Генерал Романенко: коли закінчиться війна? Є найважливіша умова. Інтерв'ю

І песимістичні, і оптимістичні прогнози щодо термінів закінчення війни в Україні мають право на існування. Але найважливішим чинником, що визначає успіхи української армії, є масовані та швидкі постачання озброєнь від західних союзників. Судячи з анонсів військової допомоги, вона навряд чи буде настільки швидкою, як би нам хотілося.

За оптимістичними прогнозами, найближчої осені ЗСУ можуть повністю зупинити просування ворога по всій лінії фронту та бути готовими до контрнаступу на окремих напрямках. Але українцям слід готуватися до того, що війна триватиме ще щонайменше пів року.

Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL озвучив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.

– З одного боку, секретар РНБО Олексій Данілов попереджає, що війна в Україні може затягтися надовго. З іншого боку, міністр оборони Олексій Резніков каже, що Україна має шанс перемогти швидше за рахунок партнерства з НАТО. Хто з них має рацію?

– Певною мірою по-своєму мають рацію обидва. Міністр оборони говорить про те, що якби були масовані та швидкі постачання озброєнь Україні, то можна було б розраховувати, що більшу частину шляху до перемоги ми змогли б пройти цього року.

Американці декларували транш на 3 мільярди, зокрема на ППО, артилерію, боєприпаси, велике їм спасибі. Але в поясненні було сказано, що для певних зразків техніки ця проплата передбачена на роки вперед. Тобто це не концентрована, не швидка допомога.

Що стосується таких озброєнь, як Switchblade, то їх дають лише десять. Це один день ведення бойових дій. У списку немає HIMARS, немає MLRS. Ракет для HIMARS дальністю до 300 кілометрів, ATACMS, до 20 одиниць. Втім, йдеться про те, що ми ефективно воюємо на тих снарядах, які мають дальність до 80 кілометрів.

Тобто масованої та швидкої допомоги не спостерігається. Якщо так і продовжуватиметься, то, за оптимістичними прогнозами, можна розраховувати на виконання завдань з оборонної операції, зупинення просування противника цього осіннього сезону по всій лінії фронту. За наявності після вчинення цих дій певного резерву можуть бути контрнаступальні дії на окремих напрямах. Наприклад, херсонському.

Оскільки співвідношення сил з погляду потенціалу, як і раніше, на користь Росії. У них артилерії у найгіршому для них прогнозі вшестеро більше, ніж у нас. Вшестеро! Подивіться, скільки снарядів вони випускають. Станьте на місце українського піхотинця і уявіть, що вас цілодобово обстрілюють цими снарядами, навіть якщо ви в бетонному бункері. У вас контузія, ви божеволієте.

Закордонні експерти, зокрема й генерали у відставці, говорять про те, що щоб успішно завершити оборонні дії, необхідно поставити Україні стільки ж озброєнь, скільки було поставлено за перші пів року війни. А зважаючи на те, що декларується, цього не планується.

Щоб звільнити всю Україну – очевидно, що це переноситься на зиму та на весну, як вони кажуть – треба забезпечити постачання Україні вчетверо більше, ніж було до цього.

У цьому сенсі важливо дослухатися до Данілова. За такого розкладу з поставками та забезпеченням ми розуміємо, що, провоювавши пів року, треба готуватися щонайменше до ще півріччя війни. Бо тут діють об'єктивні закони. Кількість може перерости в якість, але кількість не забезпечується.

– Який оптимістичний прогноз?

– Якщо будуть постачання озброєнь на 3 мільярди, які були анонсовані, вони розтягнуться на роки. За цими постачаннями треба бачити стратегію, а стратегію я пояснив.

– Ви припускаєте, що гостра фаза війни, яка є на сьогодні, переросте у фазу, яку ми бачили протягом восьми років із 2014 року на Донбасі?

– Можливо, інтенсивність буде вищою. Але те, що конфлікт може перерости у напівзаморожений стан до зими, це так. Коли і в нас, і у противника сили вичерпаються до рівня, який буде достатнім для середньої інтенсивності бойових дій.

Тому що наступальні дії вимагають переваги у потенціалі, а не просто у кількості особового складу чи кількості техніки. Військовий потенціал – це сукупність факторів: яка саме техніка, скільки і як підготовлений особовий склад тощо.

Перед початком вторгнення Росія мала 150-тисячне військо. І всі казали: про що тут говорити? У нас вдвічі більше особового складу. Але рахується не просто солдат до солдата, а те, яка техніка, наскільки вона сучасна, яка виучка тощо.

Тому Росії вистачило 150-тисячного угрупування, яке було на початок війни, щоб наступати на десяти оперативних напрямках. При цьому наші аналітики-дилетанти казали: яка війна? Усі рахували по гвинтівках.

– І питання щодо Криму. Протягом кількох тижнів ми бачимо активізацію "бавовни" на півострові, потім на саміті Кримської платформи ми почули цілу низку знакових заяв від західних лідерів, зокрема від голів Німеччини та Франції. Чи можна очікувати, що Європа допоможе звільнити наш окупований півострів?

– Ці заяви зводяться до того, що вони визнають, що Крим – це Україна, а якщо так, можете воювати за нього, наскільки вам дозволять можливості. Це підтримують і США.

Але якщо подивитися, чи можна озброєнням, що надаються ними, здійснювати відповідні дії – ні. Їхня позиція така: у вас є своє озброєння? Воюйте, ми не заперечуємо, Крим ваш. Але щодо озброєнь від нас, чекайте до весни наступного року.

Тому воюватимемо тим, що є, але постачання озброєнь поки далекі від бажаних, зокрема артилерія, ППО, ракети.