Коваленко: російські удари по Україні в листопаді – як змінилася тактика і чого очікувати у грудні

Наприкінці листопада температура по Україні опустилася нижче 0°C, що призвело в низці областей до справжнього стихійного лиха. І були серйозні побоювання, що саме в цей момент Росія може розпочати очікуваний енергетичний терор через ракетні удари по об'єктах критичної інфраструктури. Однак цього не сталося, і листопад виявився доволі середньостатистичним місяцем за інтенсивністю ударів. Що в окупантів пішло не за планом і чого чекати у грудні?

Постараюся це пояснити, поставивши себе на місце того, хто відповідає за такі операції терору.

На першому місці – "шахеди"

За листопад російські окупаційні війська застосували по Україні 349 дронів-камікадзе Shahed-131/136, але якщо рахувати з пуском з 30 листопада на 1 грудня, то й усі 374.

Окремо варто зазначити, що саме у листопаді був рекордний наліт саме дронів-камікадзе – 75, з яких 74 було знищено у ніч на 25 листопада.

За інші пікові місяці 2023 року російські окупаційні війська використали таку кількість ударних дронів:

Травень – 413/377

Червень – 197/166

Липень – 246/205

Серпень – 167/150

Вересень – 491 або 521 (якщо враховувати пуск у ніч із 30.09)

Жовтень – 253 (283)/229 (213)

Тобто листопадові нальоти не перевищили показників рекордних вересня та травня, проте опинилися на третьому місці.

А щодо ракетних ударів?

Ось у тому й річ, що протягом усього листопада росіяни уникали застосування крилатих ракет авіаційного та морського базування, зосередившись на системних пусках Х-59, Х-31М, періодичних пусках 9М723/9М728 ОТРК "Іскандер-М" та одиничних П-800 "Онікс".

Однак у цій тенденції, як по дронах, так і по ракетах, я не бачу жодного оптимізму. Навіть умовного. А тому розберемо все окремо.

Дрони-камікадзе

Росія так і не змогла вийти на показник їх застосування вище травневого і вересневого, що явно вказує на залежність від постачання з Ірану, що зберігається.

Раніше вже з'являлася та підтверджувалася інформація про те, що в РФ на перше півріччя 2023 року було зірвано план виробництва власними силами і на своїх потужностях 100 дронів-камікадзе Shahed-131/136, або як їх називають у Росії – "Герань-2".

Російські дрони відрізняються від іранських цілою низкою нововведень, серед яких специфічний колір – чорний, який має зменшувати їхню помітність та підвищувати ефективність застосування у нічний час. Крім того, частина компонентів дронів виготовлені на 3D-принтерах, а також у навігації використовуються українські SIM-картки мобільного зв'язку.

Але все ж таки на нинішньому етапі виробництво в РФ "Гераней" навіть і близько не порівняно з іранськими лініями збірки, а тому "Герань" саме російської збірки куди більш рідкісне явище, ніж класичний Shahed-131/136.

З іншого боку, росіяни внесли значні корективи до тактики застосування дронів. Зокрема, вони намагаються уникати вже відомих їм зон охоплення засобами ППО України, а також прокладають маршрути над непрохідною місцевістю, болотами, лісами, озерами, щоб знизити ефективність мобільних груп перехоплення, які стали грозою для Shahed-131/136.

Почасти їм вдалося досягти певних успіхів, а саме – підвищення часу виживання дронів-камікадзе у повітряному просторі України. Відзначалися випадки, коли Shahed-131/136 перебували у ВП України 6, 7 та навіть 9 годин. Також вони практично долітали до кордону із Польщею.

Така методика дозволяє РОВ розосереджувати увагу Сил оборони України і змушує витрачати більше ресурсів на перехоплення, хоча ефективність ударів сильно не змінилася. Цей показник підвищувався тільки у тих зонах, де засоби перехоплення були недостатньо посилені, або в тих областях, де удари РОВ – велика рідкість.

Із цього ми можемо зробити кілька висновків.

Протягом 2023 року Росія не змогла налагодити своє власне, масштабне виробництво Shahed-131/136 і продовжує тотально залежати від поставок з Ірану.

