Денісова: нам телефонують зневірені та розгублені родичі полонених і зниклих безвісти – допомагаємо всім. Інтерв'ю

Внаслідок повномасштабної війни, яку розв'язала Росія, багато українців втратили зв'язок із рідними – як з військовими, так і з цивільними. Для допомоги полоненим та їхнім родичам громадська організація "Український центр захисту прав людей" ініціювала новий проєкт.

Голова правління організації, ексомбудсменка Людмила Денісова в інтерв'ю OBOZREVATEL розповіла про труднощі, з якими стикаються українці під час розшуку своїх рідних, та отримання статусу, про бюрократичну тяганину та алгоритм дій. І найголовніше – чим може допомогти новий проєкт Центру.

– Ситуація з полоненими українськими військовослужбовцями та цивільними дуже болісна для всіх нас. Найважче, звичайно, родичам зниклих – насамперед через невідомість. Як дізнатися, де перебуває близька людина?

– Відповідно до порядку, встановленого нашим законодавством, до пошуків зниклих безвісти залучено багато державних органів: це Координаційний штаб із поводження з військовополоненими, Об'єднаний центр СБУ з пошуку та звільнення полонених, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Національна поліція та інші.

Дорожня карта, розміщена на офіційному сайті ГУР, передбачає "алгоритм дії родичів щодо їхніх звернень до органів державної влади, які займаються питаннями пошуків", згідно з яким сім'я має звернутися щонайменше до п'яти органів державної влади.

Крім того, в Україні створено згідно зі ст. 122 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими (III) та ст. 136 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (IV) Національне інформаційне бюро. Воно збирає та узагальнює дані про військовополонених, загиблих, зниклих безвісти, незаконно затриманих окупантами цивільних, а також інформує заявників про включення даних про цих осіб до відповідного реєстру. До цього органу може звернутися кожен громадянин та повідомити про зникнення близької людини.

Координаційний штаб при ГУР передає в МКЧХ інформацію про зниклих безвісти, а комітет має отримати інформацію про перебування цих людей у полоні. Потім штаб повідомляє сім'ї про підтвердження чи непідтвердження факту перебування українця в полоні в Росії чи на тимчасово окупованих територіях.

Однак через відсутність єдиного органу, визначеного державою для комунікацій, сім'я місяцями не має інформації про долю родича, що розшукується, і не знає, який державний орган повинен дати відповідь про місцезнаходження розшукуваного.

– Чому важливо якнайшвидше отримати офіційне підтвердження/статус, що близька людина є зниклою безвісти? Хто надає цей статус?

– Через відсутність чіткої та повної інформації про кількість зниклих безвісти, полонених та тих, кого країна-агресор позбавила особистої свободи, ускладнюється пошук зниклих осіб, і відповідно отримання ними та їхніми рідними статусу та можливості реалізувати свої права на державні гарантії.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про правовий статус осіб, які зникли безвісти за особливих обставин" такою особою є зниклий безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного або техногенного характеру.

Цим же законом визначено правовий статус зниклих безвісти та забезпечено правове регулювання відносин, пов'язаних із встановленням та обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб та їхніх рідних.

Члени сім'ї особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України, лише після набуття відповідного статусу. Тому важливим є визначення правового статусу особи, з якою втрачено зв'язок та місцезнаходження якої невідоме.

Відповідно до Закону, людина набуває статусу зниклого безвісти за особливих обставин з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, які зникли безвісти за особливих обставин. При цьому дані мають бути внесені протягом 24 годин із моменту їх отримання. Власником реєстру є Міністерство внутрішніх справ України.

– З якими бюрократичними перепонами стикаються українці, які постраждали від війни? Які труднощі в отриманні статусу?

– На виконання Закону України "Про соціальний та правовий захист громадян, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи через військову агресію проти України, та членів їхніх сімей", ухвалено постанову Кабінету міністрів від 15 листопада 2022 року №1281.

Цією постановою передбачено створення при Мінреінтеграції Комісії з питань встановлення факту обмеження особи особистої свободи через військову агресію проти України, порядок призначення та виплати допомоги громадянам, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи, а також створення та ведення Єдиного реєстру. Ця комісія повинна ухвалювати рішення щодо встановлення факту позбавлення громадян особистої свободи, а також рішення щодо членів сімей таких громадян про їхнє визнання членом сім'ї громадянина, позбавленого особистої свободи. За нашою інформацією, комісія не функціонує належним чином.

– Чула про непросту ситуацію з реєстрами. Чи можете розповісти докладніше про це?

