Коваленко: повітряні тривоги через МіГ-31К – дилема порятунку життів та шкоди економіці. Тільки факти
Щоразу, коли у повітряний простір Росії піднімається перехоплювач МіГ-31К, по всій Україні звучить повітряна тривога, зупиняючи роботу багатьох підприємств та офісів. Шкода економіці за кілька годин простою – колосальна, і навіть порушувалося питання про необхідність скасування тривог у разі зльоту саме цих літаків. Що ж, давайте розглянемо – чи доцільно скасовувати тривоги чи небезпека настільки велика, що варта простою економіки?
Починаючи з 2022 року російські окупанти б'ють по території України практично всіма зразками ракетного озброєння, яке є в арсеналі РОВ. Серед них є зразки, хоч і дефіцитні, але їх системно виробляють. Також є й ракети, застосування яких дуже небезпечне для нас через труднощі з перехопленням, але водночас дуже рідкісне і навіть унікальне через ще більші проблеми з виробництвом і високою вартістю виготовлення в Росії. І саме до таких належать ракети Х-47М2 "Кинджал".
Ці ракети вкрай складно перехопити звичайними засобами ППО через їхню траєкторію польоту та гіперзвукову швидкість. З таким завданням можуть впоратися хіба комплекси Patriot і, теоретично, але поки документально не підтверджено, SAMP/T.
Для Росії виробництво Х-47М2 "Кинджал" – це не тільки дорогий і трудомісткий процес, але й, крім іншого, і той, що критично залежить від контрабандних поставок комплектуючих західного виробництва. У складі цих ракет понад 130 іноземних комплектуючих (здебільшого це електроніка), більшу частину з яких становить продукція світового лідера інтегральних мікросхем зі США Analog Device.
Кожна з цих ракет для країни-агресора на вагу золота, якщо навіть не дорожча, але все ж таки їх застосовують. Нечасто, не так як П-800 "Онікс", Х-22 або 9М723/9М728 "Іскандер-М", але застосовують. А як часто?
Застосування
За весь період повномасштабного вторгнення в Україну верифіковано 10 застосувань Х-47М2 "Кинджал".
У 2022 році були верифіковані такі випадки:
18 березня – удар по Делятину, Івано-Франківська область;
9 травня – удар по Одеській області;
7 серпня – удар по Вінницькій області;
14 вересня – аварійне падіння Х-47М2 "Кинджал" у Туркменському окрузі Ставропольського краю РФ поблизу села Кендже-Кулак.
Разом: чотири верифіковані застосування Х-47М2 "Кинджал", один з яких завершився для росіян катастрофою на їхній території.
У 2023 році були верифіковані такі випадки:
26 січня – удар по Києву та Запоріжжю;
9 березня – удар по об'єктах критичної інфраструктури;
4 травня – перше підтверджене перехоплення Х-47М2 "Кинджал" над Київською областю;
16 травня – перехоплення над Київською областю та Києвом 6 ракет Х-47М2 "Кинджал";
16 червня – перехоплення 6 ракет Х-47М2 "Кинджал" у напрямку Києва;
11 серпня – удар по Івано-Франківській області.
Разом у 2023 році було шість верифікованих пусків Х-47М2 "Кинджал", три з яких завершилися перехопленням.
А тепер питання: скільки за цей період було повітряних тривог, спричинених злітом МіГ-31К? А якщо бути точнішим – скільки годин простою виробництва з 2022 по 2023 роки? Сотні тисяч годин.
Десять верифікованих застосувань, одне дефективне падіння та три перехоплення проти сотень тисяч годин простою, що шкодять економіці. Воно того варте з погляду безпеки самої держави?
Я розумію, що питання дуже непросте, адже, порушуючи цю тему, ми говоримо про людські життя. Але працююча економіка дозволить їх зберігати ефективніше не тільки на полі бою, а й у тилу. У цьому контексті, звичайно, важливе і питання підвищення ефективності перехоплень ракет.
Перехоплення
Вище я вже згадував, що Х-47М2 "Кинджал" може перехоплюватися тільки ЗРК Patriot та SAMP/T. Усі перехоплення від початку повномасштабного вторгнення – це Київ та Київська область. Для всіх інших областей перехоплення Х-47М2 "Кинджал" фактично неможливе. Тобто інші регіони в зоні ризику, і повітряні тривоги для них доречні більше, ніж для столиці? Ні.
Ця ракета настільки дефіцитна, що її не запустять, щоб влаштувати терористичний акт, вдаривши по автобусній зупинці чи супермаркету. Цими ракетами б'ють по стратегічних об'єктах, на думку російського командування, – по центрах ухвалення рішень тощо. Іншими словами, співробітницям швейної фабрики в умовному Ужгороді слід куди менше турбуватися про приліт Х-47М2 "Кинджал", ніж якомусь виробництву певного обладнання для фронту чи військової частини.
Швачки на заході України працюють на економіку країни – і не лише вони самі. Година простою таких цивільних підприємств завдає колосального добового збитку державі. Чи могли б ми за ці гроші придбати батарею ЗРК Patriot чи SAMP/T?
Або навіть не так. Якщо ці збитки перевести в грошовий еквівалент, скільки ми змогли б самостійно за цю суму придбати снарядів чи бойових броньованих машин, замовити танки? Техніку, яка реально і щодня рятувала б життя?
Що маємо в результаті
Хтось може сказати, що я своїм оглядом потенційно пропоную не оголошувати повітряні тривоги під час зльоту МіГ-31К, тим самим ставлячи під загрозу людські життя, відповідальність за які буде не тільки на моїй совісті, а й на тих, хто може ухвалити таке рішення у перспективі.
І я погоджуся із цим звинуваченням. І це є прагматизм.
Повторюся: сотні годин простою та колосальні втрати для економіки – заради чого? Ви можете навести фактичний доказ доцільності повітряних тривог, які паралізують економіку країни, за рахунок роботи якої можна було реально рятувати життя, а не займатися імітацією їхнього порятунку?
Я плював на популізм "ракета прилетить!" Від Х-101/555, Х-22 і КРМБ "Калібр", а також Shahed-131/136 людей загинуло в рази більше, ніж від Х-47М2 "Кинджал".
Прагматизм та висновки. Сухі цифри. Імітація порятунку життів у тилу чи робота на реальний порятунок життів у зоні бойових дій. Кожен може зробити висновки сам.
Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".