Генерал Романенко: армія Путіна може вийти з Донецька, як вийшла з Херсона. Інтерв'ю
Вихід окупаційних російських військ із території правобережжя Херсонської області й міста Херсон став можливим завдяки професійним діям українських Сил оборони. Якби ворог не відступив, його угруповання було б повністю знищено. Подібну перспективу має і окупований Донецьк. Грамотні та вивірені дії української армії можуть змусити агресора вийти з цього міста через страх оточення та знищення.
Завдяки успішній Херсонській контрнаступальній операції українські захисники отримали вогневий контроль над логістичними шляхами ворога до Криму. Ще одна-дві подібні оперативні перемоги можуть стати запорукою перемоги стратегічного рівня України в цій війні. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко.
– Після виходу армії ворога з Херсона та області озвучуються різні версії, чому це сталося. Одна з них – Путін міг поставити перед своєю армією пріоритетніше завдання, наприклад, окупацію всієї Донецької області. Чи погоджуєтесь ви з такими оцінками? Куди, на вашу думку, можуть бути спрямовані сили окупанта, які залишили Херсонський напрямок?
– Необхідно говорити про головне. А головним є те, що це сталося внаслідок проведення контрнаступальної операції Сил оборони України на Херсонському напрямку. Завдяки проведенню інформаційно-психологічної операції ми ввели противника в оману та змусили його перекинути свої резерви з Ізюмського та Донецького на Херсонський напрямок. А коли він це зробив, ми вдало провели контрнаступ у Харкові та області й створили перспективи для звільнення нових територій на півночі Луганської області. Все це під час організації Херсонської контрнаступальної операції.
Згодом Сили оборони зосередилися на Херсонському напрямку. Спочатку взяли першу лінію оборони, шляхом завдання ударів по пунктах ухвалення рішень та об'єктах логістики противника знекровили це угруповання і створили умови, коли з військової точки зору вони більше не могли там залишатися. Їм треба було або виходити, що вони і зробили, або намагатися вести бойові дії, і тоді це угруповання було б фактично знищено.
Вони обрали раціональний варіант, пішли. Негатив у тому, що їм вдалося зберегти значну кількість озброєнь, техніки та особового складу й вивести їх на лівий берег Дніпра. За різними оцінками, близько 25-30 батальйонних тактичних груп можуть використовувати на інших напрямах.
Щодо Донецького напрямку, то Путін неодноразово озвучував цю мету. Він заявляв, що, мовляв, усе зводиться лише до "звільнення" Донецької та Луганської областей в адміністративних кордонах. На Луганському напрямку зараз, навпаки, йде процес звільнення окупованих територій, точаться бої в районі Кремінної та Сватового, і на Донеччині ворог ніяк не може суттєво просунутися вперед.
На Херсонському напрямку для Сил оборони України скоротилася лінія фронту, тож і з нашого боку можуть вивільнюватись відповідні частини, які можуть бути залучені на інших напрямках.
– З приводу Донецького напрямку. Судячи з карти бойових дій, він опинився поряд із лінією фронту. Ми розуміємо, наскільки знаковим було визволення Херсона та наскільки знаковим може стати визволення Донецька. Як ви розглядаєте таку перспективу?
– Не стоїть завдання атакувати Донецьку область у лоб. Сили оборони України поводяться дуже професійно та проводять так звані асиметричні дії. Замість того, про що ви говорите, можливо, було б більш раціонально завдати удару із Запорізького напрямку на Мелітополь, Маріуполь, Бердянськ, а також із півночі, з Луганського напрямку – звільнити Сватове та просуватися вперед.
Можливо, до Донецька ми дістанемося пізніше, але завдяки таким діям противник буде змушений сам виходити з міста, як вийшов із Херсона, бо побоюватиметься оточення, розчленування, знищення живої сили та озброєння противника.
Звичайно, про деталі говорити не варто, але я думаю, найближчим часом ми побачимо, які напрямки після Херсонського стануть головними. Але наголошу, це не означає, що наші Сили оборони форсуватимуть Дніпро на Херсонському напрямку. Думаю, що це не так.
Ще одна-дві перемоги оперативного рівня, як на Харківському та Херсонському напрямах, і ми зможемо досягти серйозної перемоги стратегічного рівня, наприклад зі звільнення півдня чи сходу країни. Тепер навіть логістичні шляхи до Криму опинилися під нашим вогневим впливом. Є низка позитивних моментів, які можна використовувати для подальшого успішного проведення нашої операції зі звільнення окупованої частини України.
– І з приводу ще одного, північного напрямку. Як ви знаєте, зараз на Волині на кордоні з Білоруссю споруджують стіну. Як ви розглядаєте ефективність такої споруди у разі вторгнення?
– Цю стіну необхідно розглядати всебічно, а не лише на випадок вторгнення. Ви думаєте, країни Балтії будують такі стіни знічев'я? Це дозволяє перешкодити проникненню, проведенню провокацій, наприклад таких, як це було організовано з біженцями на кордоні з Білоруссю.
Крім того, це серйозна перешкода для диверсійних груп. А з точки зору наступу військ, звичайно, в таких стінах робляться проломи – і війська проходять далі, але північний напрямок України – це Полісся, це болота, це ліси, це просування дорогами, які в основному вже всі заміновані й перебувають під нашим вогневим впливом. Тобто це дуже складний для ворога напрямок.
Тим більше, що на цей момент у РФ немає можливості інтенсивно насичувати, формувати спільне російсько-білоруське угруповання, щоб воно досягло загрозливого потенціалу. Наразі Росія створює на території Білорусі авіаційне угруповання – це їм вдається більшою мірою. Щодо особового складу, то, можливо, туди буде перекинуто якісь частини, що вийшли з Херсонського напрямку. Але думаю, цей особовий склад переважно виконуватиме завдання на сході та півдні.