Ми знайшли слабке місце "тіньового флоту" РФ, і вже не зійдемо: інтерв’ю з Заблоцьким

Випадки арешту чи ефективних ударів по кораблях "тіньового флоту" Росії почастішали, незважаючи на те, що країна-агресорка вдається до хитрощів: вимикає на кораблях транспондери, аби приховати факт завантаження танкера, змінює назву і прапор, під яким йде корабель тощо. Проте, Сили оборони дотримуються певних правил: завдають ударів лише по порожніх кораблях, аби уникнути екологічних наслідків від розливу нафти, та ціляться виключно у кормову частину судна, аби надовго вивести його з ладу.

Проте, є більш ефективний спосіб боротьби із ворожим "тіньовим флотом", аніж ганятися за кожним кораблем. Це удари по об’єктах нафтопереробки та транспортування нафти на суші, знищення усього виробничого ланцюга. "Ми знайшли слабке місце, і ми звідти вже не зійдемо, доки не досягнемо своєї мети. І ми її досягнемо", – заявив в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA військово-морський експерт, оглядач журналу Defense Express, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, капітан I-го рангу у відставці Володимир Заблоцький.

– 3 травня стало відомо про те, що Сили оборони вдарили по двох російських суднах тіньового флоту поблизу входу до порту Новоросійськ. І це не перша така хороша новина. Скажіть, будь ласка, наскільки це технічно складне завдання?

– В цьому регіоні використовуються безекіпажні катери, тобто морські дрони. Вони керуються дистанційно з материкової України і у взаємодії з засобами розвідки – повітряними дронами, супутниковою розвідкою - можуть контролювати практично всю акваторію Чорного моря.

Є комплекс інших засобів, які дозволяють визначати, які судна звідки йдуть, куди йдуть і з яким вантажем. Тобто вони бачать, куди йде танкери – в Новоросійськ. В Туапсе танкери вже не ходять. В Новоросійськ можуть іти танкери або казахстанські, з казахстанською нафтою і американською, або суто російські. Ці танкери перебувають у різних місцях. Казахи, звісно, просять нас не стріляти, а ми відповідаємо, що в нас війна.

Зверніть увагу, ми стріляємо не по кожному танкеру, а лише по тих, які йдуть порожніми, тобто в баласті. Чому? Аби не допустити забруднення навколишнього середовища. Так само ми не обстрілюємо судна на Балтійському морі. Отже, стріляємо лише по порожніх і виключно в кормову частину, туди, де знаходиться машинне відділення.

Після цього танкер вже непрацездатний, його не можна використовувати за призначеннями і треба ремонтувати або використовувати як плавуче сховище, де накопичують нафту. Але головне, щоб нафта не потрапила на ринок до замовників цього вантажу і не дозволила Росії заробити.

– Якими є основні маршрути кораблів російського тіньового флоту? На яких ділянках вони найбільш вразливі?

– Вони вразливі всюди, особливо поблизу кордонів з Росією, там, де вони завантажуються, бо в нейтральних водах їх знайти важко, адже вони вимикають автоматичну ідентифікацію AIS, простіше кажучи, на транспондері. Зокрема, через таку тактику з проблемами стикаються американці, які відловлюють іранські і російські танкери. Окрім того, танкери змінюють назву і роблять ще багато чого. Тому це досить складний процес, це не так просто робиться.

Але, коли ці кораблі рухаються, вони проходять певні "реперні точки". Наприклад, це турецькі протоки, Гібралтар, Суецький канал, Перська затока чи Малакська протока. На всіх цих точках чатують американські кораблі, кораблі союзників, і відловлюють російські кораблі. Тому час від часу ми чуємо, що знов когось спіймали. Але головне - не те, спіймали чи не спіймали. Головне – щоб було створено певну тенденцію, щоб відлякати решту, щоб вони цього не робили.

– Але ми розуміємо, що все одно залишаються країни, які сприяють обходу санкцій, запроваджених проти Росії. Які шляхи для російського тіньового флоту залишаються відкритими станом на зараз?

– Греція застосовує для цього свій цілком легальний флот. Греція – член Євросоюзу, член НАТО – заробляє на цьому. Греція блокувала 20-й пакет санкцій Євросоюзу, бо це ж прибутки, це ж гроші, це ж мафія. Тому там питання не стільки Орбана, скільки тіньових інтересів в Євросоюзі.

