Коваленко: чи можливий наступ на Київ 2.0 і який росіянам для цього потрібний ресурс

Після втечі російських військ із півночі України, що стала результатом провального наступу на Київ у 2022 році, в мережі регулярно з'являється інформація про загрозу повторення такого "походу". У більшості випадків вона не відповідає дійсності, оскільки в Білорусі не спостерігається формування ударного угруповання, здатного повторити подібний сценарій. Але питання: а який же російським окупаційним військам потрібен ресурс для такого прориву і як мінімум початку міських боїв за Київ? Давайте розберемося.

Наступ-2022

Спочатку варто згадати, якими силами та засобами росіяни наступали на Київ у 2022 році з території Білорусі.

Через Чернігівську, Сумську та Київську області з території РБ у вторгненні 24 лютого 2022 року брали участь до 40 БТГр російських окупаційних військ, або у числовому еквіваленті – понад 35 тисяч особового складу. З урахуванням резервів та тилової частини, яка надавала підтримку передовим підрозділам з території Білорусі, загальна чисельність угруповання перевищувала 40 тисяч.

При цьому варто відзначити, що це були елітні та повністю штатно укомплектовані підрозділи, на підготовку та формування яких пішли не просто роки, а десятиліття!

У складі цього угруповання були 6-й танковий полк, 239 ТП, 37-а окрема мотострілкова бригада, 64 ОМСБр, 11-а окрема десантно-штурмова бригада, 31-а ОДШБр, 234-й ДШП, 45-а окрема бригада сил спеціальних операцій, 14-а ОБрССО ГУ ГШ ЗС РФ та інші підрозділи.

Результатом такого прориву стали колосальні втрати в живій силі та техніці даного угруповання, що змусило його дуже швидко, буквально протягом місяця, залишити захоплений плацдарм.

Отже, ресурс РОВ для повторення наступу на Київ не просто заради імітації, а з метою досягти хоч якогось ефекту (як мінімум утримання територій), потрібний зовсім інший – значно більший.

Який потрібен ресурс РОВ?

Орієнтовно, щоб мати успіх у напрямку Києва, угруповання російських окупаційних військ має становити до 120 тисяч особового складу. Ця кількість має бути достатньою для оперування у Чернігівській та Київській областях, охоплюючи їх частину трасами 2205 та Е-95, але вона не дозволяє повністю охопити обидві області.

При цьому дані підрозділи повинні бути повністю штатно укомплектовані технікою для ефективного виконання бойових завдань, а саме мати в розпорядженні:

танки – 1650;

ББМ – 4950

ствольна артилерія – 1800;

РСЗВ – 1800.

Крім того, вони повинні мати повне ешелоноване прикриття ППО з повітря – як на марші, так і те, що формирується в міру просування, а також підтримку авіації з повітря. Важливою компонентою є забезпечення щільного та стабільного артилерійського вогню під час прориву основних ліній оборони, а саме – від 20 до 40 тисяч пострілів на добу лише за цим напрямком.

Саме такий потенціал має бути у РОВ, щоб спробувати прорвати оборону Сил оборони України та просунутися до Києва. Але для початку успішних боїв у самому місті навіть його буде недостатньо. А коли Росія зможе зібрати такий ресурс?

Мобілізація

Станом на сьогодні Росія не має зайвих 120 тисяч військовослужбовців, які б вона могла собі дозволити відправити на новий напрямок. Отримати такий контингент вона зможе лише за допомогою мобілізації. При цьому мобілізаційний потенціал країни-агресорки без стресу для системи – це 50-60 тисяч осіб. Це межа. Коли в Росії в 2022 р. мобілізували по 100 тисяч на місяць, система зазнала найжорстокішого стресу і буквально тріщала по швах.

Нині щомісячна мобілізація в РФ становить 20, 25 і пікові значення – 30 тисяч на місяць. Цієї кількості вистачає, щоб компенсувати втрати та поступово нарощувати людський ресурс у тій чи іншій групі військ. Для РОВ зараз особливо актуальним є нарощування угруповання військ "Юг", що оперує в Донецькій області, зневажаючи решту.

