Невидимі герої війни: чотири історії, як представники невійськової сфери наближають спільну перемогу над Росією
Повномасштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року вплинуло на життя всіх громадян України. Кожен свідомий українець задумався над тим, як бути максимально корисним для своєї батьківщини в цей буремний час. Хтось записався до лав Сил оборони України, хтось поринув з головою в інформаційну війну, хтось адаптував свій бізнес для потреб воєнного часу, хтось почав максимально використовувати свої знання та навички для допомоги військовим, а хтось просто став волонтером чи почав донатити на армію.
OBOZREVATEL розповідає чотири історії людей та організацій, життя яких кардинально змінилося з початком повномасштабної війни і кожен з яких на своєму місці в міру своїх можливостей наближає перемогу.
WOG Харків
Мережа автозаправних комплексів WOG працює у Харкові вже багато років, але повномасштабне російське вторгнення внесло свої корективи в роботу.
Харків одним із перших відчув початок війни – вже о 5-й годині мільйони жителів міста почули вибухи і почався жвавий автомобільний рух: хтось поїхав на роботу, хтось почав певні дії щодо евакуації, хтось продовжував забезпечувати життєдіяльність міста – і усім потрібне було пальне. Також майже одразу з'явилося дуже багато волонтерів, які допомагали з доставкою продуктів і ліків, а також фондів, які допомагали евакуйовуватись тим чи іншим верствам населення – усіх їх також треба було заправляти.
"Було обмежено, як у всій країні, кількість видачі пального в одні руки – ми заправляли близько 20 літрів на автомобіль, щоб люди могли виїхати з міста і далі евакуйовуватись. А вже зі сформованих таким чином резервів заправляли тих, хто рятує і захищає – ТрО, ЗСУ, поліцію, ДСНС, автомобілі швидкої допомоги та бізнес, який забезпечував життєдіяльність міста", – розповідає директор Харківської регіональної дирекції WOG Віктор Смірнов.
Але навіть за таких обмежень пальне швидко почало закінчуватись, тому що виникли проблеми з доставкою – водії бензовозів переживали за свою безпеку й відмовлялися везти пальне в Харків, який щодня обстрілювали російські війська. Проблема вирішувалась шляхом комунікацій (переконування водіїв бензовозів) і супроводу представниками харківського відділення WOG.
Другим викликом було забезпечити роботу автозаправних станцій в умовах постійної небезпеки обстрілів, адже у перші місяці війни бойові дії точилися буквально на околицях міста і з 10 заправок WOG у Харкові лише одній вдалося уціліти, тоді як усі інші тією чи іншою мірою постраждали – від вибухової хвилі чи від осколків. Тут у пригоді став сервіс безконтактного обслуговування WOG PAY, розроблений ще у 2017 році і випробуваний під час пандемії коронавірусу, а саме – давав можливість клієнту заправитись без контакту з персоналом заправної станції.
"Протягом кількох місяців інтенсивних обстрілів у Харкові через його географічне розташування було складно спрогнозувати – коли саме почнеться обстріл і куди прилетить. Дуже часто прильоти були навіть раніше за увімкнення повітряної тривоги. Тому майже місяць заправки працювали у віддаленому режимі завдяки функціоналу WOG PAY. Так ми могли заправляти автомобілі дистанційно, не наражаючи на небезпеку своїх працівників. Так ми пережили березень. На початку квітня, розуміючи вже якусь тенденцію обстрілів і те, що ЗСУ не дадуть ворогу зайти до міста, ми змогли відновити роботу повноцінно – привозили пальне і працювали в стандартному режимі", – каже Віктор Смірнов.
Для функціонування системи WOG PAY потрібна була лише тимчасова присутність на заправках окремих працівників, які за необхідності оновлювали програмне забезпечення або проводили певні механічні дії, як-от заміна рулонів касового паперу. Тоді як решта працівників могла перебувати у безпеці без зриву роботи заправних станцій.
