Генерал Маломуж: на плечах армії Путіна ЗСУ можуть впритул підійти до Криму. Інтерв'ю

Сьогодні у війні в Україні є передумови для реалізації найоптимістичнішого сценарію. Протягом 2-3 місяців українська армія за рахунок "обвалення" двох фронтів ворога може звільнити материковий південь і схід країни, включаючи міста Херсон і Луганськ, і "на плечах противника, що втікає" впритул підійти до окупованого півострова Крим. У такому разі реалізується "нестандартний варіант" війни і всю територію України буде звільнено навесні 2023 року.

Водночас можуть виникнути перешкоди для швидкого просування ЗСУ. Насамперед це підготовлені резерви армії країни-терориста Росії, які можуть кинути на фронт ближче до Нового року. Тому фактор часу для української армії є вкрай важливим. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005–2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

– Керівник Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Кирило Буданов в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL у рамках проєкту "Орестократія" озвучив оптимістичний прогноз щодо термінів війни. За його оцінками, війна може завершитись до літа 2023 року. До кінця поточного року ЗСУ суттєво відсунуть лінію фронту, а наприкінці весни Україна може відновитись у межах станом на 1991 рік. Ви погоджуєтесь з такими прогнозами?

– Я також погоджуюсь з тим, що це оптимістичні прогнози. Вони справді бажані для реалізації, але у військовій сфері не буває такого, щоб усі терміни були розписані як по нотах.

Проте, я вважаю, що можуть бути й ефективніші дії Збройних сил України, які б забезпечили успіх не лише до літа наступного року, а й до кінця цього року. Існують різні передумови та обставини, які можуть сприяти більш ефективному звільненню територій. Але є й певні фактори, які можуть затягнути цей процес не лише до літа, а й упродовж наступного року.

– За якої умови можна розраховувати на реалізацію найпозитивнішого сценарію, на швидке звільнення українських територій?

– Найважливіша складова нашого успіху – це те, наскільки ми зможемо консолідувати всі сили та засоби, особливо підготовлені нові резервні частини, які можуть ефективно деблокувати всі наші напрямки, в першу чергу, по Бахмуту і Авдіївці, щоб росіяни не розпочали наступальну операцію, на яку нам треба буде відтягувати нові сили.

Дуже важливо, наскільки ефективно після "Рамштайну-6" в Україну буде поставлена техніка, озброєння, системи протиповітряної оборони, далекобійні ракети та боєприпаси, самохідні установки тощо. Це дуже великий обсяг постачання, який має бути проведено протягом найближчого часу.

Оптимістичний сценарій забезпечить успіх за 2-3 місяці із просуванням до Криму. Ми зможемо не лише оточити та нейтралізувати угруповання противника у Херсоні, а й розпочати активніші стратегічні наступальні операції з Лівобережжя, Херсонської та Запорізької областей. Коли це може бути?

Коли ми правильно зорієнтуємо нашу стратегію на підготовку ударних сил та засобів, коли потужно та комплексно підійдемо до проведення операції, насамперед у районі Херсона, і з тилу, і з флангів із нейтралізацією всіх резервів противника з Лівобережжя та Криму. У цьому нам допоможуть новітні засоби, надані союзниками, зокрема далекобійні ракетні установки, які зможуть забезпечити повний контроль усіх постачань противника, всіх комунікацій, постів, штабів та їхнє знищення.

Це те, що дозволить звільнити не лише Херсон, не лише інші населені пункти, а й посіяти масштабну паніку у лавах ворога та змусити його відступати.

Звичайно, я не говоритиму про конкретику, бо це справи Генштабу наших Збройних сил. Але можна сказати, що це може спричинити не тактичні, а стратегічні успіхи спочатку у звільненні цих областей. Потім може впасти фронт на сході.

Тоді можна буде зайти вже й до Луганської області. Не тільки до Лисичанська, а й до самого Луганська. Ми загрожуватимемо ударом з тилу й донбаському угрупованню на Донеччині. Це може статися у процесі обвалу південного фронту та частково східного. Потім може бути масовий відступ противника у форматі паніки і великих втрат.

Таким чином, за 2-3 місяці може бути звільнення півдня. Можливо, до Нового року буде звільнено і схід країни. На плечах противника, що втікає і панікує, можна просунутися і до Криму.

– Як може відбуватися деокупація Криму?

– Тут уже багато залежатиме від того, наскільки наші сили та засоби будуть готові рухатися далі на Крим. Бо за загальної паніки, коли руйнується фронт, тим більше на чужій території, противник біжить. Тому тут можливий нестандартний варіант: ми зайдемо до Криму та ефективно рухатимемося там. Це за найоптимістичнішого сценарію.

Є ще й воєнно-політичний аспект. Якщо наступальні операції матимуть дуже великий успіх протягом 2-3 місяців, це дуже послабить путінський режим і самого Путіна. Тоді вже очікується не лише розчарування в ньому населення Росії, а й невдоволення в середовищі різних груп, насамперед національних, і серед еліт, які вже зараз починають сумніватися в доцільності війни в Україні.

– Що в такому разі загрожує режиму в РФ?

– Тоді, можливо, стане питання усунення Путіна та переговорів російських еліт із Заходом та частково з Україною щодо демілітаризації Росії, репарацій тощо. При цьому головним аргументом наступника чи групи наступників буде обіцянка, що вони зможуть утримати Росію від розвалу, дестабілізації, неконтрольованого застосування ядерної зброї.

Думаю, логіка в цьому буде, оскільки Захід зацікавлений у збереженні світової стабільності та безпеки, світового ладу, він може на це відповідати. Але лише за умови, що відбудеться повне виведення російських військ з території нашої держави, буде укладено угоду не просто про перемир'я, а про мир з урахуванням компенсацій, репарацій та гарантій безпеки для України.

Такий сценарій я вважаю вірогіднішим, ніж сценарій розпаду РФ, про який говорив Буданов.

– А який песимістичний сценарій?

– Тут дуже важливий фактор часу, тому що противник готував сили та засоби. Так, зараз він кидає на фронт непідготовлених мобілізованих, які є неефективними в бою, але більшу частину мобілізованих він вирішив підготувати. Протягом 2-3 місяців противник хоче підготувати 200-250 тис. на 80 навчальних центрах, на 12 полігонах у РФ.

Це буде створювати нам проблеми – і на півдні, якщо на той час ми його не звільнимо, і на сході. На всіх цих рубежах доведеться готувати дуже серйозну оборону. У такому разі процес звільнення Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей може затягтися і до зими, і до весни. Це найгірший можливий сценарій.

Звичайно, ми все одно просуватимемося, але це будуть важкі бої, важкий поступ. Нам доведеться відвойовувати кілька сіл на день, можливо, проводити операції з оточення певних населених пунктів.

Якщо реалізується такий сценарій, то прогнозувати, що до літа ми повністю звільнимо територію країни, тим більше Крим, вже неможливо.