Кремль робить дивні рухи на двох АЕС, і це не "жести доброї волі". Інтерв’ю з майором Гетьманом

Ситуація навколо Запорізької атомної електростанції залишається напруженою, незважаючи на те, що російські окупаційні війська нібито залишають цей об’єкт, але відбуваються певні дивні рухи. Не варто припускати, що ворог готовий робити "жест доброї волі". Він може готувати неядерний теракт та переслідувати три мети: суто військову, енергетичну та політичну. Передусім Кремль хоче звинуватити Україну в можливому теракті на ядерному об’єкті, не лише на ЗАЕС, а й на своєму – на Курській АЕС в Росії.

Тим часом Сили оборони України закріплюються на плацдармі поблизу Антонівського мосту. Вороже угруповання на лівому березі річки Дніпро отримало наказ знищити українських захисників за будь-яку ціну, але якщо ЗСУ вдасться добре закріпитися, наступ буде більш помітним. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Російські блогери-пропагандисти висловили побоювання щодо того, що Збройні сили України незабаром форсуватимуть річку Дніпро. Як ви розглядаєте таку перспективу? Чи дійсно це можливо на цей момент?

– Російське угруповання, яке перебуває на лівому березі річки Дніпро, так і називається – "Дніпро". В російських блогерів є претензії до нього – що вони не підготувалися, не "віджали" багато невеличких човнів й не зробили такий собі "річковий флот". Водночас речниця ОК "Південь" Наталія Гуменюк щодо ситуації на цьому напрямку просила посилатися лише на офіційну інформацію. Якщо хтось володіє інформацією від своїх джерел, її не варто оприлюднювати, щоб не допомагати ворогу.

На сьогодні там є плацдарми, які ми зайняли, – це офіційна інформація. Були повідомлення про те, що там нібито бачили важку техніку з нашого боку, поблизу Антонівського мосту. Ми утримуємо цей плацдарм і, зважаючи на все, на цьому напрямку будемо продовжувати наступальні дії. Куди саме – це вже вирішує наш Генеральний штаб.

Також є інформація про те, що російським військовослужбовцям, які входять в угруповання "Дніпро", віддано наказ за будь-яку ціну зруйнувати цей плацдарм, незважаючи на втрати живої сили та техніки. Для них це виглядає дуже небезпечно.

Якщо українські Сили оборони зможуть там потужно закріпитися, далі наші наступальні дії будуть більш помітними. Бо там таких ліній оборони росіянами не побудовано. Сподіваємося, що хай і не безпосередньо там, але на ділянках, де в росіян найбільш слабка оборона, українська армія атакуватиме ворога.

– З’явилася інформація про те, що близько 180 тисяч окупантів нині зосереджено на східному напрямку. Як ви думаєте, яка мета може ставитися перед цим угрупованням?

– Найімовірніше, тут пораховані й ті війська, які перебувають у Луганській області, тому що безпосередньо на східному напрямку – Мар’їнка, Авдіївка, Бахмут – набагато менше.

Та й звідки у ворога такі сили? Пригадаймо, що на початок повномасштабного вторгнення Росія зібрала угруповання близько 300 тисяч. Мобілізація в Росії відбувається, як то кажуть, абияк. Звідки Росія могла взяти 180 тисяч саме на цьому напрямку? Цю інформацію треба перевіряти. Це виглядає щонайменше суперечливо.

– Запитання щодо Криму. Наталія Гуменюк повідомила про те, що кримські окупаційні чиновники таємно вивозять свої родини та майно з півострова. Причому цей процес триває кілька місяців. Водночас президент України Володимир Зеленський заявив про те, що не може бути закінчення війни без звільнення Криму. Як ви розцінюєте такі перспективи?

– Є й інша цікава інформація – про те, що велика кількість машин вишикувалася безпосередньо на в’їзд у Крим. Це не військові машини, але серед них багато вантажівок. Можливо, Росія маскує, що перевозить туди військову техніку, але для чого їй маскуватися?

Там відбуваються дивні речі з погляду того, що в Крим заїжджає велика кількість вантажних машин. Можливо, їх мають використовувати саме як транспорт, яким щось будуть вивозити з півострова.

Інформація про вивезення родин та речей озвучувалася й раніше. Аксьонов та решта роблять це таємно, тому що там і так доволі панічні настрої. Ті війська, які перебувають у Криму, чудово розуміють, що коли буде перерізано шляхи постачання суходолом з РФ, коли українська армія вийде на узбережжя Азовського моря, залишиться лише Кримський міст, яким неможливо перевезти велику кількість вантажів, адже залізничне сполучення зруйновано.

Суспільство там і так демотивовано. Якби ця "евакуація" стала відома широкому загалу, можна було б очікувати актів непокори.

– Останнє запитання – щодо Запорізької АЕС. Була інформація про те, що окупанти нібито залишають станцію. Водночас озвучуються побоювання щодо того, що ворог готує теракт на ЗАЕС. За вашими оцінками, чи можна розглядати цю деокупацію як "жест доброї волі"?

– Речниця російського МЗС вже заявила, що нібито Україна готує теракт на ЗАЕС. Станцію вже залишили представники "Росатома". Нібито обслуговуючому персоналу АЕС було запропоновано виїхати. Частина військовослужбовців, які там перебували, також були звідти виведені.

Це навряд чи схоже на "жест доброї волі". Скоріше, це підготовка до якогось теракту.

Це не обов’язково має бути теракт з викидом радіоактивних елементів. Це може бути спроба зруйнувати обладнання, яке безпосередньо перетворює енергію, яку виробляє атомний реактор. Тому радіоактивного забруднення місцевості може й не статися.

Тут є й інші сценарії. Наступний сценарій – замінувати АЕС перед виходом й передача її під контроль МАГАТЕ. А коли станція опиниться під нашим контролем, окупанти дистанційно влаштують якесь руйнування, щоб звинуватити в цьому нас.

У цьому контексті я хочу нагадати про Курську АЕС в Росії. Там також відбуваються дивні рухи. Є припущення, що росіяни мінують цю станцію, щоб звинуватити Україну у вчиненні теракту за допомогою далекобійних дронів, ракет чи чогось іще.

Це може бути певним політичним дійством, щоб продемонструвати усьому світові, що Україна – ненадійний партнер, що з нами не варто мати справу і що ми не можемо самостійно обслуговувати атомні електростанції.

Отже, в цьому можна побачити кілька аспектів. Військовий – забруднення території, щоб унеможливити тут просування українських військ, енергетичний – зруйнувати станцію, аби спричинити проблеми в українській енергетиці, політичний – вчинити теракт на АЕС й звинуватити нас.

Це основні напрямки. Можливо, розглядається й ще якісь варіанти. Дуже складно прогнозувати дії божевільного. Але те, що я перерахував, виглядає доволі реалістичним.