Крейсер "Москва", Кримський міст, Чорнобаївка і багато "бавовни": якими були найвидатніші успіхи ЗСУ у перший рік війни
Широкомасштабна збройна агресія, на яку наважилась Росія 24 лютого 2022 року, замість параду в Києві обернулась для "другої армії світу" низкою ганебних поразок. Збройні сили України, продемонструвавши неабияку стійкість, вмотивованість і винахідливість, відправили за усім відомою адресою російський військовий корабель "Москва", а услід за ним Кримський міст і багато іншої російської гордості.
OBOZREVATEL пропонує пригадати найяскравіші військові успіхи української армії за перший рік війни у хронологічному порядку.
Розгром російської авіації в Чорнобаївці
Мабуть, немає в Україні людини, яка хоча б раз у різних контекстах не чула слово "Чорнобаївка" у жартівливій чи напівжартівливій формі з мемами про "часову петлю", "багатосерійний серіал" і тому подібне.
Так ось, Чорнобаївка – це село за 10 км на північ від Херсона, де розташований військовий аеродром, а поруч – херсонський аеропорт. Обидва летовища окупанти мали намір використовувати як авіаційний майданчик для подальшого наступу на Миколаїв. Однак усе пішло не за їхнім планом.
Попри розведену клоунаду довкола Чорнобаївки, успіхи української армії там справді були, хоч і не в тих масштабах, які заради хайпу намагався розкрутити один вже звільнений радник одного офісу. Якщо не рахувати буденні під час бойових дій вогневі удари по складах і позиціях ворога, які регулярно мали місце (і мають досі) у майже кожному прифронтовому населеному пункті, то епічних розгромів росіянам у Чорнобаївці українські війська завдали три рази: 7, 15 і 16 березня 2022 року.
У ніч на 7 березня ударом з реактивної артилерії було знищено близько 30 російських вертольотів, розміщених на аеродромі біля Чорнобаївки, а також іншу техніку, яка там розташовувалась. Увечері того ж дня ЗСУ завдали ще двох ударів по аеродрому, довівши кількість виведених з ладу гвинтокрилів до 49.
Варто зазначити, що росіян це не спинило і вони справді, після того як розчистили злітно-посадкову смугу від знищеної та пошкодженої техніки, знову почали стягувати у Чорнобаївку бойові вертольоти, формуючи новий ударний кулак для наступу на Миколаїв. І знову були розгромлені: 15 березня внаслідок артилерійського удару при коригуванні вогню з повітря безпілотником Bayraktar TB2 було знищено 5 вертольотів, а наступного дня, 16 березня, повторним ударом – ще 7 вертольотів і багато іншої техніки. Ще певну кількість вертольотів було пошкоджено осколками і відбуксирувано у Крим на ремонт.
Після цього росіяни перестали стягувати в Чорнобаївку авіаційну техніку, використовуючи село як одну зі своїх численних сухопутних військових баз. А згодом і взагалі відмовились від планів наступати на Миколаїв.
Потоплення крейсера "Москва"
Російський ракетний крейсер "Москва" був не лише флагманом і найпотужнішим кораблем Чорноморського флоту РФ, а й з першого дня війни набув для українців сакрального змісту – саме до нього звертався по рації український прикордонник з острова Зміїний, коли сказав історичну фразу: "Русскій воєнний корабль, іді нах*й!".
Символічно, що Військово-морським силам ЗСУ вдалося потопити "Москву" буквально наступного дня після того, як "Укрпошта" випустила пам'ятну марку з зображенням ракетного крейсера і фразою про "русскій воєнний корабль".
А сталося все досить тривіально: 13 квітня 2022 року близько 16-ї години дня бойовий розрахунок берегового протикорабельного ракетного комплексу РК-360МЦ "Нептун" помітив на радарі за 120 кілометрів від берега велику ворожу ціль і не довго думаючи випустив по ній дві протикорабельні ракети Р-360 "Нептун" українського виробництва (дальність ураження 280 км). Ракети влучили у лівий борт корабля, який внаслідок отриманих ушкоджень та складних погодних умов перекинувся та невдовзі затонув.
Рятувальна операція росіян провалилась. До "Москви" одночасно з різних боків кинулось чотири кораблі, але саме тоді на морі почався несподіваний шторм, і будь-які рятувальні операції дуже ускладнились. Коли ж наступного дня шторм на Чорному морі затих, російський крейсер вже поступово йшов на дно і був непридатний навіть для буксирування.
