Ми можемо поставити Росію на коліна й дотиснути до перемовин: експерт Нарожний озвучив прогноз

Силам оборони України вдалося стабілізувати ситуацію на фронті. Незважаючи на шалений тиск, який продовжує чинити російська окупаційна армія, цей тиск не конвертується у територіальні досягнення. Проте, говорити про перелом у війні ще зарано, адже в України є проблеми з нестачею людей, засобів артилерії та з авіацією.

Україна отримає суттєву фінансову допомогу для посилення ППО, але може виникнути ситуація, коли навіть не гроші буде неможливо купити ракети до систем Patriot через те, що їхнє виробництво обмежене. Втім, набагато кращим варіантом захисту від ворожих атак було б знищення виробництва ракет в Росії. Україна має усі можливості для того, аби зробити це і поставити країну-агресорку на коліна.

Вже до кінця поточного року Росію можна буде дотиснути до перемовин, але на повне припинення бойових дій і сталий мир сподіватися не варто, допоки для кремлівського диктатора Володимира Путіна це де-факто означатиме поразку у війні.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Павло Нарожний.

– Президент Литви Гітанас Науседа зробив дуже оптимістичну заяву. За його словами, позиції України у війні посилюються, а успішні атаки по Москві означають переломний момент, оскільки росіяни усвідомлять, що війна вже ведеться на їхній землі. Чи погоджуєтеся ви із такими висновками? Чи дійсно ситуація виглядає настільки оптимістично?

– Копіум дійсно витає в повітрі, але б я надто ним не захоплювався. Це дуже важливо, що війна тепер на російській території, що вони самі на власні очі можуть побачити, що це таке, відчути її в повітрі, на бензозаправках побачити дефіцит пального тощо. Але говорити, що ми вже перемогли, що це переломний момент, зарано.

Ми стабілізували фронт, і це дуже важливо. Ворог вже не може активно просуватися. Але для того, щоб зламати ворога, нам треба зламати, в першу чергу, їхню економіку. Тобто зробити так, щоб вони не могли експортувати нафту, газ, енергоносії – те, на чому тримається їхня економіка. Ми можемо це зробити, але це точно питання зусиль, не днів, а місяців, може, навіть року до того моменту, поки ми повністю поставимо їх на коліна.

І тут йдеться не тільки про дрони, тут має йтися про авіацію, про далекобійні ракети, які нам потрібні у великих кількостях, щоб це зробити. Отже, це лише перший крок, перша сходинка. Він помітний, він важливий, але це точно не кінець, це точно навіть не половина всіх зусиль, які нам треба зробити.

– Останнім часом також лунають досить позитивні оцінки ситуації на полі бою. Зокрема була інформація про те, що ще з кінця минулого року окупаційна армія втрачає більше захоплених територій, ніж їй вдається захопити. Чи бачите ви тут позитивну перспективу для нас?

– Ситуація досить цікава. Якщо ми все міряємо квадратними метрами, тоді у нас позитивність дуже гарна, тому що ми або в паритеті, або навіть звільняємо територію. Мікроскопічними темпами, але звільняємо.

Водночас важливий контекст – ми звільняємо територію на півдні України, Херсонську область, Запоріжжя, Гуляйполе, а втрачаємо на Донбасі. Тобто на Донбасі ворог просувається, поблизу Костянтинівки, поблизу Мирнограда, Покровська, черепашачим темпом, але просувається. Але це густонаселені райони, де щільність населення дуже велика, і ці райони мають для нас величезне значення. А звільняємо ми в основному південь України, де дуже мало населених пунктів і дуже мало людей.

Але в цілому ситуація стабільна. Навіть якщо відкинути цю історію, якщо умовно винести за дужки південь України, а розглядати виключно Донбас, то навіть ця ситуація для нас дуже позитивна. Це так званий логістичний локдаун на півдні України, і не тільки на півдні – тили противника знижують також на Донбасі, на Луганщині, на Харківщині.