При цьому в Росії активно експериментують із можливостями підвищення ефективності дронів-камікадзе цього типу – як у технічному плані, так і у питаннях планування маршрутів польотів.

Ракети

Протягом листопада росіяни не застосували жодної ракети Х-101/555 чи КРМБ "Калібр" по Україні. Востаннє Х-101/555 вони застосовували 21 вересня і відповідно до їхніх середньостатистичних виробничих можливостей у дві ракети на добу, вони мали станом на сьогодні виготовити до 150 ракет даного типу.

З урахуванням нестабільного показника виробництва АО "Опытное конструкторское бюро "Новатор" КРМБ "Калібр" та їхнього останнього застосування 25 вересня, тільки за цей період могло бути вироблено від 70 до 100 таких ракет.

І це все без урахування запасів, які були до дат останнього застосування, а також обслуговування та ремонту ракет, що були на зберіганні, але не придатні до бойового застосування, зокрема Х-55.

Проте протягом листопада ці ракети не застосовувалися. При цьому замість них ворог використовував здебільшого нечисленний стандарт інших модифікацій, які не дозволяли здійснити не те що масований ракетний удар, а й обмеженим боєкомплектом. Але чому?

У цьому випадку я розглядаю таку тенденцію з позиції, якби таку акцію терору здійснював саме я. І полягає вона в тому, що час не принагідний.

Незважаючи на те, що негода накрила Україну наприкінці листопада, вона (за температурним режимом) не була екстремальною. У тих регіонах, де енергетична система продовжує залишатися вразливою, мінусова температура не протрималася довго і вже зараз там спостерігається стабільний плюс. Але навіть там, де мінус тримається вже тиждень – або надійна ППО, або ніколи не було, немає і не буде в майбутньому інтересу РОВ до масштабних ударів. Ужгород? Івано-Франківськ? Чернівці? Навіть там не було екстремально низьких температур протягом 2-3 тижнів. А саме такі умови максимально навантажують енергосистему та дозволяють довести ракетні удари до рівня гіпертрофованого ККД. І саме на них розрахований той боєкомплект, який зараз накопичують російські окупаційні війська.

Доки на енергосистему не буде максимального навантаження, удари не будуть ефективними – навіть якщо в низці випадків вони і уразять той чи інший об'єкт.

Тобто, з одного боку, ресурс для початку ударів є, а з іншого – відсутні необхідні умови. Чи можна розраховувати на те, що росіяни відмовляться від енергетичного терору, від своїх планів? Ні.

На жаль, на мій погляд, настільки тривала пауза з ракетними ударами компонентою крилатого, дозвукового типу не стільки посилює спокій, скільки, навпаки, занепокоєння. Удари розпочнуться, але коли саме? І з урахуванням маніакальної ментальності росіян я не здивуюсь, якщо це може бути на Різдво чи Новий рік – за будь-яких погодних умов.

Саме в такій послідовності, адже нарешті в Україні починають святкувати Різдво за правильним календарем. І для російських маніяків це може бути тригером.

Висновки

Те, що росіяни ще не розгорнули чергової кампанії з енергетичного терору України, ще не означає, що вони відмовилися від цієї ідеї. Навпаки, кожен день незастосування крилатих ракет – це накопичення, яке дозволить РВЗ здійснити серію масованих або системних обмеженим комплектом ракетних ударів.

З іншого боку, частота та інтенсивність застосування дронів-камікадзе говорить про те, що Росія не може вивести їх застосування на пікові за постійністю показники. Це підтверджує ту інформацію, що лінії виробництва, а також технічні та технологічні можливості не дозволяють РФ виробляти щомісяця великосерійні партії сотнями "Гераней-2" і вона продовжує залежати від поставок з Ірану.

Але ця залежність змушує окупантів шукати шляхи підвищення ефективності нальотів. Поки що не особливо успішно, але за низкою позицій у них є певні досягнення, які чітко проглядалися саме в листопадових нальотах.

З урахуванням даних тенденцій, які в короткостроковій перспективі, вже 2024 року, можуть каталізуватися, необхідно розглядати крім класичних альтернативні методи протидії загрозам, про які деякий час тому я детально розповів у статті для OBOZ.UA.

Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".