Ввечері 14 квітня затоплення "Москви" визнало Міноборони Росії. За офіційною російською версією, на крейсері сталася пожежа, здетонував боєзапас, і корабель отримав серйозні пошкодження, внаслідок яких затонув.
Поширена у перші дні після події інформація про те, що систему ППО корабля з іншого борту відволікав український безпілотник Bayraktar TB2, не підтвердилась. За словами ракетників комплексу "Нептун", які брали безпосередню участь у потоплені "Москви", оператори "Байрактарів" того дня відмовлялись вилітати через хмарну погоду. Також ракетники заперечили інформацію, що отримали розвіддані про місцеперебування крейсера від західних партнерів.
Якщо говорити про безпосередню військову загрозу, то крейсер "Москва" був своєрідною протиповітряною парасолькою для усього Чорноморського флоту РФ, плюс носієм ракетної установки, здатної робити одночасний залп вісьмома крилатими ракетами "Калібр". Тому його потоплення, окрім падіння морального духу росіян, зменшило ракетний потенціал РФ і суттєво розвантажило Чорне море, зробивши його більш доступним для подальших українських контратак на російські військові об'єкти у Криму і Новоросійську.
Читайте також: Від мрій про захоплення України до вимог гарантій безпеки. Як Чорноморський флот РФ втратив свою міць
Розгром російських військ під Білогорівкою
У травні 2022 року Білогорівці вдалося майже неможливе – на деякий час витіснити з інформаційного простору Чорнобаївку.
Під час битви за Донбас, яка розпочалась у травні після виведення російських військ з півночі України та передислокацію їх на схід, військові підрозділи армії РФ намагалися форсувати річку Сіверський Донець і розвинути свій наступ на місто Лиман. Для цього 8 травня російські війська звели понтонну переправу біля селища Білогорівка на Луганщині і приготували тисячі одиниць особового складу, танків та інших військових транспортних засобів для переправлення на західний берег річки.
Того ж дня українські розвідники за допомогою безпілотників успішно виявили понтонний міст і передали інформацію підрозділам Військово-повітряних сил та артилерійським підрозділам ЗСУ, розташованим у цьому районі. Українські воїни обстріляли місце переправи комбінованим вогнем з авіації та артилерії, зруйнувавши понтонний міст і повністю знищивши 30 одиниць автомобільної техніки, ще 40 вивівши з ладу.
Усього протягом 8-13 травня в районі Білогорівки Збройні сили України підірвали чотири таких мости, змусивши російських окупантів відступити на східний берег річки і шукати інші шляхи для подальшого наступу. Загальні втрати росіян у живій склали близько 485 осіб з 550-ти, які брали участь у спробах переправитись через Сіверський Донець, а також 80 одиниць військової техніки.
Перша "бавовна" у Криму – вибухи на військовому аеродромі у Новофедорівці
Окупований Росію український Крим тривалий час вважався "червоною лінією", за яку не наважувались переступати. Побутувала думка, що якщо Донбас ще можна буде повернути збройним шляхом, то Крим реально повернути до складу України лише на дипломатичному рівні.
Однак після повномасштабного вторгнення Росії набув поширення наратив, що Крим – це така ж окупована частина України, як Донбас, Харківщина, Херсонщина чи Запоріжжя. Власне, до 24 лютого від звільнення Криму військовим шляхом стримувало побоювання, що Росія може почати у відповідь повномасштабну війну. Тож, розв'язавши цю війну, Росія сама зрівняла Крим з іншими окупованими територіями.
Серйозність українських намірів у новій реальності вперше було продемонстровано 9 серпня 2022 року, коли на авіабазі ЗС РФ у Новофедорівці поблизу міста Саки пролунали вибухи. За словами очевидців, вибухів було щонайменше сім, при цьому ніхто не бачив роботи авіації чи удару ракет. З переляку окупанти оголосили у Криму повітряну тривогу і надзвичайний стан, а в районі – евакуацію.
На момент вибухів на аеродромі базувався 43-й винищувальний авіаційний полк Повітряно-космічних сил Росії. За офіційною версією кримської окупаційної "влади", вибухи на аеродромі сталися внаслідок паління у недозволеному місці і жоден літак нібито не постраждав.
За даними Генштабу ЗСУ, внаслідок вибухів на території цього аеродрому було знищено 9 бойових літаків армії РФ з 14-ти, які там базувалися, – і це лише ті, що вдалося підтвердити. Крім того, судячи з аерофотознімків, вибухами було знищено будівлі, в яких загарбники зберігали боєприпаси. Саме вони і спровокували потужну детонацію.
