Завершився червень і разом із ним перший етап літньої наступальної кампанії російських окупаційних військ. І результати місяця як за кількістю втрат РОВ, так і за захопленими територіями викликають гострий дисонанс. Хоча насправді, наскільки б це парадоксально не звучало, ці цифри свідчать як про провал наступу окупантів на початковому етапі, так і про виснаження російської армії.
Хочу одразу сказати, що цього місяця не було встановлено абсолютних рекордів за категоріями, але кожна з них була показова саме в питаннях виснаження РОВ. Як завжди, свій огляд почну з втрат особового складу окупантів, до якого в нас часто підв'язана одразу і статистика його просування та захоплення територій України.
У червні російські окупаційні війська втратили 32 420 осіб. Це найнижчий показник втрат РОВ з квітня 2024 року і мінімальний з початку 2025-го.
Під час минулого огляду ми вже говорили про те, що стало причиною зниження втрат російських військ. Це комплекс причин: тактика ведення штурмових дій РОВ (штурми по 2-3 людини замість відділення або роти), інтенсифікація застосування fpv-дронів (як попередня, так і така, що супроводжує штурми) і низка інших.
Також до причин можна віднести повільний перехід і самих Сил оборони України від режиму протистояння класичній російській армії з великою кількістю техніки до протистояння РОВ з основним ударним потенціалом, яким стають піхота з ЛТЗ (легкими транспортними засобами) та fpv-дрони.
І поки цей процес адаптації триває... із затримкою в оперативності щонайменше на пів року, негативно корелюється співвідношення втрачених територій до втрат РОВ.
У червні російські окупанти захопили 497 км² територій України, зазнавши втрат у 32 420 особового складу, зважаючи на що пропорція становить 65 тіл/1 км², що, знову ж таки, є найнижчим показником не тільки з початку цього року.
Нагадаю, що у 2024 році пропорція в середньому становила 128 чол./1 км², у січні 2025-го – 150/1 км², у лютому – 190/1 км², протягом квітня – 194/1 км². Тобто впродовж першого кварталу року зберігалася тенденція зростання втрат РОВ у співвідношенні з кілометром захоплених територій.
Варто зазначити, що тенденція набула негативного характеру з березня цього року.
З іншого боку, якщо, на перший погляд, усе так добре у РОВ з цією пропорцією, то чому Москва вкотре запросила у Пхеньяна північнокорейських військових? Також питання – чому за низкою напрямків посилення наступів і підкріплення сил противника здійснюється за рахунок сусідніх підрозділів, а не якогось резерву з-за Уралу?
Відповідь проста: РОВ зараз воює на межі того людського ресурсу, який вони здатні компенсувати мобресурсом щомісяця. Щойно зростання втрат відновиться і вийде за межі 40 тис. на місяць, це кардинальним чином вплине на пропорцію втрат і захоплених територій.
У червні російські окупаційні війська втратили 111 танків.
Це найнижчий показник за період з травня 2023 року. Це і демонстрація тенденції виснаження РОВ у компоненті ОБТ і тотальної економії танків у російських військах.
Аналогічна історія і з бойовими броньованими машинами. У червні РОВ втратили 272 ББМ, що також є антирекордом втрат з травня 2023 року.
Протягом червня російські окупанти здійснили лише одну механізовану атаку з великою кількістю ББМ, але, втративши 15 одиниць техніки, навіть не доїхали до безпосередньої лінії зіткнення.
У російських військах функції ББМ повсюдно замінили цивільні автомобілі та інші легкі транспортні засоби – квадроцикли, баггі та мотоцикли.
У червні РОВ втратили 1 227 одиниць ствольної артилерії, що не є рекордом, але являє собою досить високий показник.
Проте за зверненнями Москви до Пхеньяна в питаннях надання допомоги щодо техніки можна помітити, що це стосується саме артилерії.
