"Мініатюрні танки" стали критично важливими: у The Independent пояснили, що дає Україні застосування радіокерованих броньованих машин

'Мініатюрні танки' стали критично важливими: у The Independent пояснили, що дає Україні застосування радіокерованих броньованих машин

Сили оборони України через дефіцит особового складу все активніше використовують мобільних броньованих роботів. "Мініатюрні танки" здатні перевозити боєприпаси, евакуювати поранених і виконувати розвідку.

Виробляються вони переважно в Україні та коштують від 1 тис. до 64 тис. доларів залежно від моделі. Застосування на фронті роботів, які можуть виконувати небезпечні завдання замість людей, дозволяє зменшити ризик для життя військових. Про це йдеться в матеріалі британської газети The Independent.

Бойовий дроїд, оснащений кулеметом Browning M2. Ілюстративне фото. Джерело: Наземні роботизовані комплекси НРК / Telegram

"Роботи на колесах" для критично важливих місій

Як пише видання, на полі бою, переповненого смертоносними російськими дронами, українські військові дедалі частіше використовують маневрені броньовані машини з дистанційним керуванням для виконання критично важливих завдань та захисту особового складу від небезпечних операцій.

Українська армія особливо зацікавлена ​​у використанні цих "роботів на колесах", що нагадують мініатюрні танки, оскільки бореться з нестачею солдатів.

Ці універсальні машини здатні перевозити необхідні припаси, розмінувати небезпечні місця та евакуювати як поранених, так і загиблих, йдеться у статті.

"Воно не може повністю замінити людей. Я б сказав так: людина може туди зайти, але для людини це (іноді) надто небезпечно", – розповів командир взводу 20-ї бригади "Любарт" з позивним "Маямі".

Роботизовані транспортні засоби здебільшого виготовляються українськими компаніями, а їхня вартість коливається від приблизно 1 тис. до 64 тис. доларів США, залежно від розміру та можливостей.

Наземний роботизований комплекс. Джерело: FEDOROV / Telegram

Цінний досвід України

Хоча вони стали життєво важливими для українських військ вздовж 1000-кілометрової (620-мильної) лінії фронту, такі машини не є новинкою у військових діях.

Армія Німеччини використовувала мініатюрний танк з дистанційним керуванням, прив'язаний дротом, під назвою "Голіаф" під час Другої світової війни.

Як каже співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Бен Баррі, в останні десятиліття США, Ізраїль, Велика Британія та Китай розробили сучасні версії, що використовуються для бойової інженерії та інших бойових завдань.

Але широке розгортання цих машин Україною заслуговує на увагу і може призвести до прогресу, сказав Баррі.

Армія Росії також використовує телекеровані транспортні засоби.

Роботизований комплекс, ілюстративне фото. Джерело: Наземні роботизовані комплекси НРК / Telegram

"Війна – це прогрес"

"Маямі" вступив до лав ЗСУ в перший день повномасштабного вторгнення РФ. Був піхотинцем, а пізніше – оператором безпілотника. Його шлях відображає розвиток самої війни, пише The Independent.

"Я навіть не міг уявити, що стану пілотом дрона. Але війна – це прогрес, і ми не можемо стояти осторонь", – каже військовий.

Роботизовані транспортні засоби, які використовує його підрозділ, – броньовані та встановлені на колесах або гусеницях.

Вони повільно повзають по руїнах або ґрунтових дорогах, легко орієнтуючись на місцевості, яка була б складною – або занадто небезпечною – для солдатів.

"Вони прибувають в одному стані, і ми їх удосконалюємо. Ми адаптуємо елементи керування, щоб вони працювали краще в умовах російської РЕБ, щоб зв’язок не переривався", – розповів "Маямі".

Його підрозділ лише починає використовувати ці машини у своїх місіях, здебільшого для доставки їжі та боєприпасів воїнам поблизу фронту.

Як і у випадку з дронами, використання цих пристроїв лише зростатиме, сказав інший військовий підрозділу, "Акім".

Перш ніж відправити вперед робота, він запускає дрон запланованим маршрутом, щоб перевірити наявність перешкод або мін.

Дистанційно-керований бойовий модуль «ШАБЛЯ МК19(М)». Ілюстративне фото. Джерело: Міноборони України

"Машина не втомлюється"

Працюючи з тісного підвалу поблизу Костянтинівки, менш ніж за 10 км від фронту, "Акім" чує приглушені удари авіабомб, різкі залпи артилерії та дзижчання дронів.

Тепер Костянтинівка, де колись проживало 67 тис. осіб, – практично безлюдне місто на зменшуваній ділянці території, що контролюється Україною, на захід від Бахмута.

Воно майже з трьох боків оточене військами Росії. Багатоквартирні будинки понівечені обстрілами, стоїть дим від нещодавніх бомбардувань, а дороги, що ведуть до сусіднього Покровська, всіяні згорілими авто.

Дрон дозволяє "Акіму" розвідувати місто та маршрути, не ризикуючи життям.

"Щоразу, коли дрон або робот щось робить, це означає, що одному з наших бійців не потрібно цього робити", – каже військовий.

До того ж "машина не втомлюється та може перевозити стільки, скільки потрібно".

Акім працює в тандемі з іншим військовим, керуючи роботом за допомогою джойстика.

"Мініатюрний танк" не має камери; натомість його "зір" забезпечують зображення з дрона.

Костянтинівка на карті бойових дій. Джерело: DeepState

Легка мішень

Під час однієї з нещодавніх місій команда завантажила його 200 кілограмами боєприпасів, палива, води та їжі та і відправила на кілька кілометрів операторам дронів ближче до фронту.

Машина рухалася вперед зі швидкістю близько 6 км на годину, доставила свій вантаж у добре приховане місце в лісі та повернулася на базу.

Оскільки роботизовані транспортні засоби рухаються повільніше, ніж легкові чи вантажні автомобілі, та зазвичай по відкритій місцевості, вони є легкою мішенню.

"Ось чому ми не евакуювали багатьох поранених (на цих транспортних засобах. – Ред.). Деякі відмовляються їхати, бо це небезпечно", – сказав "Маямі".

Також є питання вартості, адже середня вартість техніки, яку використовує його взвод, становить приблизно 400 тис. грн (9 700 доларів США).

"Це не надто дорого, але коли три чи чотири одиниці знищуються за тиждень, загальна сума зростає", – сказав "Маямі".

Щоб зробити роботизовані комплекси менш вразливими, "Маямі" та його солдати спробували приварити до машин клітки, схожі на решітки, або прикріпити металеві ролики спереду для виявлення мін.

Війна забезпечує зворотний зв'язок у режимі реального часу, який враховують під час розроблення нових моделей, пише The Independent.

Як повідомляв OBOZ.UA, у серпні в Китаї провели "Олімпіаду роботів", яка зібрала 280 команд із 16 країн. Ця подія стала платформою для демонстрації останніх досягнень у сфері робототехніки та штучного інтелекту.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!