Фахівці OSINT встановили, що серед знищених літаків РФ не менше трьох винищувачів Су-30 та шести бомбардувальників Су-24. Крім того, могли бути пошкоджені чи знищені ще два Су-24 та три Су-30, а решта літаків могли бути пошкоджені вибухами та уламками. Один літак Су-30 коштує близько 30 млн доларів, Су-24 – 5 млн доларів, тож загалом під час вибухів РФ втратила військової техніки на суму від 120 до 220 млн доларів.
Зруйнований Кримський міст
Відкритий у 2018 році Кримський міст, збудований росіянами через Керченську протоку для того, щоб отримати транспортне сполучення між материковою Росією та окупованим нею Кримським півостровом, використовувався в першу чергу з військовою метою. Ним Росія спочатку перекидала у Крим військову техніку та живу силу для вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, а потім здійснювала перекидання резервів для підсилення свого окупаційного контингенту на півдні України.
Окрім цього, Кримський міст був своєрідним символом показної всемогутності і вседозволеності Росії. Тривалий час вважалося, що його неможливо знищити через міцність конструкції і посилений захист. Військові експерти називали міст найбільш захищеним об'єктом Російської Федерації.
Однак 8 жовтня 2022 року о 6-й годині ранку на Кримському мосту пролунало кілька вибухів і спалахнула сильна пожежа. Як з'ясувалося трохи згодом, на автомобільній частині мосту вибухнула вантажівка невідомого походження, спричинивши займання залізничних цистерн з паливом, які у той момент транспортувались у Крим товарним потягом паралельною гілкою мосту.
Після того як фото та відеокадри палаючого мосту облетіли весь світ і приховувати інцидент стало неможливо, представники російської влади спочатку говорили про займання цистерни з паливом на товарному поїзді, пізніше заявили про вибух вантажівки на автомобільній частині мосту, щоразу запевняючи, що "все під контролем". Та вже за кілька годин після вибуху з'ясувалося, що Крим виявився відрізаним від Росії: продаж залізничних квитків було зупинено, а автобусні рейси скасовано.
Ще до кінця першої доби стало відомо, що внаслідок вибухів та пожежі було пошкоджено 1,3 кілометра залізничного полотна і повністю знищено два прольоти автомобільної гілки мосту. А через тиждень з'явилося розпорядження уряду РФ, згідно з яким повністю відновити пошкоджений вибухом Кримський міст росіяни планують до 1 липня 2023 року.
За даними британської розвідки, атака на Кримський міст порушила російське матеріально-технічне постачання до Криму та півдня України, зменшивши здатність Росії переміщувати військову техніку та війська в цей район залізницею чи автодорогою.
Смертельний "випуск" російських мобілізованих з ПТУ в Макіївці
Після того як 21 вересня 2022 року в Росії оголосили часткову мобілізацію, втрати російських військових в Україні помітно побільшали. Але один випадок, який трапився у місті Макіївка Донецької області, варто виділити окремо.
У ніч з 31 грудня на 1 січня 2023 року російських мобілізованих, розквартированих на території ПТУ №19, зігнали в одне приміщення дивитися новорічну промову президента РФ Володимира Путіна. В цей момент будівля, у якій перебувало близько 700 російських окупантів, була повністю знищена високоточними снарядами GMLRS з GPS-наведенням, запущеними з реактивних систем залпового вогню M142 HIMARS або M270 MLRS, що суті не змінює.
Інформація про значні втрати росіян швидко облетіла як український, так і російський інформаційний простір. Мережею ширились фото і відео з місця прильотів і називалась цифра приблизно 500 знищених росіян.
У російському міністерстві оборони інцидент прокоментували лише 2 січня, заявивши, що по базі армії РФ українські військові випустили шість снарядів з РСЗВ HIMARS, два з яких нібито збили, але інші потрапили у ціль. При цьому росіяни офіційно визнали загибель лише 63 російських військових, пізніше збільшивши цю цифру до 89. Вину ж у російському військовому відомстві переклали на загиблих, які попри заборону користувались мобільними телефонами і тим самим виказали своє розташування.
У вечірньому зведенні 2 січня Генштаб ЗСУ підтвердив удар у новорічну ніч по Макіївці, повідомивши про знищення і пошкодження до 10 одиниць ворожої військової техніки різних типів і зазначивши, що втрати особового складу окупантів уточнюються.
Згодом Управління стратегічних комунікацій ЗСУ заявило про 400 загиблих і 300 поранених росіян, що робить цей артилерійський удар однією з найбільш смертоносних атак української армії у розв'язаній Росією війні.
Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!