З цього, а також із присутності в зоні бойових дій у РОВ великої кількості дуже старих радянських зразків ствольної, буксованої артилерії можна зробити висновок, що з цією компонентою в російської армії найближчим часом виникнуть такі самі труднощі, як і з основними бойовими танками і ББМ.
Загалом саме такий результат і був очікуваний до другої половини 2025 року – виснаження артилерійської компоненти противника. Цей процес ми зараз і можемо спостерігати.
У червні РОВ втратили 26 реактивних систем залпового вогню, що нічим не відрізняється від середньостатистичного показника – за винятком того, що серед ліквідованих систем була північнокорейська 240-мм М1991.
Крім північнокорейської РСЗВ, нашим військам як цілі трапляються гомункулуси, що являють собою схрещування флотських реактивних бомбометів типу РБУ-1200, РБУ-6000 з шасі МТ-ЛБ, БМП-1, Т-72, Т-80, Урал-4320 і навіть станинами зенітних установок ЗУ-23-2!
Окремо варто відзначити і той факт, що РОВ дедалі частіше стали використовувати північнокорейські буксовані легкі 107-мм РСЗВ Type-75.
Російські окупаційні війська протягом червня втратили 17 систем протиповітряної оборони.
Це є середньостатистичним показником без сюрпризів, але й демонструє системну роботу українських військ та спецслужб у сфері нейтралізації цієї компоненти.
Давно ми не згадували цю категорію під час щомісячних оглядів втрат РОВ. Не згадували, оскільки здебільшого це були поодинокі втрати, без особливих рекордів. Але тільки не в червні.
Завдяки феноменальній операції СБУ "Павутина", а також кільком менш масштабним ударам по російських аеродромах у червні ПКС РФ втратили 48 бойових літаків тактичного і стратегічного значення.
Від початку повномасштабного вторгнення це третій показник втрат РОВ цієї компоненти і найвищий з квітня 2022 року!
У червні РОВ втратили 3 371 одиницю автомобільного транспорту, що не є абсолютним рекордом, і варто зазначити, що російські війська впродовж місяця найменше застосовували ЛТЗ.
Це також є демонстрацією обмежених можливостей, які стали виникати у РОВ у міру наростання протягом усього 2025 року втрат у категорії легких транспортних засобів.
Тільки з початку 2025 року в зоні бойових дій російські війська втратили понад 21 тисячу одиниць автотранспорту. Зрозуміло, тут навіть "жигулями", "буханками" та мотоциклами не обійтися. З такою інтенсивністю втрат у якийсь момент і їх на всіх вистачати не буде, і старі, перевірені часом м'ясні штурми знову стануть актуальними.
Так і сталося.
У цій категорії в червні втрати у РОВ не являли собою якийсь феноменальний показник і склали 18 одиниць. Що цілком закономірно.
У червні російські окупаційні війська завершили першу фазу свого літнього наступу з досить посереднім результатом – 497 км². І хоча втрати РОВ не продемонстрували якихось серйозних рекордів, помітно очевидне виснаження цілої низки категорій.
РОВ стали набагато менше застосовувати в зоні БД броньовану техніку, ОБТ і ББМ, знижується присутність ствольної артилерії, реактивні системи дедалі частіше замінюються або північнокорейськими зразками, або гомункулусами.
Примітно й те, що в російської армії зменшується і кількість легких транспортних засобів, що застосовуються під час штурмів. Дедалі частіше віддається перевага штурмам піхотою, невеликими групами.
Таким чином, розв'язання питання з наступом РОВ зараз лежить у площині розв'язання проблеми з їхнім людським ресурсом, який переважає. Проблематика підвищення втрат противника має стати однією з основних найближчим часом – з урахуванням успішності виснаження механізованої компоненти.
Щось мені підказує, що до кінця повномасштабної війни за низкою категорій серед втрат РОВ рекордів ми вже ніколи не побачимо. А все тому, що...
Демілітаризація і денацифікація армії Росії проходить чітко за планом.
Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA і групи "Інформаційний спротив".