Одного класу з "Шахедами": Дикий розповів про дрони, які долетіли до Санкт-Петербурга
Атаку на нафтобазу у Ленінградській області РФ днями було здійснено за допомогою українського аналога іранських дронів-камікадзе "Шахед". Українські компанії змогли з нуля розробити БпЛА зі співставними з іранськими безпілотниками тактико-технічними характеристиками – і вже у 2023 році випробували їх не лише на полігонах, але й у реальних бойових умовах.
Відтак тепер на озброєнні України з'явилися БпЛА, які не лише можуть пролетіти понад 1000 км, але й здатні вражати ціль по заздалегідь введених координатах. Про це розповів ветеран батальйону "Айдар" Євген Дикий в ефірі Радіо Свобода.
Він зазначив: Україні знадобився рік, аби навчитися ефективно протидіяти іранським дронам-камікадзе, якими Росія почала атакувати нашу державу ще з 2022 року. Паралельно ж, додав Дикий, українські фахівці працювали над створенням зброї з такими ж тактико-технічними характеристиками. І атака дронів на нафтобазу під Санкт-Петербургом днями стала візуальним підтвердженням того, що ця робота була успішною.
"Фактично ми говоримо про дрони одного класу. Те, про що ми зараз говоримо – це, фактично, українські аналоги "Шахедів". Це не означає, що вони обов'язково саме так виглядають, але я маю на увазі тактико-технічні характеристики. Тобто, це дрон дальнього радіусу дії, який може долетіти за понад тисячу кілометрів і там вразити ціль по наперед введених координатах. Це фактично одного класу машини", – наголосив ветеран.
Він також акцентував увагу на тому, що Росія не спромоглася самостійно розробити чогось подібного. Та, зрештою, їй це не дуже було й потрібно, адже "братній" Іран не лише передавав державі-агресорці партії своїх дронів ще з початку повномасштабної війни, а й видав РФ фактично "ліцензію" на їх виробництво та лінію збірки. Це дозволило окупантам збирати у місті Єлабуга у Татарстані близько 300 машин за місяць.
В України ж, на відміну від РФ, настільки "щедрих" союзників, готових ділитися технологіями виробництва дронів-камікадзе дального радіусу дії, каже Дикий, не знайшлося.
"Ми ж змушені були стартувати з нуля. Ніхто з західних союзників нічого подібного нам не надав. Поставлена задача була ще в 2022 році. Вже у 2023-му пішли перші випробування. Перші наші машини, зокрема, ті самі "Бобри", спонсоровані Фондом Притули, вони вже літали довколо "Москва-Сіті". Це теж була операція ГУР. До речі, це теж було таке суто українське поєднання: операцію планує саме ГУР (мабуть, на сьогодні сама потужна наша спецслужба), але при тому використовуються взагалі неофіційні машини, проспонсоровані приватними волонтерськими фондами", – зазначив експерт, не без іронії назвавши використання Силами оборони зброї, навіть не поставленої на баланс ЗСУ, "яскравим прикладом "державно-приватного співробітництва".
Дикий додав, що виробництво дронів в Україні нині активно розвивається. Над їх розробкою та виготовленням працюють як державні оборонні заводи, так і, більшою мірою, вони з'являються внаслідок приватних ініціатив.
"Не менше десятка, а наразі мабуть вже з 15 різних компаній, що конкурують між собою у хорошому сенсі. Паралельно вирішується три задачі. Перша –я к долетіти ще далі. Друга – як понести більшу кількість вибухівки, бо розмір бойової частини багато що визначає. Від цього залежить, яку саме ціль ти можеш уразити. І, зрештою, ключове питання: як точно навестись на ціль", – зазначив він.
Нагадаємо, 18 січня стало відомо, що під Санкт-Петербургом дрон атакував нафтовий термінал. Російські Telegram-каналі заявили, що "ЗСУ намагалися атакувати" нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі безпілотником, який "ніс на собі близько 3 кг вибухівки". Посилаючись на неназвані джерела, пропагандисти писали, що уламки БПЛА впали на території АТ "Петербурзький нафтоналивний термінал".
Водночас той факт, що безпілотник долетів аж до Пітера, вперше підтвердили у міноборони РФ. Щоправда, там традиційно заявили про знешкодження БпЛА та про те, що він нібито не завдав шкоди.
Натомість у ГУР, яке взяло на себе відповідальність за атаку – інша інформація щодо результатів застосування цього дрона. Розвідники розповіли, що завдання виконали із залученням сучасних українських засобів і мають підтвердження щодо влучань по цілях. А поки уточення щодо наслідків атаки триває, російським загарбникам у Ленінградській області та у самому Санкт-Петербурзі у ГУР порадили звикати до того, що вони відтепер – також у зоні досяжності українських сил.
Згодом з'явилися ще цікавіші деталі щодо атаки, які стали красномовним свідченням реального стану російської ППО: виявляється, перед тим, як уразити нафтобазу, український дрон пролетів над резиденцією Путіна на Валдаї. А на її захист від атак з повітря кинуто максимальні ресурси ППО.
За словами міністра із питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна, дрон, який вдарив по російському Петербургу, виробила Україна. До того, як уразити ціль, безпілотник пролетів 1250 км.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!