Гончаров закликав припинити "покращувати" експорт зброї й дати системі працювати

Українському ОПК уже є що запропонувати зовнішнім ринкам, зокрема європейському, а головне в питанні експорту зброї – не втратити час через надмірне регулювання.

Про це в колонці NV.Бізнес заявив виконавчий директор NAUDI Сергій Гончаров.

За його словами, за роки повномасштабної війни українська оборонна промисловість суттєво змінилася, а частина продукції вже є конкурентною на міжнародних ринках.

"Українському ОПК є що запропонувати європейцям, є продукція, яка може бути і є конкурентною там. Головне питання – як не втратити час з нашим звичним пошуком унікального українського шляху. Якщо в Євросоюзі на ринку металургії, агропродукції, фармацевтики висока конкуренція, то в оборонній сфері вона ще більша. У деяких випадках не стоїть питання економічної конкуренції, є просто політичний протекціонізм", – підкреслив Гончаров.

Він також зазначив, що формально механізм ухвалення рішень щодо експорту вже запущений, зокрема через роботу Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Однак критично важливо не перетворити цей процес на ще більш складну та зарегульовану систему.

"Україна завжди була експортером оборонної продукції, має традиції та специфічну продукцію наших заводів. Національне законодавство дозволяє ці питання розв’язувати. Ризиком є наше невгамовне бажання щось "покращити" – ввести додаткові платежі, обмежити те, кому ми продаємо, кому даємо дозвіл, які довідки треба брати тощо. Коли ми зупинимося і припинимо все покращувати в прагненні до досконалості, то все буде чудово працювати", – Гончаров.

За словами Сергія Гончарова, стратегічна мета українського ОПК – не лише розвивати власне виробництво та розширювати присутність на світовому ринку, а й поступово витісняти російську продукцію з її традиційних ринків озброєнь. Це не лише економічне завдання, а й важливий елемент посилення обороноздатності та міжнародного впливу України.

Окремо він наголосив, що Україна готова до нарощування спільних з Європою оборонних спроможностей, тоді як сам європейський ринок також поступово змушений переглядати власні підходи до регулювання, промислової політики та безпекових пріоритетів.