Оборонні підприємства й депутати підписали меморандум. Які цілі він має
Сьогодні Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради із захисту інвесторів та українські асоціації оборонної галузі підписали меморандум про співпрацю. Які саме спільні кроки мають намір зробити парламентарії та вітчизняні виробники озброєнь – читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Спільна робота вестиметься у трьох напрямах
Нинішня зустріч членів Парламентської спецкомісії та представників об'єднань приватних компаній, які працюють у вітчизняному оборонно-промисловому комплексі, – вже друга з початку осені.
Перша зустріч, на початку вересня, була присвячена перспективам українського ОПК та обговоренню – що заважає йому розвиватися ще краще. Можна сказати, це був настановний захід. Придивлялися. Зараз же підійшли до конкретики й підписали меморандум про спільні дії у трьох пріоритетних напрямах:
– вдосконалення умов у державних закупівлях;
– поліпшення доступу до фінансових інструментів;
– регулювання експортної діяльності.
"Проблем узагалі багато, більш як десяток, але ми визначили головні – інші так чи інакше з ними пов'язані", – сказала голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради із захисту прав інвесторів Галина Янченко. Варто зазначити, що спецкомісія хоч і тимчасова, але працює вже чотири роки. Тож досвід вирішення проблем, пов'язаних з інвестиціями, нагромадила.
Кількість асоціацій, які взяли участь у підписанні меморандуму, також пов'язана із четвіркою. Це Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України (NAUDI), Федерація роботодавців України Дефенс, громадська спілка "Ліга оборонних підприємств України" та громадська спілка "Технологічні сили України".
"Так, асоціацій поки що небагато, але вони ключові. Поєднують практично все приватне вітчизняне виробництво озброєнь – від снарядів і важкої техніки до засобів зв'язку та високотехнологічних дронів. Упевнений, що до меморандуму незабаром приєднаються й інші оборонні асоціації. Проблеми спільні", – підкреслив народний депутат України, співголова робочої групи Парламентської спецкомісії з питань інвестицій в ОПК Олександр Ковальчук.
Головне – гроші та можливість довгострокового планування
Варто зазначити, що з початку повномасштабної війни з Росією кількість виробленого в Україні озброєння зросла вшестеро. Таких темпів зростання не знав жоден сектор вітчизняної економіки за тридцять років.
"Однак нині темпи зростання знижуються – зокрема через обмежений оборонний бюджет: на оборонні закупівлі (як в Україні, так і за кордоном) у 2024 році передбачено 6 мільярдів доларів, а потужності українського ОПК – до 25 мільярдів доларів. Йдеться як про товари військового, так і подвійного призначення", – заявив Олександр Ковальчук.
Як він розповів, перший напрям роботи – удосконалення умов у державних закупівлях – насамперед має дозволити планувати діяльність підприємств (хоча б на 3-5 років), укладати довгострокові контакти.
Другий напрям – доступ до дешевих державних кредитів, без яких галузь не може розвиватися. Тому що експорт обмежений (це вже третій напрям). Підприємства українського ОПК працюють із завантаженням від 20 до 60 відсотків. Можуть працювати на 100%, але продукцію продавати нема кому. Таке ось замкнене коло.
"А якщо експорт дозволять, то потрібно вирішити перший пункт – можливість планувати свою діяльність на кілька років уперед", – сказала членкиня правління Ліги оборонних підприємств України Лариса Татаринцева.
За словами учасників підписання меморандуму, вже зараз планується тривожна тенденція – згідно з опитуваннями, 85% приватних компаній ОПК замислюються про релокацію свого бізнесу, перенесення його за кордон. Якщо нічого не зміниться на краще.
Але певні зміни відбуваються. Двадцять народних депутатів України, серед яких – Галина Янченко та Олександр Ковальчук, подали пропозицію щодо бюджету, щоб передбачити наступного року 2,5 мільярда гривень на компенсацію відсотків за кредитами для українських виробників зброї.