Коваленко: російські ракетні удари по Україні – у чому причина низького показника перехоплення

Російські окупаційні війська 15 лютого здійснили черговий ракетний обстріл України. Він проводився комбінованою номенклатурою засобів ураження, обмеженою кількістю. Але, попри це, лише 50% ракет було перехоплено. Із чим пов'язаний такий низький показник перехоплення? ППО видихається чи причина в іншому? Розберімося.

Скільки збили ракет

Для початку проаналізуємо, які засоби ураження застосували РОВ 15 лютого, що це були за ракети, які можливості у Повітряних сил ЗСУ щодо їхнього перехоплення.

Усього було запущено 26 ракет, а саме:

– 12 крилатих ракет Х-101/555/55, з яких було збито вісім;

– шість балістичних ракет 9М723 ОТРК "Іскандер-М" або KN-23 – збито одну ракету;

– дві крилаті ракети "Калібр" – обидві збито;

– чотири керовані авіаційні ракети Х-59 – збито дві;

– дві зенітні керовані ракети 5В55 ЗРК С-300.

У багатьох перша думка, побачивши такі цифри, – те, що у ППО не вистачило ресурсу для відбиття цієї ракетної атаки. Найцікавіше, що в російському інформаційному просторі це теж досить популярна тема – мовляв, "українська ППО виснажена, і їй нема чим збивати наші ракети!"

Відразу зазначу, що я не маю інформації про те, скільки у наших ПС ЗСУ зенітних керованих ракет того чи іншого типу до тих чи інших засобів ППО. А навіть якби й мав, то не сказав би. А тому в будь-якому разі коментувати питання про виснаження ППО не став би. Але звернув би увагу на номенклатуру ракет, якими обстрілювали Україну.

Номенклатура

Під час цього обстрілу окупанти використовували насамперед дозвукові крилаті ракети авіаційного базування Х-101/555/55. Їх наша ППО з досить високою ефективністю перехоплює, а відсоток знищення завжди вищий за 50%. І цього разу із 12 ракет було збито вісім – або майже 70%.

Аналогічно і КРМБ "Калібр", які також належать до класу дозвукових крилатих, лише морського базування. У цьому випадку із двох запущених ракет було збито обидві, тобто – 100%.

Із ракетами Х-59 дещо інша ситуація, оскільки вони застосовуються переважно по територіях поблизу зони бойових дій, де ешелонованість ППО не настільки щільна через ризики ураження ворожими засобами. Проте з чотирьох ракет Х-59 було перехоплено дві, тобто – 50%.

Але проблеми починаються з балістичними ракетами типу 9М723 ОТК "Іскандер-М" або KN-23. Із шести ракет було перехоплено тільки одну, і я більш ніж упевнений, що багато хто знає чому. Бо балістичні ракети можуть перехоплювати лише комплекси ЗРК Patriot і SAMP/T, а вони стоять не в кожній області й не в кожному обласному центрі. Їхня кількість обмежена, і російські окупанти неодноразово завдавали ударів саме по таких вразливих регіонах такою компонентою.

Аналогічно і з 5В55 ЗРК С-300, якими переважно обстрілюють прифронтові зони та прикордоння. Наразі головним об'єктом для такого терору для росіян став Харків: час підльоту до нього таких ракет – лічені секунди.

Тобто проблематика 9М723 ОТРК "Іскандер-М", KN-23 та 5В55 ЗРК С-300 саме в тому, що їх не скрізь фізично можуть перехопити. Тобто річ не в тому, що немає ракет для ППО, а в тому, що немає ППО, яка могла б перехоплювати російську балістику.

Нагадаю, що під час удару 7 лютого була аналогічна ситуація. Із 29 крилатих ракет Х-101/555/55 було знищено 26. Із трьох КРМБ "Калібр" знищено всі три. З 20 дронів-камікадзе Shahed-131/136 – знищено 15.

Але при цьому з трьох балістичних 9М723 ОТРК "Іскандер" було знищено нуль. З п'яти ЗУР 5В55 ЗРК С-300 – нуль. Із чотирьох ракет Х-22/32 аналогічно – нуль. А чому? Тому що їх запускали по тих регіонах, де їх перехоплення було просто неможливе.

І 23 січня також була дуже схожа картина. Було знищено всі запущені 15 крилатих ракет Х-101/555/55. Із 12 балістичних 9М723 ОТРК "Іскандер" – п'ять. Це в районі Києва, де якраз і розміщуються ЗРК Patriot і SAMP/T. Там, де їх не було, не було й перехоплень.

Із чотирьох ЗУР 5В55 ЗРК С-300 жодну не збили. Із восьми ракет Х-22/32 аналогічно – нуль.

Висновки

Питання поповнення боєкомплекту, більш ніж упевнений, для систем протиповітряної оборони стоїть гостро. Загалом як і для будь-якого іншого озброєння, яке активно застосовується. Але в нинішній тенденції зменшення показників збитих ворожих ракет особисто я простежую чітку залежність від типів ППО у тому чи іншому регіоні, а точніше – їхньої відсутності.

На жаль, російські окупанти дуже добре знають наші вразливі місця і намагаються системно бити саме по них, лише в окремих випадках стараючись прорвати оборону саме там, де вона ешелонована і високоефективна.

Позитивний момент у цьому лише один – пряма залежність таких ударів від російського виробництва. Росія не здатна завдавати ракетних ударів навіть такого обмеженого боєкомплекту щодня, без зупинки. Вона залежить від циклу "виробництво – накопичення – застосування", "виробництво – накопичення – застосування" – і так по колу. Причому кожна з цих фаз розтягується залежно від планованих бойових завдань, від боєкомплекту, який потрібен для її виконання.

Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".