Хімічна та ядерна зброя на фронті? Інтерв'ю з Касьяновим про два способи виграти війну
Останнім часом російська окупаційна армія почала активніше застосовувати проти Сил оборони певні хімічні речовини. Чи можна назвати їх хімічною зброєю? Скоріше, ні. Йдеться в більшості випадків про "поліцейські речовини", той самий сльозогінний газ, за допомогою якого ворог намагається "викурити" українських бійців з укриттів.
Проте, напередодні "виборів" у Росії агресор напевно активізуватиметься, аби досягти хоч якихось успіхів. Чи наважиться він на застосування тактичної ядерної зброї? Зараз ні. Застосування такої зброї, як і хімічної – це порушення міжнародних договорів, на яке Кремль не піде. Щодо війни як такої, то є два варіанти виграти її. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив волонтер, спеціаліст з аеророзвідки Юрій Касьянов.
– Представник Українського центру дослідження трофейного, перспективного озброєння та військової техніки Генштабу ЗСУ Андрій Рудик повідомив, що російські окупаційні війська розширюють застосування хімічної зброї. Чи знаєте ви про такі факти? Наскільки це велика проблема?
– Я знаю, що застосовуються боєприпаси із дратівливими хімічними речовинами, але наскільки вони отруюють, мені важко сказати. Але, безумовно, є такі факти застосування гранат зі сльозогінним газом та інших боєприпасів, які, ймовірно, містять якісь хімічні речовини.
Але я не думаю, що це має масовий характер. В іншому випадку це буде порушення встановлених договорів. Є заборона застосування хімічної зброї, яка діє давно, ще з Першої світової війни. Навіть гітлерівська Німеччина у роки Другої світової війни не застосовувала хімічної зброї.
Це дуже серйозне питання, тому я не думаю, що масово застосовуватимуться бойові отруйні речовини. А те, що можуть застосовуватися різні поліцейські речовини, наприклад, щоб спробувати викурити наших бійців з траншей, окопів і підвалів, то це дійсно можливо.
– Наближаються так звані вибори у Росії. Чи вважаєте ви, що найближчими тижнями ворог може використати якісь нові способи досягнення цілей, які досі не застосовувалися? Наприклад, тактична ядерна зброя? Чи ви виключаєте такий варіант?
– Я гадаю, що сьогодні застосування тактичної ядерної зброї можна виключити. Був високий ризик його застосування, коли ініціатива була в наших руках, коли наша армія проводила успішні наступальні операції та звільняла захоплені території. Тоді було виття на болотах. Медведєв та інші російські діячі кричали про те, що треба застосувати тактичну ядерну зброю, щоб зупинити наступ нашої армії.
Зараз же застосування противником тактичної ядерної зброї схоже на застосування хімічної зброї. Це дуже серйозне політичне питання.
А щодо виборів, то, безумовно, будь-які вибори – це привід для різного роду активізації. Зокрема, для того, щоб як піар продемонструвати свої умовні досягнення. Але може бути й так, що імперське керівництво Росії на чолі з Путіним зараз оцінює ситуацію тверезо і подає сигнали США про те, що вони готові до переговорів. Чому? Тому що заморожування конфлікту – це також добрий варіант передвиборної риторики.
А ще краще для Путіна, якщо Україна визнає окуповані території російськими. Це те, що він вимагає зараз. Принаймні це озвучується у ЗМІ. А натомість він нібито дозволяє Україні навіть вступити до НАТО.
Зрозуміло, що це лише риторика. За великим рахунком зараз Путіну не важливо, чи буде Україна в НАТО, чи не буде. Тому що вся імперська політика Росії спрямована на повне поглинання України та у майбутньому на війну з НАТО. Вони орієнтуються на Прибалтику, Фінляндію, Польщу.
Тому сьогодні для Кремля не є принциповим, чи буде Україна в НАТО. А от якби Україна визнала б втрату своїх територій – Криму, півдня, південного сходу, то Путін зробив би це своїм виборцям як безумовну перемогу. Зрозуміло, що у Росії розглядають різні варіанти щодо передвиборної агітації і пропаганди.
– Питання щодо Авдіївки. Нині на цій ділянці фронту зосереджено 40-тисячне угруповання ворога. Очевидно, готується нова серйозна атака. Чи вважаєте ви, що ворог має можливість захопити Авдіївку?
– Я зараз не в Авдіївці, тож мої коментарі не можуть бути абсолютно об'єктивними. Але я можу сказати, що ворог прагне захопити Авдіївку щосили. Тут, знову ж таки, і вибори на носі. І навіть без виборів їм треба щось подавати, показувати своїм підданим. Тому що російська влада найбільше боїться внутрішнього невдоволення, протестів та іншого. А щоб не було протестів, потрібні перемоги. Тож вони б'ються то за Бахмут, то за Авдіївку. Адже це для них є принципово важливим.
Зрозуміло, що це є принципово важливим і для нас, бо це наші міста, наша земля. Битва за Авдіївку, мабуть, буде найкритичнішою фазою. Звісно ж, втрата Авдіївки не запрограмована. Але навіть якщо ми втратимо її, війна на цьому не закінчиться. Але в тому, що на сьогодні це найнебезпечніший, найскладніший і найкривавіший напрямок, ніхто не сумнівається.
Треба думати про інше. Що Авдіївка – це лише епізод. Виграти війну ми можемо лише тоді, коли ми позбавимо противника можливості вести наступальні операції, коли завдамо непоправної шкоди його збройним силам, його логістиці, його матеріальним ресурсам.
І тут дуже потрібні інші операції, які треба розширювати. Тут я переходжу до дронів. Останнім часом українські дрони атакували нафтові заводи, термінали на території Росії. це також дуже важливо. Удари треба завдавати і по аеродромах противника, на яких базується авіація, яка завдає ударів нашій території. Це Ту-95, Ту-22 та будь-які інші літаки.
Але термінали та заводи з переробки нафти, енергетичні та логістичні об'єкти цікаві тим, що зрештою такими ударами ми можемо досить просто досягти добрих результатів, але без того, щоб гинули наші люди, бо тут працюють дрони. Так ми можемо забезпечити підрив економіки Росії, тому що вона харчується з нафти та газу, який продає.
Зрештою, якщо знищити нафтопереробні заводи, хай не всі, але якусь частину, то паливо поменшає і в самій Росії, і на фронті для заправки їх танків, бойових броньованих машин та забезпечення логістики.
Отже, є різні способи виграти війну. Одна війна йде на передовій, інша йде в глибині території супротивника, і вона не менш важлива.