А решта… Там суто російських суден, під російським прапором, може, 15%, адже це зараз дуже токсично.

– Дійсно, російський прапор став токсичним, і ми бачимо дуже багато випадків, коли російські кораблі йдуть під іншими прапорами. Як можна визначити, що це все ж таки російське судно?

– Завдяки транспондеру, автоматичній ідентифікації. На радарі висвітлюється точка із назвою судна, його кодом, номером, країною. Це відкрита інформація, вона передбачена законодавством про мореплавство. Але такі судна навмисно вимикають транспондери і просто йдуть собі з точки А до точки Б, там перевантажують "чорний" вантаж, потім повертаються туди, де вони вимкнули транспондер, вмикають його знову і прямують ще кудись. В такому разі на радарі видно, що він нібито нікуди не ходив.

Але переміщення цих кораблів фіксує розвідка. Наприклад, судна, в які завантажують крадене зерно в Севастополі, Феодосії, Керчі, Бердянську або Маріуполі. Вони вимикають усе, прямують на завантаження, виходять, потім прямують до Новоросійська, оформлюють це як вантаж нібито російського зерна і йдуть собі далі в Єгипет, в Ізраїль.

До речі, в останньому скандалі з Ізраїлем Україна перемогла, в цьому питанні в нас є певні досягнення. Але це тільки початок, тому що таких вантажів дуже багато, вони прямують не лише в Ізраїль, але й в Єгипет, в Сирію, навіть в Бангладеш, де Росія хоче заробити.

– Насправді російський тіньовий флот налічує понад тисячу суден. Наразі відомо про кілька десятків випадків затримання або ураження таких суден. За вашими оцінками, наскільки це серйозний удар по ворогу?

– Передусім, сам вираз "тіньовий флот" – це самообман. Я погоджуюсь із паном Андрієм Клименком, моїм добрим знайомим і колегою, який вважає, що такого терміну взагалі не має бути. Чому? Тому що переважна більшість тих суден є цілком легальними. До прикладу, ті самі грецькі судна. Більшість компаній, які роблять це – невеличкі, які мають одне або два судна.

Решта тіньового флоту – це, може, десятка два, яких не шкода. Їх ловлять, перейменовують, змінюють власників, змінюють прапор. Пам'ятаємо ту епопею з танкером, на якому взагалі не було жодного прапора. Його намалювали на борту, і він перейшов під юрисдикцію Росії у відкритому морі. Вони не хотіли, щоб цей корабель побачили американці. Але його все одно зловили десь в Атлантиці. Там і готівка була, і багато іншого цікавого.

Тобто поняття "тіньовий флот" – дуже відносне. В них є рахунки в лондонських банках, до речі, навіть в сомалійських піратів. Пам'ятаєте історію з українським судном "Фаїна", яке захопили сомалійські пірати? Викуп переказували на певні рахунки. Отже, просто немає бажання цим займатися.

– Отже, ви вважаєте, що тиск на країну-агресора наразі недостатній?

– Ні, не зовсім. Україна запровадила свої санкції і, за різними оцінками, відмінусувала 20-30% російського нафтоекспорту. Яким чином? А тим, що вони б'ють не по суднах, не ганяються за кожним окремо, а перекривають цей експорт на суші – саме там, де нафту видобувають, де її переробляють, де її транспортують. Знищується весь цей ланцюжок.

Ми знайшли слабке місце, і ми звідти вже не зійдемо, доки не досягнемо своєї мети. І ми її досягнемо.

Це набагато ефективніше, ніж ганятися за окремими танкерами десь там по морях-океанах. А тим більше, що ті, хто ганяються, не дуже горять бажанням все це робити. Це і дорого, і може зачіпляти власні інтереси, адже

та сама Франція і Німеччина заробляють на російській нафті і газі. Я вже не кажу про Угорщину. Візьміть Туреччину – нібито наш партнер і союзник, але вона отримує з Росії газ і нафту. Отже, це дуже складне питання.

А в нас війна, а ми можемо робити те, що ми вважаємо за доцільне. Ми це робимо, і це набагато ефективніше, ніж ганятись за так званим тіньовим флотом, який є флотом, що знаходиться в тіні великого капіталу, який на цьому заробляє.