Генерал Маломуж: Чорноморський флот, Кримський міст та перешийок – як ЗСУ звільнять півострів. Інтерв'ю

Незважаючи на оптимістичні прогнози начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова про те, що вже до кінця весни українська армія може зайти в Крим, зробити це вдасться трохи згодом. За сприятливого збігу обставин та військового успіху – до червня. Повна деокупація Криму можлива до кінця літа.

Основними напрямками застосування сил української армії стане Перекопський перешийок, Кримський міст і Чорноморський флот країни-окупанта Росії на території півострова, який завдяки масованим ракетним ударам повністю втратить боєздатність. З "неприступної фортеці" Крим може швидко перетворитися на пастку для ворога, який почне панікувати та рятуватися втечею. Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL озвучив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках генерал армії Микола Маломуж.

– Генерал Буданов дає досить оптимістичні прогнози. Зокрема, в останньому інтерв'ю він сказав, що вже найближчим часом українська армія може звільнити "достатні обсяги території", яка окупована ворогом. Він також наголосив, що без звільнення Криму війна не завершиться. За вашими оцінками, наскільки реалістичні терміни, які озвучує Буданов? Чи справді вже найближчими місяцями українська армія може досягти суттєвих успіхів?

– Начальник Головного управління розвідки – оптиміст, тому він часто висловлює такі припущення. Звісно, вони ґрунтуються на певних реаліях, знаннях, але також і на бажанні, щоб саме так і було. Ми пам'ятаємо, що у грудні минулого року генерал Буданов озвучував прогноз, що українська армія має ефективно звільняти території.

Нині ми ведемо успішну оборонну кампанію на всіх напрямках, як на сході, так і на півдні, але говорити про те, що вже найближчими тижнями звільнимо ці території, звичайно, передчасно. За прогнозами Буданова, до кінця весни ми мали зайти в Крим. Але, зважаючи на реалії сьогоднішнього дня, противник має великий потенціал і для захисту, і для атаки, він підтягує нові дивізії, нові бригади, зокрема повітряно-десантні, вогневі ресурси, передусім у район Бахмута, Авдіївки, Сватового та Кремінної.

Ворог поповнює ресурси на півдні, припускаючи, що українські Сили оборони повністю звільнятимуть південний коридор, знищуватимуть противника та рухатимуться на Крим. Тож ситуація дуже непроста. Готуються дуже сильні зусилля. Зокрема, підрозділи, які безпосередньо займатимуться визвольними операціями. Це і бригади прориву, і спецпідрозділи. Це підготовка та навчання нашого особового складу роботі з новітніми озброєннями та технікою тощо.

Це комплексна велика робота, яка потребує повної підготовки та повного оснащення. Але, на жаль, деякі програми постачання гальмуються, зокрема щодо танків Abrams і боєприпасів.

Там необхідні озброєння та ракетні засоби далекої дії до 150 км, потрібен бронетанковий кулак, САУ, кілька мільйонів боєприпасів та ракет, снарядів, мін тощо. Ця робота не може бути проведена за 1-2 місяці. Вона вимагає 3-4 місяці за умови дуже вдалих сценаріїв реалізації політичної волі урядів, ефективної роботи військових відомств та ефективної логістики.

Тож так швидко, як каже Буданов, не буде. Якщо всі фактори зійдуться, це буде травень-червень плюс кілька місяців проведення операції. Але це війна, тут не можна прогнозувати, що все відбуватиметься чітко за планом. Але я припускаю, що все буде вдало, зокрема, з урахуванням високої мотивації наших військовослужбовців. Ті військові, з якими я спілкуюся, кажуть: ми хочемо йти у наступ, звільняти Україну. Ми маємо вже сформовані частини, отримуємо військову техніку та озброєння, тож передумова таких успішних операцій є.

