"Хотілось вірити, що це не кров": поранений нацгвардієць понад добу тримав позицію на Луганщині. Відео

'Хотілось вірити, що це не кров': поранений нацгвардієць понад добу тримав позицію на Луганщині. Відео

Поранений боєць Національної гвардії України, старший кулеметник 50-го полку імені полковника Семена Височана Михайло Селіванов більше доби тримав позицію на Луганщині. На його руках загинуло кілька побратимів.

Як розповів Герой "Суспільному", він захищає Україну з початку повномасштабного вторгнення. Михайло – майстер спорту та засновник дитячої школи боксу, родом із Івано-Франківщини (щоб подивитися відео, доскрольте новину до кінця).

З 2014 року він проходив строкову службу, а потім підписав контракт із Нацгвардією. Перші місяці повномасштабної війни були складними, адже підрозділи не мали необхідної кількості військової техніки. Михайло з побратимами тримав позиції на Донеччині, а згодом на Луганщині.

"Ми стоїмо, бачу, що підлітає дрон і скидає на нас. Ми пробували його збити, але безпілотник високо був і ми не могли влучити. Переді мною товариш із Дніпра впав головою вперед. Я відчув, як мене хитнуло і запекла спина. Кажу побратиму: "Я відчуваю, що в мене спина мокра. Хочеться вірити, що це не кров, але пече, і це, мабуть, поранення". Попросив Мар’яна оглянути. Він дивиться, а там все в крові", – розповів захисник.

Побратим допоміг накласти пов'язки на плече та спину. Поранений Михайло продовжував утримувати позицію 26 годин. Коли прийшла підмога, Михайла змінили.

"Я тільки дійшов до пункту евакуації, приблизно 2 км від позиції. По рації почув, що в нас четверо поранених. І каже: всім відірвало ноги. Я підбіг, пробував евакуювати. Ноги відірвало насправді не всім – одному перебило руку. Він вижив, а решта, на жаль, загинули", – сказав Михайло.

Маючи важкі поранення, чоловік не зміг залишити пораненого побратима. 20-річний Богдан Ваків загинув на його руках.

"Богдана доставили до мене, на точку евакуації. Я заліз на БТР. Тримався на ньому, притиснув Богдана міцно до грудей і казав йому: "Тримайся, тримайся. Ми виживемо, все буде добре". Я дивився на нього – він ще дихав. На третій частині того шляху його серце перестало битися", – згадав нацгвардієць.

Сам Михайло був поранений у руку та плече. У його тілі залишилися осколки вибухівки – лікарі не стали ризикувати, щоб не пошкодити нервові закінчення та сухожилля.

Михайло Селіванов сім років виступав за збірну України з боксу: три рази в чемпіонаті Європи та два рази в чемпіонаті світу. Він також започаткував дитячу школу боксу. Наразі захисник чекає на перемогу України у війні і мріє знову потрапити на світові змагання:

"На жаль, осколки з мене не витягли – вони залишилися в мені. Але я спортсмен. Я планував поїхати на чемпіонат світу восени 2022 року, але не зміг через війну. Сподіваюся, що вона закінчиться швидко і я таки потраплю на змагання".

Як повідомляв OBOZREVATEL:

– Нацгвардієць із позивним "Велес" розповів про бої за Бахмут і зізнався, що дає йому сили боротися далі. Він також провів порівняльну характеристику підрозділів терористичних "Л/ДНР", вагнерівців та регулярної армії Росії.

– За словами спікера Нацгвардії Руслана Музичука, на деяких ділянках фронту між Силами оборони та ворогом – лише 50 метрів. Одні з найзапекліших зіткнень тривають під Бахмутом і Мар'їнкою.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!