Коваленко: договір КНДР та Росії підштовхнув Сеул до перегляду допомоги Україні. Яке озброєння ми можемо отримати
Після візиту Путіна до Пхеньяна та підписання договору "про всеосяжне стратегічне партнерство" між Росією та КНДР прозвучали заяви Сеула про можливий перегляд підходу до підтримки України. Багато хто заговорив про те, що Південна Корея може розпочати постачання боєприпасів та ППО до нашої країни.
Військово-промисловий комплекс Південної Кореї – один із провідних у світі. Її танки серед найкращих у лінійці сучасних ОБТ (основних бойових танків), самохідні артилерійські установки мають великий попит, а сама країна належить до найбільших виробників снарядів калібру 155 мм. Але головна відмінність південнокорейського ВПК – це високотехнологічна, надійна та якісна продукція.
Детальніше про озброєння, яке може стати в нагоді Силам оборони України, – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".
Танки Південної Кореї
На сьогодні ПК виробляє один із найкращих танків у світі K2 Black Panther. Але окрім нього на озброєнні армії Республіки Корея стоять понад дві тисячі зразків К1/K1E1/K1A1/K1A2/К2, а також полк радянських танків Т-80У.
У 1990-х вони були передані ПК Росією в рахунок сплати боргів, і, м'яко кажучи, ці танки явно виділяються із загальної лінійки південнокорейських ОБТ, а тому не виключено, що можна буде домовитися про постачання цих машин Україні.
Південнокорейські ББМ
На озброєнні армії Південної Кореї стоять понад три тисячі бойових броньованих машин на гусеничному та колісному шасі, зокрема К200/А1, К21, М113 (близько 400 на зберіганні), та, зовсім несподівано, по батальйону БМП-3М та БМП-3Ф. Хоча чому несподівано? У 1990-х Росія з ПК розплачувалася за борги як танками, так і бойовими броньованими машинами.
Не виключено, що ми можемо розраховувати на отримання цієї техніки, що також виділяється із загальної лінійки південнокорейських ББМ. Також на себе звертає увагу потенціал М113, які з досвіду застосування в зоні бойових дій в Україні показали свою перевагу над радянськими БМП-2.
Артилерія Південної Кореї
Республіка Корея є одним із найбільших виробників артилерійських боєприпасів, зокрема 155-мм. І якщо позиція Сеула не зміниться, ми можемо розраховувати насамперед на постачання боєприпасів.
Що ж до техніки, то Південна Корея виробляє одну з найкращих у світі самохідних артилерійських установок К9 Thunder, яка стоїть на озброєнні армії країни в кількості близько 1300.
Але крім цієї САУ, в експлуатації є більше тисячі K55/К55А1, що є корейською модернізацією М109, понад 800 105-мм САУ на колісному шасі К105А1 тощо.
Дуже цікавою вважаю реактивну систему залпового вогню К239. Її особливістю є універсальність: ця РСЗВ може стріляти не лише рідними південнокорейськими реактивними снарядами калібру 130 мм та 239 мм, а й 227-мм ATACMS за аналогією з M270.
Зрозуміло, що на озброєнні ПК також стоїть і багато мінометів калібрів 120 мм, 107 мм, 81 мм і 60 мм.
Оперативно-тактичні ракетні комплекси ЮК
Оскільки Північна Корея постачає Росії балістичні ракети KN-23 (і раніше я описував їхню номенклатуру балістики докладніше), то некоректно було б не згадати про південнокорейські ОТРК.
Крім добре знайомої ATACMS, на озброєнні ПК стоять ракети Hyunmoo-1/2/3 в модифікаціях A/B/C/D. При цьому Hyunmoo-1 (з дальністю ураження цілей 180-250 км) виведені зі складу озброєння армії та знаходяться на зберіганні орієнтовно в кількості 200 одиниць.
Також цікавою може бути і балістична ракета Hyunmoo-2А, яка продовжує перебувати в експлуатації, але має допустиму для експорту в інші країни дальність – 300 км.
Протиповітряна оборона Південної Кореї
Якщо вже згадуємо ППО, то варто зазначити, що, окрім великого радіуса дії комплексу MIM-104 Patriot, в армії Республіки Корея на бойовому чергуванні стоїть комплекс середнього радіуса дії KM-SAM Cheongung – власного виробництва.
Ці системи мають можливість вражати повітряні цілі на висотах до 20 км і дальності до 50 км. Найцікавіше в їхньому функціоналі – це швидкість 5 махів та можливість перехоплювати балістичні цілі.
Крім того, ПК оперує комплексами малого радіуса дії та зенітними установками, що дозволяє створювати ешелонування у ближній зоні. До таких належать комплекси K-SAM Chunma, вони ж – локалізовані ЗРК Crotal, та низка зенітних самохідних установок. Зокрема, це K30 Biho, які можна порівняти із Gepard ЗСУ, але віднедавна отримали посилення ракетою малого радіуса дії, що перекваліфікувало їх у клас зенітних ракетно-гарматних комплексів (ЗРГК).
Висновки
Південна Корея має дуже велику номенклатуру техніки та засобів ураження, у яких може бути зацікавлена Україна. Але слід реалістично дивитися на речі. У той час, як КНДР може собі дозволити передавати Росії мільйони боєприпасів і сотні чи навіть тисячі одиниць техніки, будучи впевненою, що цивілізовані країни на неї не нападуть, ПК такою впевненістю у ненападі Північної Кореї не може похвалитися.
Проте якщо заяви про перегляд підтримки України не залишаться лише заявами, можна сміливо говорити про постачання українській армії боєприпасів, причому не лише 155-мм.
Складно відразу так говорити про комплекси ППО середнього радіуса дії, швидше можна розраховувати на компоненту малого ешелону, але все залежить від відкритості та готовності Сеула до такої підтримки.
Також не варто виключати можливості переконати Сеул спочатку у передачі Україні танків Т-80У та БМП-3М/Ф, а пізніше порушити питання про М113 і не тільки. Зрештою зацікавленість у САУ K55/К55А1 і навіть К9 Thunder у України цілком обґрунтована, а потреба вкрай гостра.
І акцентую на тому, що зброя та техніка Південної Кореї – це не лише високі технології, а й незаперечна якість. Єдиний момент, який поки що залишається невизначеним, – це наскільки Сеул готовий ділитися з Україною своєю якісною та надійною продукцією, навіть виведеною з експлуатації і такою, що перебуває на зберіганні.
Про те, що просив Путін у Північної Кореї та яким озброєнням вона може допомогти російським окупантам, можна прочитати в попередній частині.