Наступ ЗСУ гальмують мінні поля, союзники мають усе для вирішення проблеми: інтерв’ю з майором Гетьманом

Наступ Збройних сил України не можна назвати провальним, українські захисники роблять свою роботу, але вимушені прокладати свій визвольний шлях повз мінні поля ворога. На цьому, зокрема, під час останньої зустрічі "Рамштайн" наголосив генерал Марк Міллі. Проте у західних союзників України є специфічні засоби вирішення цієї проблеми, починаючи з винищувачів F-16, які можуть влаштувати килимове бомбардування замінованих територій, і закінчуючи касетними боєприпасами.

Розміщення бази НАТО в Україні та перекидання на нашу територію певної кількості тактичної ядерної зброї стало б найкращою гарантією безпеки. Це відбило б бажання країни-окупанта Росії "лізти до нас" щонайменше на сто років. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Міністр оборони Олексій Резніков запропонував внести зміни у Конституцію України й дозволити розміщення іноземних військових баз. Як ви ставитеся до такої ініціативи? Якби в Україні була база НАТО, як би це змінило ситуацію?

– Ситуація зміниться дуже суттєво. Це дуже хороша пропозиція пана Резнікова. Ми бачимо, що росіяни намагаються розміщувати тактичну ядерну зброю в Білорусі та шантажувати світ іншими способами. Але якщо ми скасуємо конституційну заборону на іноземні військові бази в Україні і в нас з’являться бази НАТО, це буде дуже серйозно.

Ми говоримо про гарантії безпеки для України до нашого вступу в НАТО, розглядаються різні варіанти. І найкращою гарантією було б саме розміщення баз НАТО, бажано на східних кордонах. Так ми б відбили бажання росіян лізти до нас щонайменше на найближчих років сто, якщо до того часу ще б існувала така держава, як Російська Федерація.

Ми знаємо, що в Європі є ядерні держави – це Велика Британія та Франція. Але ядерна зброя розміщена також ще в п’яти країнах Європи. Це не є порушенням міжнародного законодавства, бази НАТО з тактичною ядерною зброєю перебувають там на підставі договорів.

Отже, якщо так само тактичну ядерну зброю можна було б розмістити і на нашій території, це було б чудово. Як ви знаєте, свого часу Україна відмовилася від своєї ядерної зброї, натомість нам обіцяли багато чого, але Будапештський меморандум не спрацював.

– Щойно відбулося 14-те засідання групи "Рамштайн". Цього разу Україні пообіцяли підтримку у вигляді професійного навчання пілотів управління винищувачами F-16, боєприпаси та додаткові системи ППО. І знов немає рішення про надання нам, власне, самих F-16. Чому це настільки велика проблема? Чи може бути справді успішним наш наступ без цієї компоненти?

– "Рамштайн" – це зустріч міністрів оборони, на якій розглядаються логістичні питання постачання нам тієї зброї, про яку домовилося політичне керівництво України та цих країн. Адже глобальні питання про постачання все ж таки вирішуються на рівні глав держав. Тому, по суті, зустрічі "Рамштайн" – це технічні зустрічі. Іноді ми дарма очкуємо від них якихось політичних рішень.

На 14-му "Рамштайні" вирішувалися питання постачання нам артилерії, бо переважно це все ж таки артилерійська війна. Це дуже добре. Дрони, засоби ППО, ракети, снаряди середньої та малої дальності для БК протиповітряних зенітно-ракетних комплексів – це, звісно, також дуже гарно. Саме це нам потрібно зараз, щоб забезпечити наступальні дії, прикриття на лінії фронту. Плюс те, що стосується мінних загороджень, яку побудували росіяни.

А щодо F-16… Багато офіцерів і генералів країн НАТО кажуть, що, якщо б йшлося про країну Альянсу, яка б вчиняла наступальні дії, то звісно, спочатку через такі мінні поля пролетіла б авіація, зробила б килимове бомбардування, розмінувавши їх таким чином і знищивши щонайменше першу лінію ворога, а далі вже б пішла піхота.

На жаль, ми не можемо це зробити, і тому нам важче наступати. Ми витрачаємо більше сил, ніж у випадку з іншою армією. Чомусь так відбувається. Я не знаю чому.

– Уточнення щодо мінних полів. Глава Об’єднаного комітету очільників штабів США Марк Міллі, говорячи про наступ ЗСУ, нагадав, що українським захисникам доводиться долати мінні поля. Ви згадали про F-16, які б могли допомогти вирішити цю проблему. Чи є в наших союзників інші ефективні засоби?

– Звісно, є. Це, зокрема, касетні боєприпаси, які можуть використовуватися для розмінування. Є щось на кшталт бульдозерів на базі танків Leopard, трактори, які розгортають ці міни, і ще багато чого для дистанційного розмінування, а не руками, за допомогою мінерів.

– Очільник міністерства оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що Україна може виграти війну, оскільки Росія "набагато крихкіша, ніж хочуть визнати росіяни". Окрім того, за його спостереженнями, незважаючи на безліч "червоних ліній", які Кремль поставив перед Заходом, він не наважується наближатися до НАТО. Чи згодні ви з такими оцінками?

– Так, такі висновки можна зробити, проаналізувавши ситуацію. Наприклад, журналісти порахували, скільки разів російський прем’єр Медведєв погрожував застосуванням ядерної зброї й лякав "ядерним попелом". Його власний рекорд було зафіксовано у березні – тоді він озвучив аж 13 погроз. Напевно, йому важко давався вихід з алкоголічного стану після святкування 8 березня. Зазвичай це кілька погроз на місяць.

Отже, ми чуємо ці погрози і розмови про "червоні лінії" постійно, починаючи з 24 лютого 2022 року. Це як в анекдоті про "соте китайське попередження".

Росія долучає до армії багато людей з кримінальним минулим – це взагалі дико для будь-якої країни світу. В них є така кримінальна ментальність, кримінальна романтика чи якось іще.

Під час "лихих 1990-х" часто якась шпана приходила на підприємство і погрожувала, вимагаючи віддати власність чи заплатити велику суму. Якщо погрози не діяли, вони погрожували іще сильніше. Мовляв, якщо ви не заплатите, буде гірше. Так тривало певний час, а потім цю шпану просто посилали. Ідіть гуляйте, хлопці. Так поводилася шпана.

Сьогоднішні дії Кремля – Путіна, Пєскова, Медвєдєва та решти – нагадують мені дії не крутих бандюків з 1990-х, а саме шпани, яка постійно намагається налякати. "Якщо ви перетнете червону лінію…" Ніхто їх вже не боїться.