Генерал Маломуж: Путін викликав вогонь на себе, всі засоби союзників активізовано. Інтерв'ю

Глава держави-терориста Росії Володимир Путін заявив про те, що має намір розмістити на території Білорусі тактичне ядерне озброєння у відповідь на постачання сучасних озброєнь Україні. Агресор, як і раніше, розраховує на перемогу, зокрема, якщо "Захід залишить Київ". Але кремлівський диктатор отримав зворотний ефект. Замість скорочення військової допомоги Україні своїми погрозами він фактично викликав вогонь на себе і ще більше консолідував союзників нашої країни.

Наразі всі засоби Заходу для допомоги Україні та протидії путінській агресії активізовано. У процесі нового етапу контрнаступу буде задіяно новітню техніку та озброєння, зокрема танковий та бронетанковий кулак, що дає змогу брати в оточення угруповання ворога. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

– Президент країни-агресора Росії Володимир Путін знову заговорив про "червоні лінії", які нібито перетнув Захід, надаючи зброю Україні. Він також заявив, що має намір розмістити тактичне ядерне озброєння на території Білорусі у відповідь на постачання в Україну танків Challenger 2. За вашими оцінками, як Путін може використати територію Білорусі з огляду на всі ці загрози?

– Насамперед необхідно розглянути причини, чому він знову перейшов до риторики розміщення ядерної зброї на території Білорусі. Це пов'язано з тим, що він має дуже великі проблеми на фронті. Він не реалізував жодного завдання своєї "спецоперації". Він навіть не зміг захопити Бахмут і всю Донецьку та Луганську області. Його армія зазнає дуже великих втрат. Путін не має хороших перспектив для наступальних операцій ніде, незважаючи на те, що він намагається демонструвати атаки, зокрема, на Авдіївку, Бахмут та інші населені пункти.

Путін сподівався, що його тиск на Захід буде ефективним, а Сі Цзіньпін вступить у гру. Проте глава Китаю дуже спритно відійшов від ситуації та відмовився від військового союзу з Росією. Це був великий удар для Путіна. Крім того, надійшло рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі, що стало ще одним потужним ударом по амбіціях Путіна.

Перспектив він не має. В Україну йдуть нові каравани військової допомоги. Це озброєння і техніка високого класу, ракетні системи, танки, БТР, літаки, системи протиповітряної оборони, дуже багато боєприпасів різних типів, зокрема ракети дальньої дії. А це перспектива наших перемог на фронті.

Останній аргумент, який залишився у Путіна, – це, звісно, ядерна зброя. Але його попереджено і США, і Великою Британією, і Китаєм про неприпустимість такого сценарію. Однак зараз Путін вдається до іншого типу шантажу: він заявляє про те, що нібито давно планував розмістити в Білорусі тактичну ядерну зброю, виправдовуючи це тим, що нібито погоджено з Лукашенком. Водночас він намагається формально не порушувати договір про нерозповсюдження ядерного озброєння, розміщуючи його на російських військових базах у Білорусі. У такий спосіб він нібито не передає ядерних засобів третій країні. Але фактично Путін порушує всі норми, оскільки втягує Білорусь у ядерне протистояння.

Такими діями Путін фактично ставить Заходу ультиматум: мовляв, ви припиняєте постачання озброєнь в Україну, я не розміщую ядерну зброю в Білорусі. Так він розраховує отримати щонайменше перепочинок, паузу у військових діях.

Але Захід уже не сприймає всі погрози та шантаж Путіна. Він викликає не лише стурбованість, а й контрдії. За діями Путіна дуже уважно стежать. У США заявляють, що контролюють усі ядерні ресурси Росії по всіх секторах – як тактичні носії, так і стратегічні у різних точках шахтного типу, на пересувних носіях, морського базування. Свій голос щодо недопущення ядерної катастрофи підняв і Китай.

Гадаю, що у відповідь на шантаж Путіна будуть більш інтенсивні неофіційні переговори. Через Шойгу Путіну передаються послання про те, що у разі розгортання ядерного озброєння будуть потужні удари по ядерних засобах Росії.

