На вільній від окупації території України одним із багатостраждальних міст був, є і залишається Харків, який щодня зазнає ракетних ударів з боку Росії. Після кожної такої атаки постає питання: чому Харків не прикритий ППО так, як, наприклад, Київ і чи можливо це зробити? І якщо так, то що для цього потрібно?
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".
Наприклад, 23 січня Харків відчув на собі приліт комбінованої номенклатури ракетних озброєнь російських окупаційних військ, серед якої були ракети Х-22/32, які можна сміливо віднести до категорії невибіркового озброєння, 5В55 ЗРК С-300 аналогічної категорії та 9М723 ОТРК.
З перших днів повномасштабного вторгнення росіяни тероризували Харків невибірковими, хаотичними обстрілами зі ствольної та реактивної артилерії. Північну Салтівку буквально перетворювали на другий Маріуполь. Але тоді протидіяти окупантам можливо було або контрбатарейною боротьбою, або поступово виганяючи їх з Харківської області.
Будинок на Салтівці після обстрілу. Весна 2022 року. Джерело: Ганна Молчанова
Зараз терор здійснюється за допомогою застосування ракетних засобів ураження або дронів-камікадзе Shahed-131/136. При цьому шкода, насамперед цивільним об'єктам, завдається колосальна. Застосування подібних ракет по Києву з великою ймовірністю відбивається, з чого і виникає питання: чи можливо навколо Харкова створити таку саму ешелоновану ППО?
Щоб дати відповідь на це запитання, варто розуміти, що ефективно протидіє тим засобам, якими росіяни тероризують місто.
Як я вище зазначив, по Харкову завдаються удари переважно ракетами модифікацій 5В55 ЗРК С-300, 9М723 ОТРК "Іскандер" та Х-22/32. Практично всі ці ракети звичайні засоби малого та середнього радіуса дії перехопити не можуть і основним засобом для цього є ЗРК Patriot або SAMP/T.
Для захисту міста цілком може вистачити однієї батареї ЗРК Patriot або SAMP/T, яка б радіусом своєї дії охоплювала не лише сам Харків, а й область, а також частину повітряного простору Росії. Тобто маючи можливість збивати ракети навіть над територією РФ. Частково це так, але є нюанси.
Якщо ми говоримо про ракети Х-22/32, то ЗРК Patriot або SAMP/T можуть їх збивати виключно теоретично, оскільки жодного підтвердженого випадку не було зафіксовано. Росіяни запускають ці ракети по тих регіонах, де ЗРК Patriot або SAMP/T не стоять на бойовому чергуванні, а тому на практиці підтвердити теорію поки не вдалося.
Ракети 9М723 ОТРК "Іскандер", як з'ясувалося, ЗРК Patriot або SAMP/T клацають як насіння, для них вони не є проблемою. Практично вся балістика, що прямує на Київ, збивається зі 100% ймовірністю. Але дилема в тому, що за пусків 9М723 цій ракеті летіти до Києва 200 км і всі системи встигають відреагувати на загрозу, а ось до Харкова від кордону з Росією 20-25 км. Для 9М723 час підльоту – 12 секунд.
"Іскандер-М" із балістичною ракетою 9М723. Джерело: "ВО"
ЗРК Patriot та SAMP/T – це високотехнологічні засоби протиповітряної оборони, але навіть вони не встигають відреагувати на загрозу на таких маленьких відстанях і за такий короткий проміжок часу. До того ж у такому становищі вони не стільки стають засобом захисту, як ціллю для полювання, оскільки дуже вразливі для ударів балістикою.
Ракети модифікацій 5В55 ЗРК С-300, як показав досвід Києва, також збиваються вищезгаданими системами ППО, але щодо Харкова виникає питання часу підльоту та реагування.
Їхня швидкість практично аналогічна 9М723. Але С-300 має іншу перевагу, якої немає у ОТРК "Іскандер" – кількість. Їх набагато більше і застосовувати їх РОВ можуть набагато частіше, що навіть у разі успішних перехоплень виснажуватиме систему ППО. У якийсь момент ЗРК для ППО просто не вистачатиме або не буде зовсім.
Тож у разі розміщення в районі Харкова систем, здатних перехоплювати вищезгадані ракети, вони не стільки убезпечать місто від ударів, скільки, критично не змінюючи ситуацію, поставлять під загрозу самі комплекси ППО, знищення яких для російських окупантів – ідея фікс.
Окрема категорія – нальоти Shahed-131/136, але й тут близькість Харкова до кордону з Росією робить місто вразливим. У таких умовах дуже складно своєчасно відреагувати та перехопити навіть дрон-камікадзе, що летить на швидкості 150-180 км/год. Мобільні групи перехоплення знищують "шахеди" на межі своїх можливостей – з урахуванням обмеженого маневру на відстані. У цьому випадку якраз ефективніше застосування ЗРК, але малого радіуса дії – таких як Alvis Stormer, Crotale, ЗСУ Gepard та інших.
Зенітна самохідна установка Gepard. Джерело: КОС ЗСУ
З іншого боку, захищати Харків від ракетних атак можна не лише за допомогою ППО, але й знищенням носіїв/пускових, які несуть ці загрози у напрямку міста. Однак цей варіант не в межах дій ППО, а зовсім інших підрозділів, тому розглядати його зараз не зовсім доцільно.
На жаль, хоч би як це цинічно не звучало, але ешелонована ППО, аналогічна тій, що розміщується в Києві, Харкову не допоможе. Скільки б батарей ЗРК Patriot або SAMP/T в районі міста не постав, вони не будуть працювати ефективно через мінімальні відстані до РФ і недостатній час на реакцію і перехоплення цілі.
Можна (і цілком реально) підвищити рівень безпеки від дронів-камікадзе за рахунок розширення номенклатури засобів ППО малого радіуса дії. Але в іншому Харків буде вразливий для терористичних ракетних атак до кінця війни. І не факт, що не буде й після – з урахуванням маніакальної слабкості росіян до провокацій.