– Відповідно до ст. 4 Закону України "Про правовий статус осіб, які зникли безвісти за особливих обставин" має бути створений Єдиний реєстр осіб, які зникли безвісти за особливих обставин. Крім того, з 19 листопада 2022 року набрав чинності Закон України "Про соціальний та правовий захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей", яким передбачено запровадження Єдиного реєстру осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Для отримання соціальних гарантій, встановлених законодавством України для осіб, які зникли безвісти за особливих обставин, та осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також членів їхніх сімей, необхідно перебувати у відповідних реєстрах. За наявною інформацією, ці реєстри ще не створено.

– Чи відрізняється процедура, яка була до повномасштабної агресії Росії, від того, що відбувається зараз? Чи є відмінності у здобутті статусу військовослужбовцем та цивільною особою?

– Закон України від 26 січня 2022 року №2010-IХ "Про соціальний та правовий захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" поширюється і на громадян, яких РФ позбавила особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ще 2014 року.

Відповідно до цього ж Закону з 19 листопада 2022 року цивільні полонені нарівні з військовополоненими, а також члени їхніх сімей мають рівні права на соціальний та правовий захист.

– Знаю, що ви запустили новий проєкт – "Центр допомоги полоненим та членам їхніх сімей". Чи не дублює він уже чинні органи/структури? У чому різниця?

– Працюючи зі зверненнями громадян, спілкуючись з рідними та близькими безвісти зниклих чи полонених, а також із представниками органів державної влади, ми зрозуміли, що людям необхідна кваліфікована юридична допомога, консультаційна підтримка, посередництво у комунікації та взаємодії з органами влади.

Центр допомоги полоненим та членам їхніх сімей допомагає сім'ям як військових, так і цивільних, які потрапили в полон країни-агресора або зникли безвісти. Це і юридичні консультації, і супровід в отриманні статусу та належних грошових виплат, а також надання гуманітарної допомоги.

Діяльність центру не дублює роботу державних органів та служб. Ми допомагаємо нашим громадянам звернутися до відповідного органу для пошуку їхніх рідних та близьких, роз'яснюємо їхні права та механізм реалізації.

Нам дзвонять зневірені та розгублені родичі полонених, тих людей, що зникли безвісти, – допомагаємо всім! Ми складаємо заяви, надсилаємо запити до відповідних органів від імені родичів, оскільки вони іноді фізично не можуть це зробити. Деякі перебувають на тимчасово окупованих територіях або ж у місцевості, де немає інтернету тощо.

– Центр взаємодіє з держструктурами та міжнародними організаціями?

– Ми взаємодіємо з державними органами та компетентними службами, які уповноважені на ведення списків, реєстрів, надання відповідного статусу, ухвалення рішення про встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок військової агресії проти України, а також безпосередньо здійснюють пошук та звільнення з полону. Також взаємодіємо з делегацією Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, Міжнародною комісією зі зниклих безвісти (ICMP). Плюс до цього співпрацюємо з правозахисними організаціями та благодійними фондами.

– Яку допомогу надає держава сім'ям полонених? Фінансові виплати йдуть тільки військовослужбовцям, які потрапили в полон? Наприклад, така ситуація: глава сім'ї, цивільний, потрапив у полон, а його дружина залишилася сама із трьома дітьми. Чоловік був єдиним годувальником. Що робити? Чи є якісь варіанти? Чи може у цій ситуації допомогти ваш Центр?

– Держава надала відповідні гарантії соціального захисту членам сімей полонених. Але для того, щоб родичам реалізувати своє право, отримати певний статус і мати можливість отримувати встановлені державні виплати, необхідно пройти через бюрократичні та складні процедури подання звернень до Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Міністерства реінтеграції, Уповноваженого із питань осіб, зниклих безвісти, Нацполіції, інших державних органів та дочекатися рішення відповідної Комісії.

Я вважаю, що приділяється недостатня увага з боку державних органів до родин як військовополонених, так і цивільних полонених. Зокрема, необхідний моніторинг отримання членами сім'ї, які залишилися без годувальника, належних їм соціальних виплат, а також вирішення інших гуманітарно-соціальних потреб сім'ї – і це вже питання органів місцевого самоврядування.

Фактично лише менше місяця тому законом "Про соціальний та правовий захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" держава надала соціальні гарантії цивільним бранцям нарівні з військовополоненими.

Постановою № 1281 від 15.11.2022 КМУ затвердив порядок призначення та виплати допомоги особам, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Щорічна державна грошова допомога надається особі, щодо якої встановлено факт позбавлення особистої свободи або членам її сім'ї під час перебування такої особи у місцях несвободи, у розмірі 100 тис. грн.

Крім того, держава надає ще одноразову грошову допомогу особі, щодо якої встановлено факт позбавлення особистої свободи після її звільнення у розмірі 100 тис. гривень.