"Завдяки тому, що позиція компанії була тримати певний залишок для критичної інфраструктури, у нас не було жодного дня, коли ми хоча б на одному з об'єктів не могли заправити поліцію чи швидку. Маючи соціально-активну позицію і розуміючи необхідність забезпечення життєдіяльності міста, ми заправляли навіть без наявності в організацій паливних карток чи талонів. Просто приїздив будь-який поліцейський, пожежник, медик чи військовий, просив пальне, показував відповідний документ і ми просто заправляли. У той час все базувалося на відчутті єдності, довіри і спільного бажання вистояти", – пригадує Віктор Смірнов.
Інтернет-війська України
Ініціативу Інтернет-війська України 28 лютого 2022 року запустили волонтери під патронатом Міністерства цифрової трансформації та Міністерства культури та інформаційної політики України. Суть ініціативи полягала у тому, щоб координувати боротьбу з ворогом у мережі інтернет, спрямовуючи хаотичну енергію користувачів мережі у максимально корисне русло.
Кістяк команди складають волонтери, які протягом року щоденно виконують малопомітну широкому загалу, але вкрай необхідну роботу, наближаючи тим самим спільну перемогу. До команди весь час приєднуються нові люди на добровільних засадах. Наприклад, одна українка з-за кордону запропонувала допомогу у вичитуванні англійськомовних текстів перед публікацією.
Діяльність ініціативи відбувається так: на чотирьох інтернет-платформах (Telegram, Instagram, Facebook та Viber) люди отримують завдання, які добровільно виконують онлайн. Завданнями можуть бути написання відповідних листів на електронну пошту або коментарів у соціальних мережах певним компаніям, урядовим чи неурядовим організаціям, на позицію яких щодо Росії (як агресора) або України (як жертви агресії) потрібно вплинути.
Інтернет-війська України беруться за такі теми, як повна економічна блокада ворога (санкції, нафтове та газове ембарго, виведення бізнесів з Росії), залучення світової спільноти до захисту України (надання ППО, іншої зброї), поширення у світі інформації про наслідки війни та дії країни-агресора, об'єднання світової спільноти проти Росії тощо.
За рік війни ініціативою реалізовано сотні проєктів, серед яких можна виділити історію з авіаперевізником Wizz Air, який у серпні 2022 року спочатку оголосив про плани відновити рейси з Росії в ОАЕ, але після активної інформаційної кампанії інтернет-військ України випустив пресреліз, у якому заявив про "призупинення планів щодо відновлення польотів з Москви до Абу-Дабі на тлі зростаючої критики цього рішення".
Окрім власних проєктів, інтернет-війська України були інтегровані до багатьох зовнішніх завдань, як-от підписання петиції CloseTheSky, надання Україні танків Leopard, визнання Росії державою-терористом чи спонукання до виходу з Росії або часткового припинення діяльності бізнесу в РФ таких компаній, як PayPal, McDonalds, Shell, Warner Music Group, The Orchard Music Distribution, Universal Music Group, Sony Music Entertainment, Warner Music Group, Believe Music, TOYOTA, Air Serbia, Visa, Mastercard.
Також за участі інтернет-військ Україну підтримали такі світові зірки, як Джаред Лето, Стівен Кінг, Нассім Талеб, Майкл Дуглас, Бенедикт Камбербетч, Арнольд Шварценегер, МАГАТЕ запустило процес перевірки атомних електростанцій а 42 сенатори написали звернення президенту США Джо Байдену щодо надання Україні повітряної підтримки.
Станом на сьогодні інтернет-війська України об'єднують на своїх платформах понад 180 тисяч користувачів соціальних мереж, які вже виконали близько 460 завдань. Роботу ініціативи відзначили українські зірки, серед яких Святослав Вакарчук, Дмитро Монатік, Ольга Цибульська, Юрій Горбунов, гурт Kalush, Дмитро Шуров, Артем Пивоваров та Олександр Педан.
