Одні з перших у світі: підрозділ "Оріон" запустив керування дронами Vampire з будь-якої точки планети
Уявіть: пілот відкриває ноутбук у звичайній квартирі десь на заході України, підключається до інтернету, бере пульт – і за кілька хвилин керує бойовим дроном, який летить над фронтом у Харківській області. Він успішно доставляє воду, їжу та боєприпаси бійцям на позиції або виконує бойову місію. До передової – сотні кілометрів.
Оператори підрозділу "Оріон" стали одними з перших в Україні та світі, хто випробував технологію дистанційного керування важкими дронами Vampire через супутниковий інтернет, що дозволяє виконувати місії на фронті з будь-якої точки світу, де тільки є інтернет.
"Коли пілоти БПЛА стали головною мішенню РФ, ми почали шукати, як їх сховати від ворога"
Сама по собі технологія дистанційного керування дронами вже була випробувана декілька років тому, але на дронах, які майже вп'ятеро дорожче за Vampire, ними набагато важче керувати, вони дорожчі та складніші в обслуговуванні. Навчитись керувати такими дронами можна лише за місяць, тоді як Вампіром – за 5 днів.
А головне – у Vampire набагато кращий захист від РЕБів і ще Vampire можна посадити в будь-якій лісосмузі навіть не залежно від радіогоризонту. Простими словами, військовому не потрібно додатково тягнути на собі важке дороговартісне обладнання ще й для посадки Vampire після виконання. Тому технологія дистанційного керування такими простими у користуванні гексакоптерами з великоювантажопідйомністю – це абсолютний прорив. У підсумку це значно пришвидшує підготовку нових пілотів і дозволяє масштабувати цілу систему дистанційних операторів.
Ще у 2022 році під час боїв за Бахмут стало очевидно: оператори дронів на фронті перебувають у такій самій небезпеці, як і піхота. Ворог швидко зрозумів, що пілоти БПЛА – одна з ключових цілей. Саме вони ведуть розвідку, коригують удари та знищують логістику противника.
Тому позиції операторів стали пріоритетною ціллю для рф. По них почали цілеспрямовано працювати артилерією, FPV-дронами та авіабомбами. Тоді наші військові почали шукати спосіб відвести пілотів від лінії фронту.
"Ми консультувалися з розробниками різних технологічних рішень і восени 2025 року знайшли те, що шукали. Українські інженери змогли адаптувати технологію дистанційного керування важкими дронами через супутниковий зв’язок. Це дозволило відвести пілотів на значну дистанцію від фронту і отримати стабільний канал управління", – пояснює офіцер групи управління штабу підрозділу "Оріон" Владислав Золотарьов.
"Незабаром ворога можна буде нищити з будь-якої точки світу"
Для керування дроном на великій відстані потрібні ноутбук, пульт управління та захищене інтернет-з’єднання.
У дрон інтегрують спеціальний модуль, який дозволяє передавати сигнал управління через супутниковий канал зв’язку. Після підключення оператор отримує повний контроль над дроном і може виконувати місії на фронті, перебуваючи за сотні кілометрів від бойових дій.
Фактично єдина умова для роботи – стабільний інтернет.
"Зміна логіки війни: оператор далеко від передової, а за нього працюють роботи"
Головна перевага – безпека пілотів.
"Якщо пілот не на фронті – це фактично 100% захист від ураження", – каже Владислав Золотарьов.
До того ж звичайні дрони сильно залежать від радіозв’язку. Через радіогоризонт сигнал може зникати, а російські засоби РЕБ часто його глушать. Керування через супутниковий інтернет значно зменшує ці обмеження: дрон може працювати стабільніше, літати на більші відстані та виконувати складніші місії. Фактично це змінює саму логіку війни – оператор може бути далеко від передової, а дрони виконують розвідку, наносять удари й доставляють вантажі на позиції.
"Оріон" одним із перших в історії виконав складну логістичну місію на відстані понад 1100 км від фронту
Одна з найскладніших ділянок, де сьогодні працюють оператори – Куп’янський напрямок. Підрозділу "Оріон" доводиться доставляти воду, їжу та обладнання через річку Оскіл, саме цей район контролює елітний російський підрозділ "Рубікон".
Через потужний РЕБ ворога і складний рельєф місцевості звичайні дрони тут часто просто не працюють. Сигнал губиться через радіогоризонт, а якщо дрон спускається нижче для точного скиду вантажу, зв’язок з оператором може зникнути.
У таких умовах почали використовувати важкі дрони Vampire із супутниковим керуванням.
"Дрон завантажують водою, їжею або обладнанням та запускають із точки старту. Він перелітає через Оскіл, сідає біля позицій піхоти або командного пункту, бійці забирають вантаж – і дрон повертається назад", – розповідає офіцер групи управління штабу підрозділу "Оріон" Владислав Золотарьов.
Раніше для такої задачі доводилося відправляти автомобіль під обстрілами. Тепер цю роботу виконує дрон. Фактично Vampire замінює логістичну машину та рятує життя водіїв та екіпажів.
Так, наприклад, був випадок, коли оператор підрозділу "Оріон" перебував на заході України – понад 1100 кілометрів від фронту – і дистанційно виконав складну логістичну місію: підняв дрон, провів його на позиції та доставив необхідний вантаж українським військовим.
"Замість автомобіля з екіпажем під обстрілами – центри дистанційного керування роботами"
У підрозділі "Оріон" кажуть: дистанційне керування Vampire – лише перший крок. Зараз військові вже шукають технічні рішення, які дозволять так само керувати й іншими дронами – передусім розвідувальними.
"Ми будемо шукати подібні рішення також для інших БПЛА – наприклад для мавіків або розвідки. Їх вже тестують й розробляють", – говорить Владислав Золотарьов.
З часом це може перерости у повноцінні центри керування дронами. У тилу – наприклад на заході або в центрі України – працюватимуть оператори, які керуватимуть безпілотниками на різних ділянках фронту: проводитимуть розвідку, уражатимуть цілі та забезпечуватимуть логістичні перевезення. Фактично це початок нового, більш роботизованого етапу війни, де дедалі більше бойових завдань виконуватимуть дрони, а люди керуватимуть ними на безпечній відстані від передової.
Довідка:
Підрозділ "ОРІОН" – це прикордонна комендатура швидкого реагування ДПСУ, бригади гвардії наступу "Помста".