Наш центр може допомогти сім'ї у правильному оформленні звернення, допомогти у складанні заяв та їх відправленні до відповідного органу для отримання виплат. Але ще раз звертаю увагу на те, що ці виплати можуть отримати члени сім'ї, коли встановлено факт позбавлення особистої свободи.

– У якому режимі працює гаряча лінія, яку запустив Центр? Можете розповісти, з яких регіонів уже телефонували і з якими питаннями, проханнями про допомогу?

– Ми приймаємо звернення громадян на номер гарячої лінії 0 800 33 07 09 з 9.00 до 18.00 з понеділка до п'ятниці. Якщо ви зателефонували в неробочий час або у вихідні дні, кожен ваш дзвінок фіксується. Ви можете залишити нам голосове повідомлення. Ми обов'язково з вами зв'яжемося, і жодне звернення не залишиться поза увагою!

Щодо безпосередньо звернень, то нам телефонують практично з усіх регіонів України. Серед недавніх звернень – із Житомирської, Івано-Франківської, Одеської, Дніпропетровської, Київської областей.

Більшість громадян звертаються по допомогу в пошуку зниклих безвісти чи полонених, отриманні статусу та відповідних виплат. У кожного, хто звернувся, ми обов'язково цікавимося і їхніми гуманітарними проблемами. Разом із нашими партнерськими громадськими організаціями, благодійними фондами допомагаємо людям у забезпеченні найнеобхідніших першочергових потреб: від памперсів і ліків до сприяння можливості отримати складну медичну допомогу (операцію) та реабілітацію.

– Знаю приклади, коли сім'ї наших військових не встигли виїхати з окупованої території, наприклад із Запорізької, Херсонської областей. Надіслати звернення за допомогою звичайної пошти вони не мають можливості, зателефонувати на номери українських операторів – теж. Ці люди, які фактично опинилися заручниками, можуть звернутися до вас електронною поштою?

– На електронну пошту contakt@uhrc.org.ua ми отримуємо звернення наших громадян, які перебувають на територіях, тимчасово окупованих РФ.

Наприклад, до Центру звернулася мама, яка мешкає на території Запорізької області, тимчасово окупованої РФ, яка шукає сина. Після місячного перебування в Донецькому СІЗО її сина перевели до Оленівської колонії. Подальша доля сина матері невідома. Наші спеціалісти будуть робити всі необхідні запити, щоб права жінки та її сина були реалізовані.

– Ще один важливий нюанс щодо українців, які опинилися в окупації. Вони можуть розраховувати на анонімність та нерозголошення даних? Адже, наприклад, мамі військовослужбовця з "Азова" загрожує величезна небезпека, якщо окупанти дізнаються, хто вона.

– Ми працюємо в межах законодавства України у сфері захисту персональних даних.

– Центр займається тільки зниклими після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022-го чи починаючи з 2014-го року?

– До нас може звернутися будь-який громадянин з будь-якого питання. Кожне звернення буде розглянуто та забезпечено зворотний зв'язок. Російсько-українська війна триває майже дев'ять років. За ці роки Росія позбавила свободи багатьох українців. Ми готові підтримати кожного!

За даними СБУ, станом на момент повномасштабного вторгнення в незаконному ув'язненні перебували 314 громадян України (233 – у так званих "ДНР", 81 – у "ЛНР"), з них 44 військовослужбовці та 33 жінки. Ще 258 людей вважаються зниклими безвісти.

За час окупації Криму РФ за політично-релігійними мотивованими звинуваченнями позбавила особистої свободи 155 громадян України, з яких 146 незаконно ув'язнено та 9 осіб позбавлені права на свободу пересування.

27 наших громадян перебувають у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим, 119 – на території Російської Федерації.

Від беззаконня та свавілля окупаційної влади в Криму особливо страждають кримські татари. Їх зараз ув'язнено 107, з них 19 утримують у тимчасово окупованому Криму, а 88 – у Російській Федерації. Вже засуджено 78 осіб та 29 підслідних та підсудних, з яких 17 утримуються у слідчих ізоляторах Ростовської області РФ, а 12 перебувають у слідчому ізоляторі Сімферополя. Я особисто знаю багатьох кримчан, у яких рідні перебувають у російських в'язницях.

Наші громадяни потребують допомоги своєї країни. Не можна ділити їх за датою затримання агресором! Кожен українець гідний того, щоби за нього боролися.

– Дуже багато українців виїхали за кордон у лютому-березні 2022 р. Як можна знайти того, хто виїхав? Наприклад, родичі були в окупації та втратили телефони.

– Відповідно до статті 136 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (1949) в Україні створено Національне інформаційне бюро. Однак можна телефонувати і на нашу гарячу лінію 0 800 33 07 09. Ми обов'язково роз'яснимо порядок розшуку та допоможемо звернутися до відповідних органів.