вже відбувається, але, за нашим розвідданими, такі плани в Кремля є. Певну кількість людей на Чернігівщині вже відселили з можливих прифронтових територій, але чи вдасться ворогу суттєво просунутися на цьому напрямку? Швидше за все, ні.

Швидше за все, йдеться про розширення лінії фронту для того, щоб розтягнути наші війська, бо їм не вистачає сил та засобів, щоби досягнути результатів на двох напрямках, східному і південному.

Де їм взяти людей, щоб зробити щось потужне на північному напрямку? Людей немає. Але протиснути нашу оборону, швидше за все, вони спробують.