Київ оговтується після атаки
Висловлюю співчуття родинам загиблих киян. І не лише киян.
Ще одна жахливо важка ніч у столиці.
Ще одна жахливо важка ніч для всієї країни.
У мене вже давно немає ілюзій щодо сусідів і майбутнього життя поруч із ними, але я не вірю в те, що вони колись стануть іншими.
Не стануть.
Сьогодні ми завдали їм удару у відповідь, досить серйозного й ефективного за своєю значимістю, але менш ефектного. Ми не руйнували житлові будинки, і Москва не палала від наших ракет і дронів.
Але хочу запевнити наших сусідів, що найближчим часом вона горітиме.
Якщо вірити російській приказці: що винен – віддати повинен.
А ми маємо борг, колишні братики.
І за сьогодні теж.
Мене дорікають за те, що я періодично пишу, що не бачу кінця війни.
Можна дорікати. Але я його справді не бачу.
Чи хочу я, щоб цей кошмар закінчився? Безсумнівно.
Але поточна логіка та розвиток подій суперечать самій можливості мирного врегулювання.
Нас хочуть примусити до капітуляції. Не до припинення вогню, не до заморожування по лінії БС. До капітуляції.
Думаю, що цього не станеться за жодних обставин. Як би РФ не тиснула на нас.
Новий тиждень розпочався. Ще один тиждень багаторічної війни. Ще один літній тиждень.
І треба жити.
Тримаємося.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...