Непокаране зло множиться: Кремль готується до війни з НАТО, а як же Україна? Інтерв'ю із Селезньовим
Країна-агресорка Росія впродовж десятиліть готується до прямого протистояння з НАТО, однак нині її армія не готова до наземного вторгнення. Замість цього Кремль діє гібридними методами: атакує комунікації на дні Балтійського моря, запускає дрони в країни Євросоюзу. Ці дії системні й спрямовані на перевірку швидкості й масштабу реакції НАТО, а також на військову розвідку. У найближчій перспективі подібні провокації будуть лише масштабуватися, оскільки "непокаране зло множиться". Зокрема, зростає загроза для Фінляндії.
Попри те, що ворог змушений відривати сили на новий "фронт", на користь України ця ситуація не грає. Навпаки, провокації Кремля можуть змусити Альянс змістити акценти й насамперед дбати про власну безпеку.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Владислав Селезньов.
– Перше запитання – про те, що сьогодні відбувається в межах навчань "Захід-2025". Чи бачите ви якісь ознаки того, що Кремль готується до прямого військового протистояння з країнами НАТО? Як ви оцінюєте те, що відбувається у Балтійському морі, можливості, які сьогодні показує ворожий флот?
– Те, що Російська Федерація готується до протистояння з країнами НАТО, це очевидно. У принципі цей процес відбувається вже багато-багато навіть не років, а десятиліть. Чи готова зараз російська армія до прямого збройного зіткнення з країнами Північноатлантичного альянсу? Думаю, що ні. Але вони повинні це питання вивчати, зокрема, орієнтуючись на реакції Північноатлантичного альянсу на ті провокації, які влаштовує російська армія.
Причому мова тут не тільки про акваторію Балтійського моря, про гібридні дії, спрямовані на знищення засобів комунікації, які прокладено по дну моря. Тут ідеться також і про дуже якісно сплановану операцію із зальотом у повітряний простір Польщі тих самих дронів.
Я впевнений, що вся ця історія не випадкова. Інформація, яка підтверджує моє твердження, ґрунтується на тому, що в тілі дронів, які залетіли на територію Польщі, було встановлено й додаткові баки, й відповідні сім-картки телефонних операторів і Німеччини, і Польщі.
Тобто все вказує на те, що ця робота ведеться системно та спрямована на перевірку швидкості й масштабу реакції країн Північноатлантичного альянсу на такого штибу провокації.
Ми з вами неодноразово вже доходили висновку, що зло, яке не покаране, кратно множиться. Я думаю, що у найближчій перспективі ми й надалі бачитимемо такі агресивні дії російської армії гібридного типу, пов'язані з перевіркою боєготовності НАТО і військ Польщі до відбиття подібних атак. Я вважаю, що ці атаки будуть тільки масштабуватися і за кількістю залучених засобів, і за частотою їхньої реалізації.
Що стосується країн Балтії, то в принципі вони також перебувають у зоні ризику. Достатньо відкрити Google Maps, аби переконатися в тому, що країни Балтії затиснуті фактично з двох боків. Північний схід – це Російська Федерація, південні кордони Балтійських країн – це Республіка Білорусь, відповідно, основна частина союзної держави.
Тому, безумовно, провокації триватимуть, але говорити про те, що в найближчій перспективі може бути агресія, пов'язана з наземним вторгненням, я б не ризикнув. Найімовірніше, це будуть гібридні атаки інформаційного характеру із запуском дронів, які, до речі, не тільки перевіряють швидкість реакції НАТО, а й проводять розвідку військових об'єктів на території Східної Європи. Адже російські дрони залітають не лише в Польщу, а й у Литву, і в Латвію, і в Румунію. Ця діяльність певною мірою синхронізована й цілеспрямована.
– У зв'язку з цим постає глобальне питання: чи готова сьогодні Російська Федерація з погляду ресурсів вести фактично дві війни одночасно, причому одна з них – це війна проти блоку НАТО? І як у цьому контексті, наприклад, агресор може розраховувати на своїх союзників по "вісі зла"?
– Очевидно, що Китай навряд чи буде спонсорувати й забезпечувати озброєннями, технікою, боєприпасами російську армію. Адже очевидно, що це лише питання часу, коли станеться пряме бойове зіткнення між Пекіном і Москвою. А от Північна Корея – так, і солдати, і артилерія, і боєприпаси до цієї артилерії. Цей фактор, безумовно, в Російській Федерації використовуватимуть сповна.
Що стосується ресурсів Ісламської Республіки Іран, то масштаб постачання залежатиме від загальної військово-політичної ситуації в регіоні. Зрозуміло, що Тегеран останнє з себе не зніме, не віддасть Росії, якщо перебуватиме у зоні ризику. А такі передумови є.
Тому всі зусилля російської дипломатії будуть спрямовані на те, щоб максимально масштабувати обсяги постачання усього того, що необхідно російській армії на полі бою, з Пхеньяна.
Що ж стосується можливості прямого збройного зіткнення, то поки що в росіян її немає. Хоча, як ми бачимо, певні заходи агресивного характеру вже зараз відбуваються на території Карельського півострова. Тобто, фактично, точкою застосування ворожих зусиль буде Кольський півострів, район Карелії. Ця агресія буде спрямована проти Фінляндії.
– Останнє запитання стосується безпосередньо України. Чи вважаєте ви, що це протистояння Російської Федерації, нехай поки що гібридне, з країнами НАТО фактично грає на користь нам у сьогоднішній ситуації? Ми бачимо, наприклад, що ворог уже здає свої позиції на півночі нашої країни, на Сумщині, на Харківщині. Чи означає, що це нове протистояння Кремля, як би це цинічно не звучало, грає для нас у плюс?
– Ні, аж ніяк, бо є таке твердження: своя сорочка ближче до тіла. Якщо акти агресії з боку Російської Федерації відбуватимуться й надалі, то, безумовно, Польща буквально наполягатиме на тому, щоб усі ресурси НАТО насамперед були спрямовані на те, щоб посилити бойовий потенціал саме Польщі, а не України. Тут жодних ілюзій у мене немає.
Насамперед усі орієнтуються на забезпечення власних треків безпеки. Тому, обираючи між загальною безпекою Альянсу та безпекою України, звісно, НАТО обере свій шлях.