Марс, бог війни, прокинувся і крокує до своєї мети: інтерв’ю з полковником Черником

Марс, бог війни, прокинувся і крокує до своєї мети: інтерв’ю з полковником Черником

Країна-агресор Росія щодня більш активно генерує агресивну стратегію, зокрема, проти країн НАТО. Частково це пропагандистський трюк, частково реальний план прямого зіткнення з арміями Альянсу, частково – особисте божевілля глави Кремля Володимира Путіна, який може наважитися на цей крок, незважаючи на відсутність достатніх ресурсів. Армія країни-агресора не має шансу виграти у конвенційній війні із західним світом, тобто такій, що ведеться традиційними озброєннями, без застосування ядерної зброї.

Сьогодні світ, де міжнародна система відносин знищена, поділений на умовні південь та північ. Росія відкрила скриньку Пандори, світ перебуває у передвоєнному стані. Марс, бог війни, прокинувся. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив військовий експерт, полковник запасу Петро Черник.

– Останнім часом ми дедалі частіше бачимо повідомлення про те, що країни Європи починають усвідомлювати реальну небезпеку прямого протистояння з армією Росії. Чи вважаєте ви, що такий варіант дійсно можливий, зокрема, враховуючи можливості російської окупаційної армії?

– Від божевільних можна чекати чого завгодно і виключити такий варіант ніхто не може. Але в частині того, чим воювати, то я не розумію, на що вони розраховують. Це так само, якби неандертальці пробували воювати з професійними найманцями. Перші озброєні списами і кам’яними сокирами, а в других є гелікоптери. Приблизно так виглядає зараз російська армія проти країн НАТО.

Але тут може бути серйозний і доволі очікуваний з боку Росії інформаційний вкид. Чому? Вони зазнають поразки в Україні, а ми знаємо, що будь-яка тиранія тримається виключно на пропаганді. І Путіну треба нескінченно генерувати стратегію. Мовляв, ми настільки сильні і могутні, нас боїться НАТО, вони вважають, що ми будемо на них нападати. Якщо така Росія не потрібна світу, то і світ не потрібен…

Якщо ми виносимо за дужки ядерну складову, то у конвенційному сенсі у Росії проти країн НАТО немає жодного шансу як такого. Вони не можуть пройти армію України. То як їм проходити сукупну Балтію і Польщу, де стоїть американський контингент, який буде воювати?

Війна в Україні, мапа бойових дій, схід, 22 січня 2024 року. Джерело: deepstatemap.live

Тому насправді це дуже складна гра складного політичного характеру Путіна персонально як у пропаганді, спрямовані на своє власне населення, так і на собі подібних. Адже ми маємо пам’ятати, що він мусить генерувати силу, бо інакше його з’їдять власні хижаки.

Плюс, як би дивно це не звучало, така гра Путіна певною мірою вигідна і самим країнам НАТО. Бо Європа лежить у філософії пацифізму. Населення треба будити, доводити, що світ змінився. Під час останнього візиту в Київ Ріші Сунак сказав дуже мудрі слова: ми перебуваємо не в поствоєнному, а в передвоєнному світі. Наголошую: не в Європі, не в Євроатлантичному просторі, а в світі. І він правильно це сказав. Попереду великий каскад важких і найрізноманітніших воєн.

Нині є наша як така, ХАМАС вдарив по Ізраїлю, Близький Схід може вибухнути новою війною. Не кажучи вже про американо-китайське протистояння і потенційну війну на Тайвані.

Війна в Україні, мапа бойових дій, південний схід, 22 січня 2024 року. Джерело: deepstatemap.live

Скринька Пандори відкрита повністю. Московити її відкрили. І європейські демократичні столиці абсолютно добре розуміють, що треба будити не лише еліту, але й народ. Така наша реальність. Але наголошую: зараз у цій ситуації більше пропаганди, аніж реального змісту. У конвенційному сенсі в росіян немає жодних шансів.

– Ви сказали, "якщо ядерну складову виносити за дужки". Але ж вона є. І ми бачили, як ще зовсім нещодавно, а можливо, й досі Захід враховує фактор "мавпи з гранатою". Чи може ця "мавпа" дійсно застосувати її?

– Може. Наведу зрозумілий приклад. Коли 1945 року вибухнула перша ядерна бомба, яку випробували американці, буквально за кілька місяців у США утворився інтелектуальний клуб, який називається Doomsday Clock – "Годинник Судного дня".

Годинник Судного дня. Джерело: thebulletin.org

Це інтелектуальна концепція, яка обчисляє потенційну небезпеку загибелі людства від ядерного апокаліпсису. 1962 року, коли кипіла ядерна криза на Карибах, на Кубі, коли Хрущов уже віддав наказ знімати з ядерних ракет захисні оболонки і готувати їх до удару по Америці, тоді інтелектуали порахували, що до апокаліпсису залишилося 2 хвилини. Це при тому, що персонально Хрущову нічого не загрожувало, а про розпад Радянського Союзу в той час ще не йшлося.

А зараз цей годинник посунули на 30 секунд уперед. Це дуже багато. Не на секунду, не на дві, а на тридцять. Причому вони дуже довго рахували. Коли почалося широкомасштабне вторгнення, про цю концепцію нічого не було чути. Я дуже ретельно відстежував, але вони заговорили про це аж через пів року.

Чому заговорили так пізно? Невже не могли порахувати швидше? Тому що це математика. Це не просто аналіз. Там 16 нобелівських лауреатів у галузі точних наук. Вони використовують суперкомп’ютери, в які закладають мільярди змінних, які рахують потенційні сценарії. І якщо вони посунули стрілку на 30 секунд уперед, як думаєте, вони знали, що вони роблять?

Де точка неповернення – ніхто не знає. Путін нелегітимний і нелегальний. У нього підозра в міжнародному суді, її скасувати неможливо.

Війна в Україні, мапа бойових дій, південь, 22 січня 2024 року. Джерело: deepstatemap.live

– Ви вже згадали знакову заяву британського прем’єра про те, що світ перебуває у передвоєнному стані. На цьому тлі озвучуються оцінки, що військово-промислові комплекси країн НАТО, які до недавнього часу фактично згорталися, а не набирали обертів, має швидко надолужити свої можливості. Але допоки цього не сталося, ці ВПК перебувають у досить слабкому стані. Чи погоджуєтеся ви саме з такими оцінками?

– Все йде в порівнянні. Порівняно із завершальним етапом Холодної війни зразка кінця 1980-х він, звичайно, виглядає слабким. Загальні запаси зброї і темпи виробництва суттєво нижчі. Але порівняно з іншими ВПК на планеті Земля ніщо не співмірне з воєнно-промисловим потенціалом США. Але до масштабованого випуску воєнних ресурсів, який був наприкінці Другої світової війни, ще доволі далеко.

Отже, ми не повинні виходити із загального світового контенту. Ми бачимо, як на зміну окремим країнам приходять коаліції. Ми бачимо, як вже склався Глобальний Південь на противагу великій Глобальній Півночі. Там 2 мільярди людей. Очевидно, що система міжнародних відносин знищена. І в жоден інший спосіб, окрім збройового, вузлові питання на планеті не будуть розв’язуватися.

Марс, бог війни, прокинувся і крокує до своєї мети. Крапка.