"Найважче – робити вибір": Сергій Волошин розповів про роботу бойовим медиком на передовій. Фото
Український бойовий медик старший сержант Сергій Волошин розповів про реалії своєї роботи на передовій. Військовий пояснив, що бойова медицина дуже відрізняється від звичайної, захисникам частіше потрібна психологічна допомога, а найважче завжди – зробити вибір.
Як береже життя воїнів 32-ї бригади, яка стримує ворога на Куп’янському напрямку, Волошин ексклюзивно для OBOZREVATEL. У минулому житті він був сталеваром і шокував дружину рішенням піти на фронт медиком, адже завжди боявся уколів. Стверджує, що цей страх нікуди не подівся, однак у критичній ситуації він зникає.
Про особливості роботи
Волошин наголосив, що основне завдання бойового медика – стабілізувати пораненого: спинити кровотечу, перевірити накладені турнікети й пов’язки, довезти його живим і максимально точно описати його стан дипломованим лікарям.
"В ідеалі все має виглядати так: бойовий медик із водієм чекають в укритті на жовтій лінії. Туди поранених мають доставляти, після надання їм першої допомоги. Але насправді так працює далеко не завжди", – зазначий старший сержант.
За його словами, медики часто облаштовують для себе укриття неподалік лінії фронту і чекають там, слухаючи рацію. Виїжджати вони можуть виключно за командою командира.
"Зазвичай він випускає нас, коли бій трохи вщухає, і менше шансів втратити евакуаційну машину. Ми забираємо людей броньованими гусеничними М113 або МТ-ЛБ. Це легка ціль на полі бою", – зауважив Волошин.
"Велику роль грає кількість 300-х, та активність ворога. Наприклад, якщо виїхати за двома легко пораненими, а за 10 хвилин після того – буде тяжкий – його швидко вже забрати не зможемо", – зазначив бойовий медик.
Про найважчі моменти
Також Волошин розповів про найважчі моменти на фронті під час порятунку військових.
"Востаннє у нас у машині був один 200-й. Ми вже забрали його таким. Півтори години чекав на евакуацію, і не дочекався. Якраз був пік бою, і командир не давав команди, чекав послаблення. Я ливар – думав залізна людина, а воно ні, скосило і мене. Я плакав. Для командира це дуже важкий вибір – я розумію", – наголосив бойовик медик.
"На нас тоді чекало чотири 300-х і нас в машині двоє. Він не хотів втратити всіх. В того хлопця було важке поранення. Побратими сиділи біля нього до останнього. Наклали бандаж, турнікет. Ми коли приїхали, хлопці кричали на нас – чого так довго?! Зазвичай в таких випадках я навіть не намагаюсь нічого пояснити. Всі на нервах. Нічим хорошим це не закінчиться", – додав Волошин.
Про психологічну допомогу
За словами військового, часто пораненим під час евакуації більше потрібна навіть не медична допомога, а психологічна, оскільки людина може опинитися у стані шоку.
"Можна сильно крикнути на людину, або навіть добряче вдарити його по обличчю. Як не дивно, в таких випадках допомагає і чорний солдатський гумор, це мені колись психологи порадили. Якось дуже серйозно сказав одному – не здумай здохнути, бо я твоєю головою в футбол гратиму – клянусь! Людині стало гидко, і вона вийшла з неадекватного стану", – розповів старший сержант.
Він зазначив, що проходив підготовку у психологів НАТО, однак у них усе за правилами, а в книгах не пишуть про ситуації, з якими стикаються на фронті українські бійці. Волошин розповів, наприклад, як один із військових у стані шоку виліз з окопу, став у повний зріст і почав кричати, ризикуючи схопити ворожу кулю або поцілити у своїх.
"Питаю, як реагувати? Він стоїть кліпає. В їхніх книжках про таке не пишуть. А в наших українських реаліях командир йому прострелив ногу. По-перше, його так вивели зі штопора. По-друге, ніхто не загинув. Хлопця затягнули в окоп і живого відправили на евакуацію", – зазначив бойовий медик.
Непросто, за його словами, також із вивезенням контужених, які часто бувають агресивними. У таких ситуаціях головне – переконати їх, що навколо свої.
Як повідомляв OBOZREVATEL, український снайпер із позивним "Кіото" розповів про особливості своєї професії. Він зазначає, що важливими є концентрація на меті, постійне самовдосконалення та "злиття" воїна зі своєю зброєю.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!