"Ми постійно стежимо за актуальними темами і обираємо завдання за принципом – що зараз найбільш актуальне. Також ми відслідковуємо офіційну державну позицію (по лінії Офісу президента, МЗС тощо) і підтримуємо їхні наративи. Адже в умовах гібридної війни інформаційний фронт також має велике значення", – каже координаторка інтернет-військ України Ірина Ященко.
Save Ukraine Now
Координаційний центр допомоги військовим Прикарпаття Save Ukraine Now (SUN) був створений у перші дні широкомасштабної війни громадськими організаціями, бізнесом, культурними інституціями у партнерстві з Івано-Франківською міською радою та військовими.
Це низова неполітична ініціатива, яка з перших днів повномасштабного вторгнення зібрала понад 100 волонтерів та розробила логістичну структуру для забезпечення батальйонів Прикарпаття. Волонтери центру налагодили співпрацю з міжнародними організаціями, діаспорою, досягнули повторюваних внесків благодійників та заручилися підтримкою громади Івано-Франківської області.
Головною метою координаційного центру є допомога прикарпатським військовим на передовій. Це сили територіальної оборони, спецпризначенці, окрема гірсько-штурмова бригада, бригада тактичної авіації, нацгвардійці та новостворені окремі стрілецькі батальйони.
Центр працює так: отримує запити про потреби від командування військових підрозділів Івано-Франківської області, після чого здійснює пошук, закупівлі та доставляє обладнання і спорядження до українських захисників. Усі закуплені товари передаються лише за документами (акти прийому-передачі).
Завдяки значній кількості волонтерів та власним ІТ-рішенням ініціатива змогла швидко систематизувати та кваліфікувати великий обсяг запитів на забезпечення, напрацювати бази джерел постачання товарів та налагодила збір коштів для закупівель із супутніми операціями контрактування та логістики в Україні та за кордоном.
Так, вже у квітні 2022 року за допомогою Координаційного центру SUN було укомплектовано новостворений батальйон на 500 бійців (амуніція, засоби зв'язку, тепловізори, комп'ютерна техніка, одяг, індивідуальні аптечки та інше).
Усього ж за 2022 рік координаційний центр передав військовим обладнання та спорядження на суму понад 2 млн доларів.
На підтримку роботи центру відбулися численні спортивні турніри, аукціони, ярмарки, тематичні збори, діє унікальна щомісячна ініціатива "Одноденний заробіток на підтримку батальйонів Прикарпаття".
Ініціатива щомісячного перерахунку одноденного заробітку для ЗСУ є особливістю координаційного центру Save Ukranie Now, станом на початок 2023 року внески від неї становлять близько 80% усіх надходжень SUN. Регулярні щомісячні внески дозволяють планувати закупівлі, бронювати дефіцитні товари, замовляти окреме виробництво, купувати гуртом за кращою ціною, а також закривати вартісні позиції, які самотужки придбати дуже складно.
"Волонтери координаційного центру Save Ukraine Now безмежно вдячні кожному благодійнику, організації та громаді в Україні та за кордоном за довіру і підтримку. Кожен внесок, акція, аукціон чи подія допомагали SUN залишатись активним та ефективним протягом минулого року. На жаль, війна продовжується, формуються нові підрозділі і нові потреби. З початку року коштів вистачає приблизно на чверть наявних запитів, але центр продовжує роботу. Зараз наш основний пріоритет – залучення коштів через ініціативу "1 день на місяць працюю для ЗСУ". Ми в Координаційному центрі переконані, що ця ініціатива дозволить і надалі результативно забезпечувати підрозділи Прикарпаття на передовій. Рухаємось до перемоги і не можемо збавляти темп підтримки", – каже представниця Save Ukraine Now Ярина Мельник.