За вдалої ситуації можливий захід і в Крим. Якщо ми проведемо ефективну підготовку та вдаримо по кримському угрупованню ворога в районі перешийка, це дасть змогу перейти його і піти далі, у північно-східний Крим.

Росіяни називають Крим неприступною фортецею, але якщо розглядати його в такому форматі, то це швидше пастка. Якщо буде знищено ще й Кримський міст, вона закриється. Тоді за допомогою далекобійної артилерії та дронів українські Сили оборони зможуть завдавати ударів по Чорноморському флоту, ракетоносцях, підводних човнах тощо, внаслідок чого він стане небоєздатним. Як я розумію, це буде нашою стратегією. Думаю, така кампанія за всіх оптимістичних сценаріїв може проводитися в середині чи наприкінці літа – з урахуванням підготовки, проведення операції, заходу в Крим та його повного звільнення.

– Тобто з метою звільнення Криму українська армія має зосередитись на цих трьох точках: Перекопський перешийок, Кримський міст та база Чорноморського флоту?

– Так. А далі війська зроблять свою справу. Далі потужних укріпрайонів уже не буде. Ті оборонні споруди, які будує ворог на півострові, не є вирішальними. Тим паче у тих місцях, де можна висадити морський десант.

Крім трьох напрямків, які я назвав, дуже ефективним буде просування територією Криму з використанням бронетехніки та інших засобів. Я знаю оперативну ситуацію в Криму, і там дуже побоюються наступальних операцій України.

Великий наступ, перекриття мосту викличуть паніку у Криму. Тоді ворог думатиме не так про оборону, як про порятунок, оскільки підтримка з боку Росії буде вже незначною. Тому що більшість російських військ буде задіяно на південно-східному напрямку – Запорізька область, Херсон, Маріуполь. Усе горітиме під ногами. Йдеться про величезні території – і на підступах до Криму, і сам Крим, на що необхідні величезні ресурси.

У такій ситуації концентрація основних ударів української армії може швидко та ефективно вирішувати завдання деокупації. Але все одно знадобляться місяці.

– Останнє питання – щодо поточної обстановки на фронті. Відомо, що ворог перекинув під Авдіївку танкову бригаду, не полишає спроб прориву на цьому напрямку. Але погодьтеся, що в контексті контрнаступу ЗСУ окупанту не зовсім логічно витрачати сили, тим більше елітні, на взяття невеликих населених пунктів – Бахмут, Авдіївка тощо – замість того, щоб накопичувати сили для оборони. На вашу думку, чому ворог це робить?

– Проблема Путіна у тому, що реалізація його планів не відбулася. Його війська не взяли під контроль усю Донецьку та Луганську області, не вийшло з Харківською областю. Тому він кидає всі сили, щоб за будь-яку ціну досягти цих цілей. Водночас його військові обіцяють, що вони це виконають. Але цього не виходить. Сам Путін загнав себе в кут і вийти з нього не може.

Те, що на окремих напрямках ворог переходить до оборони, свідчить про те, що вичерпується ресурс елітних військ та найманців, "вагнерівців". Але вони змушені тримати оборону, зокрема й на цих напрямках, бо українська армія може вдарити з флангів чи з тилу, і тоді ці угруповання опиняться в оточенні чи напівоточенні.

Вони намагатимуться і маневрувати цими військами, і підтягуватимуть резерви. Але, по суті, їм уже нікуди подітися. Витягувати кудись елітні підрозділи складно, бо коли ми перейдемо в контрнаступ, вони втратять не лише у військовому, а й у політичному плані. Коли знищиться військова еліта, альтернативи для ефективної протидії контрнаступальної операції не буде. Ресурс втратить і сам Путін, який обіцяв, що Бахмут, Авдіївка, Вугледар будуть під окупацією.

Так, певний резерв у ворога ще є, наступати буде непросто, але ми вже не йтимемо в лобові атаки. Ми плануватимемо ті операції, які дадуть змогу нам знайти слабкі місця та рухатися вперед дуже ефективно.