Разом з тим не можна сказати, що в нас райдужна картинка. У нас все одно є проблема нестачі людей, тобто мобілізацію нам треба підсилювати. Нам треба працювати з різними родами військ. Наразі величезний фокус в нас робиться на дрони, але окрім того у нас величезні питання і по авіації, і по артилерії, отже, ці напрямки також треба підсилювати.

Щодо ППО – ми прекрасно розуміємо, що ворог ще буде виробляти, і довго буде виробляти ракети, якими буде бити по території України. Тому ситуація зараз умовно стабільна, якоїсь величезної загрози немає. Але сказати, що вона радужна, що ми завтра зможемо піти в наступ, особливо на Донбасі, не можна. Нам ще багато чого треба зробити для того, щоб ми змогли звільняти нашу територію значними темпами, щоб йшлося про десятки кілометрів.

– Чи згодні ви із думкою, що про жоден літній наступ ворога вже не йдеться? Ще кілька місяців тому експерти із пересторогою говорили про весняно-літній наступ, але наразі все дуже змінилося.

– Ворог вчиняє величезний тиск на фронті. Якщо ми подивимося зведення Генерального штабу, то бачимо, що за добу відбувається 200-250 боєзіткнень. З них 60-70% – це атаки ворога, а 30-40% – це наші контратаки і атаки. Ми бачимо в середньому 3 тисячі артилерійських обстрілів - це значне падіння в порівнянні з 2025 роком, колі в середньому було 4,5 - 5 тисяч обстрілів.

10 тисяч ударів дронами на добу - це типові цифри. Керовані авіаційні бомби - до 300 штук на добу. Росіяни сильно тиснуть, але це не конвертується в просування на фронті. Тиск є, просування немає.

– Останнє запитання - щодо 35-го "Рамштайну". За його підсумками союзники надають Україні дійсно потужну допомогу на суму 4 мільярди доларів. Зокрема, йдеться про підсилення нашої протиповітряної оборони. Чи вважаєте ви, що ця допомога дозволить нам також пережити зиму, адже вже зараз звучать побоювання, що наступної зими ворог буде ще більше задавати шкоди нашій енергетичній інфраструктурі.

– Передусім, було заявлено про видалення значних коштів на ППО. Але проблема не в цьому, а в тому, що навіть маючи гроші, не факт, що ми зможемо їх конвертувати в ракети. Виробник ракет до Patriot світі, по суті, один - це компанії Raytheon і Lockheed Martin. Вони виробляють обмежену кількість цих ракет, і нові ракети підуть на склади Сполучених Штатів, які вистріляли значну кількість в Ірані.

Тому сподіватися, що ми закриємо всі наші потреби, навіть маючи гроші, я б не став. Те, що зима буде важкою - це однозначно. Тут жодного сумніву немає. Ми можемо дотиснути ворога до якихось перемовин до зими, це абсолютно реально. Але сказати, що ми повністю припинимо бойові дії, вийдемо на перемир'я, на якийсь там сталий мир? В мене є певні сумніви, що це станеться. Тому що для Путіна це заморожування, цей умовний мир буде дуже важко продати росіянам як перемогу. Тому я думаю, що це малоймовірно.

Крім того, під час "Рамштайну" йшлося про далекобійну артилерію, що працює на відстань більше 30 км, і виділення коштів на далекобійні ракети - ракети як для ППО, так і для ударів по території Росії. І ці удари по території Росії абсолютно реально можуть поставити їхній ВПК на коліна. Ми можемо знищити їхнє виробництво ракет.

Це більш реальний сценарій, ніж закупити достатню кількість ракет для Patriot. Простіше знищити їхнє виробництво, аніж купити мільйони ракет, потрібних для того, щоб збивати всі ракети, якими вони стріляють по нам.

– Отже, якщо говорити про перспективу найближчого півріччя, то загалом прогноз більш позитивний, ніж негативний?

– Більш позитивний, це однозначно. Якщо порівнювати з тим, що було, скажімо, рік тому, то цей рік набагато більш позитивний.