– За інформацією Держприкордонслужби України, трохи більше ніж 4 тис. солдатів окупаційної армії було перекинуто в Україну з території Білорусі. На вашу думку, чи може Путін використати потенціал особового складу, який він має там, щоб організувати нову наступальну операцію з півночі нашої країни?

– Наші прикордонники фіксують зменшення кількості контингенту російських військових, які перебувають на території Білорусі, з 9 до 4 тис. Близько 5 тис. уже було перекинуто на територію України. Росія проводить у Білорусі підготовку мобілізованих росіян протягом 1-2 місяців, потім їх відправляють на фронт. Фактично це конвеєр.

– За інформацією видання The Guardian, українські екіпажі, які проходили навчання у Великій Британії на танках Challenger 2, повернулися до України. За прогнозами, ці танки будуть використані під час потужного контрнаступу нашої армії. Наскільки танкова компонента буде важливою в майбутньому контрнаступі?

– На мою думку, необхідно розглядати комплексне використання всіх озброєнь. Самі собою танки нічого не вирішують. Потужні кулаки – танкові, бронетанкові – це, звичайно, комплекс усіх засобів. І танки, які ми одержуємо від Заходу, і наші танки.

Звісно, західні танки і технологічно, і за бойовою потужністю істотно перевершують будь-які російські танки, зокрема Т-90, які вже зараз горять на полі бою. Вони мають дальність ураження до 6 км і дуже маневрені. Тому танкова компонента є дуже потужною для ведення наступальних операцій.

Поряд із цим у контрнаступі буде задіяно близько 250-300 БТР і БМП, які також можуть знищувати ворожі танки та іншу броньовану техніку. Звичайно, це ще й далекобійні ракети, які знищуватимуть резерви ворога в тилу, ті самі танки, які, найімовірніше, їхатимуть на платформах.

Танки діятимуть як ударні сили за стратегічними напрямками чи проводитимуть дуже швидке оточення військ противника. Це може викликати паніку в таборі ворога та його втечу з поля бою. Це дуже ефективний засіб, але тільки у поєднанні з іншими засобами, насамперед ракетними, а також з нашими ударними бригадами.

– Згідно з аналітикою Інституту вивчення війни (ISW), Путін, як і раніше, розраховує на перемогу в цій війні за рахунок двох складових: нав'язуючи українцям свою волю силою або зламавши її після того, як "Захід залишить Київ". Чи припускаєте ви, що західна військова допомога Україні справді може припинитися? Чи вважаєте ви, що Кремль має теоретичні шанси на успіх?

– Інститут вивчення війни розглядав і третій сценарій – припинення допомоги на певному етапі зі збереженням статус-кво, на якомусь вигіднішому для України етапі, але не на етапі остаточної перемоги.

Але в цій ситуації я вважаю, що Захід фактично не має вибору. Об'єднано всі зусилля партнерів України. Агресивний режим у Росії загрожує вже не лише нашій країні, а й Європі, країнам НАТО. Враховуючи ядерний шантаж, він загрожує всьому світу.

Гіпотетична перемога Путіна в Україні загрожує Польщі та іншим країнам. Саме тому нашу країну підтримують дуже активно, щоб українська армія перемогла на полі бою. Водночас Захід об'єднуватиме всі політичні зусилля, щоб поставити Путіна на місце, щоб його режим або остаточно впав, або щоб він повністю звільнив територію України.

Його остання ядерна риторика ще більше згуртувала Захід. Еліти на Заході налаштовані на те, що агресор має відповідати. Звідси й запевнення України в тому, що допомога триватиме стільки, скільки це потрібно. І збільшення виробництв, і збільшення закупівель, насамперед боєприпасів, і будівництво нових заводів – усе це свідчить про те, що Захід розраховує на довгострокову перспективу.

Наразі всі засоби активізовано. Путін сам викликав вогонь на себе. Він хотів поставити умови НАТО, Європі, а вийшло навпаки. Наслідки для нього будуть дуже серйозними. Перспектив у Путіна немає.