"Намагалися зламати психологічно": героїня "Азовсталі" Валерія Суботіна розповіла в Женеві про тортури у російському полоні

'Намагалися зламати психологічно': героїня 'Азовсталі' Валерія Суботіна розповіла в Женеві про тортури у російському полоні

Легендарна захисниця Маріуполя Валерія "Навка" Суботіна, чоловіка якої було вбито через два дні після імпровізованого весілля в оточених стінах комбінату "Азовсталь", закликала звільнити військовополонених побратимів, котрі залишилися в Росії. Вона згадує, як її катували воєнні злочинці, та переконана, що життя ув'язнених у казематах загарбників перетворено на справжнє пекло.

З такими словами вона виступила під час 53-ї сесії Ради з прав людини ООН, передає OBOZREVATEL. Легендарна героїня, яка пройшла обстріли з усіх видів зброї, гострий дефіцит води та смерть близьких під час атаки на Маріуполь, вперше задумалася про можливість накласти на себе руки саме у полоні у росіян.

"Майже рік, перебуваючи в російському полоні, у мене не було можливості ходити рівно, підіймати голову, дивитися в очі… А ще – сміятися чи говорити інакше ніж пошепки, бо за це можна отримати фізичне покарання. Я чула стосовно себе та інших бранців хіба що нецензурні вислови та принизливі слова", – згадує Валерія перед учасниками міжнародної конференції.

Вона розповіла, що зазнавала багатогодинних тортур, на яких окупанти намагалися зламати її психіку і волю, маніпулюючи відомостями про загиблого від їхніх куль чоловіка. Згодом вони почали цинічно стверджувати, що її коханого Андрія вбили руки українського снайпера.

"Виводили мене із себе, ницо зачіпаючи його пам'ять. Тільки після повернення з полону я дізналася, що тіло мого чоловіка вони так і не віддали", – сказала мужня українка.

Виступ перед Радою з прав людини ООН. Джерело: Валерія Суботіна

Крім постійного психологічного тиску та моральних мук, "дізнавачі" не гребували завдавати дівчині фізичного болю. Вони виводили її з камери пізно ввечері та роздягали, викручували руки, на яких бачили патріотичні татуювання, душили та били.

"Ніякого доступу до правдивої інформації щодо подій у моїй країні я не мала. На допитах мені щодня говорили, що Україна знищена, що жодних обмінів не буде, тому єдиний вихід – підписати документи про співпрацю. Говорили, що в моїй країні мене вже ніхто не чекає", – із гіркотою каже Валерія.

Загарбники звели в могилу і бабусю захисниці, залишивши "Навку" без жодної рідної людини на землі. До похилої жінки приходили представники агресора та казали, що її онука – вбивця і нині вбиває російських дітей.

"Через те, що я відома людина в Україні, мене фізично змушували дати брехливе інтерв'ю про нібито присутніх в "Азові" нацистів та злочини українських військових проти цивільного населення, які насправді коїли російські військовослужбовці. Щоб я погодилася на інтерв'ю – мене відправили до карцеру взимку. Це дуже маленьке приміщення у підвалі, де неможливо зігрітися з одиночними камерами. Я постійно чула там, як б'ють моїх побратимів", – продовжила Валерія.

Якось п'яні співробітники ФСБ, попередньо напившись, погрожували українці зґвалтуванням, після чого, на їхнє переконання, вона завагітніє. Тоді, наголошували вони, "Навка" назавжди залишиться в Росії виховувати "їхню" дитину.

Наша делегація. Джерело: Валерія Суботіна
Валерія, Анастасія та Сергій. Джерело: Валерія Суботіна

"Після цього мені довелося сховати шматок скла в підлозі камери, щоб у разі реалізації їхніх погроз вжити кардинальних заходів щодо себе. У полоні вони фактично доводили мене до самогубства. Намагалися змусити взяти на себе кримінальну відповідальність. Однак через те,що вони відібрали у мене будь-яку мотивацію до самозбереження, відібрали моє майбутнє, мені не було чого втрачати. Тож я витримала це і дочекалася обміну, але я не знаю, чи всі витримають", – підсумувала Суботіна.

Героїня закликає міжнародну спільноту вжити всіх можливих ресурсів, щоб обміняти полонених героїв "Азовсталі". Бійці, які фактично протистояли цілій орді російської навали, зазнають тортур і звірячого ставлення щодня, щогодини.

"Поки я виступаю перед вами, цієї хвилини, когось із них б'ють, принижують… Як можна, знаючи це, спокійно жити? Я – не можу. Я начебто б усе ще на Азовсталі – із загиблими, тіла яких нам не віддають. І в полоні – з тими, кого мучать там, на чужині", – резюмувала Валерія, після чого всі учасники вшанували її оплесками стоячи.

Стенди із закликом врятувати військовополонених із лап Росії. Джерело: Валерія Суботіна
Представники ООН тепло зустріли захисників та захисниць Азовсталі. Джерело: Валерія Суботіна

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що в Києві відкрилася несамовита інсталяція на честь незламних героїв "Азовсталі", які потрапили в полон Росії, де більшість із них перебувають досі. Композиція символізує силу та віру героїчних українських воїнів, які захищали оточений Маріуполь.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!