Німеччина гальмує постачання зброї в Україну: чого домагається Шольц від Путіна – Der Tagesspiegel
Багато країн ЄС, особливо східної Європи та Балтії, активізували військову допомогу Україні, яка протистоїть Росії, котра переважає за силою та технікою. Вже йдуть постачання самохідних артилерійських установок, засобів ППО, танків, запчастин до літаків. Проте Німеччина в особі канцлера Олафа Шольца не поспішає надавати необхідну допомогу.
У Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН) є серйозні побоювання щодо експорту важкого озброєння із ФРН. Проте, повідомляє видання Der Tagesspiegel, не варто це сприймати як проросійський курс країни.
На доказ цього журналісти зазначають, що давній друг Кремля та особисто президента Росії Володимира Путіна, експрезидент Німеччини Герхард Шредер, який продовжує лобіювати інтереси Росії та не дистанціюється від диктатора, – значною мірою ізольований у СДПН.
Шольц та його прихильники використовують як аргумент посилення ядерної загрози від РФ у разі збільшення постачання озброєння Україні, а також те, що резерви важкого озброєння у країни невеликі.
Аргумент про брак важкої військової техніки розбивається об той крок, який запропонувала Німеччина – відправити Словенії свої сучасні бойові машини піхоти Marder у відповідь на відправку Словенією в Україну застарілих танків Т-72, ще з радянських часів. Це супроводжується поясненням, що для управління німецькими БМП Marder українці витратять час на навчання, тоді як до радянської техніки бійці ЗСУ більш звичні. Але експерти щиро дивуються: по-перше, такий обмін технікою означає, що вона у німців є, а по-друге, чому є проблемним навчити українців за кілька тижнів управлінню більш сучасним озброєнням.
Ба більше, німецька компанія Rheinmetall подала заявку на швидке відправлення Україні 100 повністю відремонтованих танків Marder плюс 88 танків Leopard. Це ставить Шольца в незручне становище – він повинен відреагувати на ініціативу компанії.
Аргумент про ядерну загрозу з боку Росії експертам здається хибним нагнітанням страху і навіть маренням. Якщо міркувати в цьому ключі, то жодна держава НАТО не повинна надавати Україні важке озброєння, щоб утихомирити окупанта. Ніхто не знає, де Путін має червону лінію. Для диктатора, який розуміє лише право сили, будь-які поступки не є аргументом, щоб припинити війну. Путін, як авторитарний правитель, сам визначає червоні лінії, і було б неправильно вважати, що Захід може вплинути на це будь-якими "миролюбними" рішеннями.
Звідси випливає головна причина вагань Олафа Шольца та деякої частини німецького політикуму – що з Путіним та його оточенням усе ще можна домовитися. Це фундаментальна помилка політики Німеччини щодо путінської Росії. Диктатор не зупиниться, якщо його не зупинити з усією військовою міццю, яку тільки Захід може надати Україні. Шольц та його радник із зовнішньої політики Єнс Плетнер переконані в силі дипломатії, що навіть із убивцею можна домовитися. Але вбивця проявив себе, показав і показує своє справжнє обличчя у Бучі, Бородянці, Маріуполі та інших українських містах, відсікаючи можливості для переговорів.
Канцлер Німеччини поставив себе у дуже важке становище у питанні постачання важкого озброєння Україні – настільки, що під питанням опинилися єдність нинішньої керівної коаліції та посада, яку він обіймає. Від нього вимагають серйозних відповідей найближчим часом.
Як повідомляв раніше OBOZREVATEL, за словами прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, Німеччина найактивніше за всі країни ЄС створює перешкоди для посилення санкцій проти Росії за агресивну війну в Україні. Така позиція пов'язана з тим, що німецька влада більше дбає про гроші, ніж про репутацію, вважає Моравецький.
Раніше Федеральне міністерство оборони Німеччини виключило зі списку військової допомоги Україні все тяжке озброєння на настійну вимогу канцлера Олафа Шольца. При цьому українська влада була зацікавлена в постачанні танків, бронетранспортерів, РСЗВ та протикорабельних ракет.