Тобто при збереженні нинішньої інтенсивності боїв та компенсації втрат у Росії за більш масштабної мобілізації буде можливість формувати підрозділи загальною кількістю 20-30 тисяч особового складу на місяць. Тобто досягнення планки в 120 тис. може бути протягом 4-6 місяців.

Але якщо підготовці цих підрозділів приділятиметься хоча б мінімальна увага і вони проходитимуть базову підготовку, то останні мобілізовані у цій групі мають до повної готовності пройти курс підготовки 2-3 місяці. Потім злагодження.

Фактично, якщо буде дотримано всіх мінімальних вимог, на створення угруповання в 120 тисяч о.с. може знадобитися від 7 місяців до року.

Але все ж таки ці мобілізовані, але підготовлені, будуть аж ніяк не тими елітними головорізами, яких СОУ вибили з північного плацдарму в 2022 році.

До того ж, крім особового складу, виникає питання і з комплектацією технікою – і не тільки.

Комплектація та підтримка

Вище я згадав, що собою являє повна комплектація технікою ударного угруповання в 120 тисяч. Тобто протягом 7 місяців і до року російський військово-промисловий комплекс повинен буде передати армії РФ не тільки таку ж кількість танків, ББМ, артилерії ствольної та реактивної, але при цьому й продовжувати постачати аналогічну техніку в інші підрозділи – для компенсації втрат.

Вже неодноразово зазначалося, що у росіян найгостріший дефіцит техніки. Вони не можуть повноцінно штатно комплектувати свої підрозділи, а тому в деяких з них комплектація становить 30% від штатної. Тобто дефіцит – 70%!

Чи може російський ВПК дозволити собі протягом року поставити 1650 танків або майже 5 тисяч ББМ новоствореним підрозділам, які воюватимуть у найближчому майбутньому, а не тут і зараз? Може, але тільки на шкоду поставок тим, які перебувають у зоні бойових дій і які, зрозуміло, одразу почнуть просідати через ще більшу нестачу техніки.

Не менш цікаве питання щодо артилерії. І питання навіть не так у кількості одиниць, як у кількості пострілів на добу для прориву оборони СОУ.

Зараз РОВ роблять у середньому 10 та 15 тисяч (піковий показник) пострілів на добу. Навіть за підтримки КНДР та Ірану російські окупанти не можуть вийти навіть на третину того показника, який вони могли собі дозволити у лютому-березні 2022 року – 60, 70 та навіть 80 тисяч пострілів на добу!

Отже, достатньої підтримки від артилерії не буде, а замість швидкого прориву оборони російські війська почнуть тупцювати між рубежами, зазнаючи втрат.

Авіація в цьому питанні буде малокорисною, оскільки її застосування в Київській області, де одна з найкращих не тільки в Україні, а й, візьму на себе відповідальність заявити, у Європі, ешелонована ППО матиме можливість знищувати російські літаки навіть до входу в повітряний простір країни. Якщо, звісно, буде віддано наказ на таку ліквідацію росіян у небі Білорусі.

Висновки

Російське командування виношувало, виношує і виношуватиме плани із захоплення Києва. Ця загроза зберігатиметься ще дуже довгий час. Але в нинішніх реаліях формування повноцінного ударного угруповання для проведення такої операції для Росії просто непідйомне завдання, не кажучи вже про щоденне її постачання та забезпечення всією необхідною номенклатурою.

Так, вони можуть піти ва-банк і спробувати вторгнутися з півночі, використовуючи недоукомплектовані підрозділи із ненавчених мобіків. Але це буде ще гірший для них результат, ніж у 2022-му, і з більшими втратами. Причому втратами не лише людськими та технічними, а й територіальними на інших плацдармах.

Тому в реаліях сьогоднішнього дня прорив та захоплення Києва російськими окупаційними військами неможливі.

Матеріал опубліковано в рамках спільного проекту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".