Клімкін: Путіна не зупинить програш у битві за Донбас, цей режим треба валити військовим шляхом. Інтерв’ю
Той факт, що Росія більше не є членом Ради з прав людини ООН, майже не вплине на країну-агресора. Існує юридичний механізм позбавлення РФ статусу постійного члена та права вето в Радбезі ООН, але з певних причин країни-союзники України не зацікавлені в цьому.
Президент країни-агресора Володимир Путін продовжуватиме атаки на Україну, навіть якщо зазнає поразки у битві за Донбас. Наразі Кремль вимагає від України лише капітуляції. Натомість Україна має готуватися до повалення цього режиму, зокрема, військовим шляхом.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив міністр закордонних справ України в 2014-2019 роках Павло Клімкін.
– Генасамблея ООН виключила Росію з Ради ООН з прав людини. Яка ваша думка щодо переліку країн, які виступили проти цього рішення, зокрема, Китаю?
– Це стандартна позиція Китаю. Він не хоче, щоб щось подібне трапилося і з ним. Китай завжди так діє. Він намагається, щоб у міжнародних організаціях його не обмежували. Тому і проголосував проти. Тут немає нічого дивного.
– Як це рішення про виключення з Ради вплине на країну-агресора?
– На агресора ніяк не вплине, оскільки про права людини в Росії ніхто не думає. Але це обмежить можливості Росії маніпулювати на майданчику Ради з прав людини.
Взагалі перебування Росії в Раді з прав людини після того, що всі побачили під час російської агресії в Україні – це якийсь нонсенс. Тому дуже добре, що це відбулося.
– Чи можна якось вирішити проблему права вето РФ в Радбезі ООН, проблему її статусу постійного члена? Чи, можливо, це вже не має принципового значення?
– Має. Насправді можна позбавити права вето і частково її обмежити. Це можна зробити рішенням Суду ООН, чого ми, власне, і хочемо в межах наших судових позовів.
Що стосується виключення Росії з Ради безпеки, то для цього потрібно переглядати Статут ООН. Росія його не дотримується і постійно порушує.
Але зараз виключення РФ з Ради безпеки призведе до паралічу усього Радбезу, а це не вигідно усім іншим членам, зокрема і нашим друзям. Через те вони ставляться до цього дуже обережно.
Тому зараз вони намагаються заблокувати будь-який вплив Росії в Раді безпеки, тобто неформально заблокувати можливість ухвалювати рішення, спрямовані проти нас і проти колективного Заходу.
Це не найкращий шлях, але шлях, який вони вважають прийнятним.
– Олексій Арестович заявив, що фактично сьогодні Росія застосовує проти нас ракети, які Україна свого часу передала РФ згідно з Будапештським меморандумом. Нам дійсно потрібні нові гарантії безпеки. В цьому контексті президент Франції Макрон заявив, що ця країна готова надати їх Україні після війни. Як ви можете прокоментувати ці заяви?
– Що стосується заяви Олексія, я її не чув, але в Будапештському меморандумі немає нічого про передачу будь-яких ракет. Це я точно знаю.
Якщо йдеться про стратегічні континентальні балістичні ракети, то вони сьогодні не застосовуються. Це тільки ракети, які могли нести ядерні боєголовки. Але, можливо, він мав на увазі щось інше.
Що стосується Франції, то я не знаю, які гарантії маються на увазі. Допоки я не побачу цих гарантій, я не можу коментувати чиєсь бажання їх дотримуватися чи не дотримуватися.
Я вважаю, що ми є найкращою гарантією нашої безпеки. Ми це показали. Додаткові гарантії – це завжди хороша розмова, про них потрібно говорити. Але бажання окремих країн надати нам гарантії, близьких до натовських, я наразі не бачу.
– На вашу думку, чи може черговий наступ Росії на схід країни – битва за Донбас – стати переломним у цій війні?
– Спроби будуть і далі, незалежно від поразок Путіна. Дійсно, вони зараз спробують захопити територію Донецької і Луганської областей, оголосити їх незалежними, але й потім вони не припинять свого наступу.
Поки що Росія наполягає на капітуляції України. В якій формі – це інша справа. І все ж на капітуляції. Не потрібно думати, що, захопивши Донбас, Путін зупиниться.
Необхідно готуватися до того, щоб перемогти цей режим, зокрема військовим шляхом. Інакше вони нескінченно продовжуватимуть свої атаки. Так хоче Путін.