Коваленко: армія Росії виборола "бронзу" в питаннях власної ліквідації. Що показав квітень

У квітні 2024 року РОВ продовжили наступальну кампанію, яка призвела до залучення резервів. Після окупації Авдіївки, але поновлення допомоги від США російське командування опинилося у патовій ситуації, яка могла поставити хрест на їхніх можливостях подальшого наступу. А тому, поки зброя не стала масово надходити в Україну, ворог за всяку ціну намагався просуватися та захоплювати. І ціна ця була великою.

Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Втрати особового складу

У квітні 2024 року російські окупаційні війська втратили 25 840 осіб. Це не рекордний показник, проте досить суттєвий, щоб не дозволити РОВ не лише компенсувати втрати, а й значно нарощувати людську компоненту.

Нагадаю, що у жовтні 2023 року втрати окупантів склали 22 920 осіб, у листопаді – 28 550, у грудні – 29 970, у січні 2024 року – 26 220, у лютому – 28 450, а в березні 28 200.

Тобто рівень втрат особового складу у РОВ у квітні близький до втрат січня 2024 року. Але це за умови, що минулого місяця можна відзначити два епіцентри зіткнень – це Часів Яр і Покровський напрямок (північний захід Авдіївки), тоді як у січні пульсувала вся лінія бойових зіткнень.

Втрати танків

У квітні РОВ втратили 321 танк. Це далеко не рекорд і навіть не топпоказник, але, з іншого боку, з цього теж можна зробити низку висновків. Наприклад, щодо того, що ця компонента знищується щомісяця приблизно в тій самій кількості, у якій військово-промисловий комплекс РФ може відновлювати/виробляти танки для відправлення в зону бойових дій.

З іншого боку, відновлення ускладнюється зростаючою кількістю основних бойових танків, ремонтні роботи над якими вимагають більше часу, а тому скорочується щомісячна видача в зону БД продукції. Це змушує РОВ дедалі частіше використовувати у штурмових діях танки далеко не четвертого покоління, а також техніку, яка не виконує функціонал ОБТ.

Автозак замість танка? Так, це було і буде ще більше.

Втрати бойових броньованих машин

Втрати ББМ у квітні становили 725 одиниць. Це теж не рекордний показник, але досить високий, щоб сковувати процес накопичення бойових броньованих машин у окупаційних військ у допустимих межах.

Окремо варто зазначити, що на третій рік війни російські окупанти отримали перший БМП-3 із динамічним захистом на основі ЕДЗ 4С24, що підвищує виживання цієї машини в зоні бойових дій. Це зумовлено тим, що втрати ББМ в Україні у РОВ високі, зокрема через слабку броню радянських/російських бойових машин. Раніше окупанти намагалися зменшити втрати застосуванням комплектів додаткового захисту: зокрема, БМП-2 675-СБ3КДЗ, БМП-3 688М-СБ3КДЗ та БТР-82АТ, оснащений аналогічними комплектами СБ3КДЗ. Але це не надто допомагало.

Чи допоможе ДЗ з ЕДЗ 4С24? Скоріше ні, ніж так, тому що масового, серійного виробництва цих комплектів немає. Але спроби вирішити цю проблему в російських окупаційних військ все-таки є.

Втрати ствольної артилерії

У квітні у РОВ було зафіксовано показник втрат ствольної артилерії – 929. Це не рекорд, але третій результат на третій рік війни, так би мовити – "бронза".

Іншими словами, навіть незважаючи на вкрай складну ситуацію з боєприпасами та артсистемами у Сил борони України, інтенсивність та якість контрбатарейної боротьби не знижується з початку 2024 року.

Втрати РСЗВ

Показник знищених реактивних систем залпового вогню за квітень у окупантів – 30.

Такий досить низький показник зберігається з грудня 2023 року і зумовлений тим, що РСЗВ через їхню невелику кількість у військах порівняно зі ствольною артилерією намагаються тримати на граничному віддаленні від лінії боєзіткнення, що й ускладнює знищення цієї компоненти.

Втрати ППО

За квітень російські окупанти втратили 36 систем протиповітряної оборони. Це середньостатистичний показник втрат у цій компоненті та обумовлений стабільним і рутинним процесом полювання та ліквідації систем ППО.

Варто окремо відзначити вкрай болісну для РОВ втрату на аеродромі в Джанкої – дивізіону ЗРС С-400 зі складу 18-го ЗРП. Причому втрату не тільки пускових установок, а й РЛС.

Втрати автотранспорту

У квітні в окупантів було зафіксовано другий за весь період війни результат із втрат у цій категорії – 1423. Нагадаю, що абсолютний рекорд – 1546 одиниць – був зафіксований у березні.

Настільки високий показник знищення автомобільної техніки зумовлений тим, що неброньований транспорт цивільного типу стає штатною комплектацією російських підрозділів через гострий, навіть критичний дефіцит і брак бронеавтомобілів.

Брак танків, ББМ, бронеавтомобілів для регулярних, системних штурмів позицій Сил оборони України компенсується транспортом взагалі без броні. У зв'язку з цим зростання втрат цієї компоненти просто феноменальне вже другий місяць поспіль.

Втрати спецтехніки

За втратами спецтехніки російські окупаційні війська у квітні також зайняли третю позицію з показником – 154.

Фактично з початку 2024 року втрати спецтехніки у РОВ зберігають високі показники, з рекордом, встановленим у березні, – 215 одиниць.

Такі втрати обумовлені необхідністю евакуації пошкодженої техніки з лінії боєзіткнення для подальшого ремонту, внаслідок чого спецтехніка опиняється під ударом.

Висновки

У квітні обійшлося без гучних рекордів із втрат російської техніки, але анігіляція російських військ зберегла досить високі показники, які здебільшого виводять ту чи іншу категорію в бронзові призери.

Очевидно, що поки не відбудеться насичення лінії фронту допомогою від США та Європи, говорити про зростання та інтенсивність знищення противника не доводиться, але цей процес вже почне себе проявляти до другої половини – кінця травня. Так, саме цей період травня може стати показовим за кількістю російської техніки і живої сили, що знищується.

І російське командування, розуміючи це, не знижуватиме інтенсивність наступу – намагаючись, поки не відбудеться кардинальних змін щодо зміцнення фронту, захопити якнайбільше територій.

Вчора, 1 травня, виповнилося сто років досить значущому російському письменнику-фронтовику Віктору Астаф'єву. І саме його рядками у листах від грудня 1987 року я хотів би сьогодні завершити цей аналітичний матеріал.

"Радянська воєнщина – найшаленіша, найбоязкіша, найпідліша, найтупіша з усіх, які були до неї на світі. Це вона "перемогла" 1:10! Це вона кидала наш народ, як солому, у вогонь – і Росії не стало, немає і російського народу. Те, що було Росією, називається нині Нечорнозем'ям, і все це заросло бур'яном, а залишки нашого народу втекли в місто і перетворилися на шпану, що з села пішла і не прийшла в місто.

Скільки втратили народу у війну? Адже знаєте і пам'ятаєте. Страшно називати справжню цифру, правда? Якщо назвати, то замість парадного картуза треба надягати схиму, ставати в День Перемоги на коліна посеред Росії і просити у свого народу прощення за бездарно "виграну" війну, в якій ворога завалили трупами, втопили в російській крові. Адже не випадково в Подільську, в архіві, один з головних пунктів "правил" говорить: "Не виписувати компрометуючих відомостей про командирів Червоної армії".

2024 рік. Для російського м'яса нічого не змінилося.