Опозиціонер Лебедько: із РФ тікають призовники, Лукашенко відловлює їх та продає Путіну. Інтерв'ю

Незважаючи на приготування до перекидання до Білорусі великої кількості російських військ, білоруський диктатор Олександр Лукашенко, як і раніше, не готовий ставати прямим учасником збройної агресії проти України та закінчити своє життя в Гаазі. Він намагається торгуватися з главою кремля Володимиром Путіним, пропонуючи йому "набір певних дій" замість участі його армії у війні.

Так, у ситуації оголошеної в Росії мобілізації та масової втечі росіян, які побоюються призову, до Білорусі, Лукашенко за допомогою своїх силовиків допомагає ловити втікачів та повернути на батьківщину. Він також готовий їхати до невизнаної Абхазії, готовий провокаціями на кордоні відволікати Збройні сили України від інших ділянок фронту та здійснювати інші дії, вигідні Кремлю.

Втім, Лукашенко, як і Путін, "хвора на владу" людина, прогнозувати поведінку якої неможливо. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив білоруський опозиціонер Анатолій Лебедько.

– З'явилася інформація про те, що на залізниці, що з'єднує Білорусь з Росією, ведуться підготовчі роботи з перекидання ешелонів, а отже, військової техніки та військ. Передбачається, що Путін може планувати нову наступальну операцію із задіянням регулярних військ РБ. Як ви розглядаєте таку перспективу?

– Коли двоє хворих, дуже старих людей граються сірниками, трапиться може всяке. І Путін, і Лукашенко останнім часом привчили не лише нас, а й увесь світ, що це люди, хворі на владу та абсолютно непередбачувані. Тому треба бути готовим до будь-яких сценаріїв розвитку подій.

Перш ніж відповісти на запитання, слід звернутися до поїздки Лукашенка до Сочі. Туди його викликав Путін. І ми розуміємо, що повідець, на якому Лукашенко перебуває у Путіна, як ніколи короткий. Простір для маневру у нього мінімальний.

Водночас, звичайно ж, Лукашенко з цілої низки причин хотів би уникнути сценарію, коли до прямого зіткнення з Україною залучено білоруську армію. Він згоден бути союзником Путіна, але він не хотів би бути співучасником агресії, бо розуміє, що це два різні сценарії його майбутнього. Це безпосередньо шлях до Нюрнберга або Гааги.

Я думаю, що Лукашенко не може не враховувати настроїв у країні. Більшість людей категорично проти будь-якої участі білорусів у війні, включаючи нечисленних прихильників Лукашенка. Тому це означатиме плювати проти вітру. Його рейтинг, який і так перебуває у підвалі, може опинитися на рівні статистичної похибки.

Думаю, Лукашенко також боїться планів Путіна просто розгромити білоруську армію. Як би там не було, але у своїй основі білоруська армія не проросійська – я не беру до уваги генералітет. Якщо якийсь час тому в певної частини офіцерів ще були сантименти щодо того, що там краще і пенсія більша, то зараз "друга армія світу" опинилася в такому непривабливому вигляді, що це ніяк не мотивує білоруських офіцерів ні прямо, ні опосередковано зв'язуватися з нею.

Але в Путіна залишаються плани інкорпорації Білорусі. Для цього йому потрібно, щоб Лукашенко був максимально ослаблений, щоби не було армії. Бо 15 тисяч білоруських військовослужбовців, яких можна мобілізувати, нічого не вирішують у ситуації, коли Путін призиває мільйон. Але ймовірність того, що вони розбіжаться, сховаються в поліських болотах чи перейдуть на бік України і стануть членами полку Калиновського, є.

З одного боку, ми бачимо стратегічне бажання Путіна інкорпорувати Білорусь, максимально посилити свою присутність і замазати білорусів у кров, а з іншого боку, розгромити армію, яка поки що ближче до Лукашенка, ніж до кремля та Путіна.

У цій ситуації тактика Лукашенка є очевидною. Він йтиме на певні поступки і продаватиме їх Путіну як щось велике. Наприклад, він поїхав до Абхазії. Раніше це було неможливо, але зараз він як залежний, як васал зробив це. Зрозуміло, він провокує величезне обурення з боку Грузії на рівні громадськості. Більшість населення плюватиме у бік Лукашенка, але він це робить.

Він спробує продати Путіну набір якихось дій, щоб не допустити своєї співучасті у війні.

Як компроміс, можливо, посилення провокацій з боку білоруського кордону. Думаю, для відволікання ЗСУ Росія може відправити частину своїх підрозділів до Білорусі. Похід на Київ чи ні, але якісь провокації можуть бути. Але зараз уже інший час та інша ситуація. Це може закінчитися ударом ЗСУ у відповідь по території Білорусі, якщо росіяни здійснюватимуть звідти якісь вилазки і рухи.

Ми бачили нові заяви українських політиків, що якщо з території Білорусі піднімаються літаки або запускаються ракети по Україні, буде адекватна реакція. Це якісно нова ситуація.

– Ви не вважаєте, що Путін може просто ліквідувати чи прибрати з посади такого незручного Лукашенка, який не дозволяє йому повною мірою реалізувати всі плани?

– Ситуація неоднозначна. Влада у нас персоналістська. Все це тримається на Лукашенку, як на персоналії. Так, за допомогою Путіна – без Путіна він рухне. Так, за допомогою страху та воєнщини, без цього Лукашенко теж звалиться. Плюс фінансово-економічна залежність більшості людей.

Якщо прибрати Лукашенка, це означатиме, що треба відкривати ще один, білоруський фронт. Чи готовий до цього Путін, сказати складно.

Для нього, звичайно, краще знайти інші шляхи. Наприклад, щоб оточення Лукашенка просто скрутило йому голову. Тоді формально, згідно зі змінами, які Лукашенко вніс до конституції у лютому, влада переходить до колективного радбезу. А там уже є проросійські люди, силовики, генерали, через яких можна було б впливати.

Але Лукашенко, хоч і хворий на владу, але не дурень. Я думаю, що останнім часом він перетрусив силові структури і видалив відверто проросійських. Звичайно, не всіх, але, принаймні, він намагається бути пильним і стежити за своїм оточенням.

Звичайно, Путін хотів би прибрати Лукашенка і замінити його не таким сильним і більш залежним від Москви ставлеником, але це не так просто вирішити, бо ситуація може перетворитися на білоруський фронт. Люди можуть вийти на вулицю, і ситуація стане неконтрольованою.

– Після оголошення мобілізації у Росії почалися протести, зокрема, у національних республіках. Чи вважаєте ви, що якщо Путін не зможе утримати свою владу, його режим впаде, слідом за ним впаде і режим Лукашенка в Білорусі?

– Це станеться швидше, ніж ми з вами розмовляємо. Безперечно, Лукашенко зараз тримається лише на підтримці Путіна та завдяки своїй воєнщині. Але щойно зникає чинник Путіна, білоруська воєнщина бере приготовлені валізи та біжить хто куди.

Але щодо ситуації в Росії, то там ми спостерігаємо велике переселення росіян. Вони біжать. І це ще одне свідчення того, куди Путін завів країну.

І те, що іще Лукашенко може продавати Путіну в обмін на те, щоб білоруси не були задіяні у війні, – це те, що він відловлюватиме росіян у Білорусі і здаватиме їх назад. Усі квитки до Білорусі розкуплені, всі готелі заповнені. Білоруські силовики вже почали проводити рейди по орендованих квартирах.