КоЛеСо
Мережа навчально-тренувальних центрів тактичної медицини КоЛеСо – це організація, яка безкоштовно здійснює підготовку військовослужбовців та цивільних жителів громад з надання домедичної допомоги пораненим в умовах бойових дій. Мережа є громадською організацією, яка об'єднала понад 100 волонтерів у різних громадах.
З часу повномасштабного вторгнення потреба навчань та тренувань з тактичної медицини значно зросла. Сьогодні такими знаннями мають володіти не лише всі військовослужбовці, а й цивільні громадяни. Тому курсантами центрів є як військові, так і цивільні жителі громад.
Перший регіональний центр розпочав роботу в Києві у березні 2022 року. У серпні відкрився регіональний центр у Запоріжжі, а в листопаді – у Кривому Розі. У березні 2023 року мають відкритись ще два центри – у Миколаєві та Вінниці. Усі центри працюють 5-6 днів щотижня. За майже рік роботи безкоштовне навчання пройшли більше 21 тисячі курсантів.
Кожний центр має свої навчальні приміщення, обладнані необхідним тренувальним устаткуванням, тренажерами та тренувальними симуляціями, де курсанти відпрацьовують навички в умовах, наближених до реальних бойових дій та пов'язаних з ними небезпек. Фінансується мережа за рахунок українських та міжнародних благодійних фондів.
Основа курсів у центрах КоЛеСо – протокол ТССС (Tactical Combat Casualty Care), визнаний у більшості армій країн НАТО. Цей протокол – рекомендації щодо допомоги пораненим в умовах бойових дій, які протягом останніх 30 років формувались на основі аналізу війн у різних країнах.
Курси у центрах КоЛеСо відрізняються від інших курсів TCCC використанням іншого акроніма – допоміжного слова, що допомагає легко запам'ятати правильну послідовність дій допомоги пораненим. Замість англійської абревіатури MARCH використовується український аналог КоЛеСо (КровЛегеніСерце), що полегшує запам'ятовування людям, які не володіють англійською мовою на достатньому рівні.
Сьогодні центри мають два курси: базовий одноденний 6-8 годинний курс ASM (для всіх військовослужбовців та цивільних осіб, що проживають у зоні ведення бойових дій) та 4-5 денний 40-годинний курс CLS (для бойових рятувальників, що переважно не мають медичної освіти), а також практичні модулі, завдяки яким курсанти здійснюють системне повторення та тренування навичок.
Усі курси є стандартизованими, матеріали протоколу є публічними та доступними онлайн завдяки ресурсу Deployed Medicine, і їхнє використання не обмежене для будь-яких неприбуткових ініціатив. Для всіх інструкторів КоЛеСо існують правила: чітко та неухильно дотримуватись протоколу ТССС та викладати українською мовою.
"Попит на навчання є шаленим – запис на курси у центрах заповнений на два місяці наперед. Все більшає в Силах оборони командирів, які усвідомлюють важливість знань та навичок з домедичної допомоги для їхнього особового складу. І більшає цивільних людей, які усвідомлюють небезпеку та ризики", – каже засновниця мережі центрів та голова ГО "КоЛеСо" Ольга Омельчук.
Найбільшим викликом мережі став брак інструкторів з тактичної медицини, що вже мали досвід викладання. Це питання вирішили залученням цивільних лікарів. Понад 80 лікарів та інших медичних працівників у різних громадах погодились вивчати протокол ТССС та стати інструкторами у вільний від роботи час.
"Чи могли ми всі уявити, що навчання з надання допомоги пораненим потрібні будуть такій кількості військовослужбовців та цивільних? І чи могли цивільні лікарі уявити собі, що стануть інструкторами з тактичної медицини? Значна їх частина не йде до лав Сил Оборони, адже мають залишатись на робочих місцях. Але всі вони прагнуть докладати сил до наближення перемоги, тому у свої вихідні приходять у центри КоЛеСо, усвідомлюючи, наскільки рятівними є знання та навички допомоги пораненим", – каже Ольга Омельчук.
Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!